ЗМІНИ АДАПТИВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПАЦІЄНТІВ ІЗ БІПОЛЯРНИМ АФЕКТИВНИМ РОЗЛАДОМ УНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ КОГНІТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

Автор(и)

  • М. С. Мисула Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Е. Ю. Мисула Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Е. П. Сас Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Л. М. Сас Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.4.14430

Ключові слова:

біполярний афективний розлад, первинний епізод, когнітивне функціонування, адаптивні можливості

Анотація

Мета: дослідити особливості когнітивного функціонування хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу з урахуванням статі та клінічного варіанта.

Матеріали і методи. За методикою «Запамʼятовування десяти слів» обстежено 153 хворих: із переважанням депресивної симптоматики (44 чоловіки і 75 жінок), із переважанням маніакальної симптоматики (15 чоловіків і 8 жінок) і з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз (6 чоловіків і 5 жінок). Статистичний аналіз проведено із використанням непараметричного тесту Манна – Уїтні.

Результати. Встановлено, що при депресивному варіанті крива запам’ятовування характеризувалася труднощами фіксації інформації і важкістю її утримування: (4,2±1,2) слова, (4,6±1,4) слова, (5,9±1,8) слова, (5,8±1,4) слова, (4,4±1,3) слова, (2,6±1,4) слова (у чоловіків – (4,2±1,4) слова, (4,6±1,5) слова, (6,1±1,9) слова, (5,7±1,5) слова, (4,4±1,3) слова, (2,6±1,4) слова; у жінок – (4,2±1,1) слова, (4,5±1,4) слова, (5,9±1,7) слова, (5,8±1,3) слова, (4,4±1,3) слова, (2,5±1,3) слова); при маніакальному – швидким підйомом із подальшим зниженням і найнижчими показниками відтворення через годину: (4,7±1,3) слова, (7,5±1,3) слова, (7,2±1,3) слова, (6,7±1,8) слова, (4,7±1,0) слова, (2,0±1,0) слова (у чоловіків – (4,9±1,3) слова, (7,3±1,3) слова, (7,1±1,2) слова, (6,3±1,7) слова, (4,7±0,9) слова, (1,9±0,9) слова, у жінок – (4,3±1,4) слова, (7,9±1,4) слова, (7,5±1,5) слова, (7,5±1,7) слова, (4,6±1,3) слова, (2,3±1,2)  слова); при змішаному – поєднаними труднощами фіксації та низькими показниками відтворення: (4,5±0,9) слова, (5,1±1,3) слова, (5,9±1,1) слова, (5,6±0,8) слова, (4,2±1,1) слова, (2,4±0,9) слова.

оловіків – (4,5±0,8) слова, (5,5±1,0) слова, (5,8±1,0) слова, (5,8±0,8) слова, (4,5±1,0) слова, (2,0±0,9) слова, у жінок – (4,6±1,1) слова, (4,6±1,5)  лова, (6,0±1,4) слова, (5,4±0,9) слова, (3,8±1,1) слова, (2,8±0,8) слова).

Висновки. Виявлено певні відмінності в когнітивних порушеннях залежно від клінічного варіанта первинного епізоду; при цьому розбіжності між чоловіками та жінками незначущі. Подальші перспективи пов’язані з удосконаленням методів прогнозування і лікування когнітивних порушень при БАР із метою покращення адаптаційних можливостей пацієнтів та якості їх життя.

Біографії авторів

М. С. Мисула, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка медичних наук, асистентка кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Е. Ю. Мисула, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

здобувачка вищої освіти 1 року навчання за спеціальністю «Медицина» медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Е. П. Сас, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

здобувачка вищої освіти 1 року навчання за спеціальністю «Медицина» медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Л. М. Сас, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка медичних наук, доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Baldessarini, R.J., Vazquez, G.H., & Tondo, L. (2020). Bipolar depression: a major unsolved challenge. Int. J. Bipolar Disord., 8(1), 1.

Gautam, S., Jain, A., Gautam, M., Gautam, A., & Jagawat, T. (2019). Clinical Practice Guidelines for Bipolar Affective Disorder (BPAD) in Children and Adolescents. Indian Journal of Psychiatry, 61(2), 294-305.

Borges, S.Q., Corrêa, T.X., Trindade, I.O., Amorim, R.F., & de Vilhena Toledo, M.A. (2019). Cognitive impairment in bipolar disorder Neuroprogression or behavioral variant frontotemporal dementia? Dementia & Neuropsychologia, 13(4), 475-480. DOI 10.1590/1980-57642018dn13-040016.

Murri, B.M., Respino, M., Proietti, L., Bugliani, M., Pereira, B., DʼAmico, E., … Amore, M. (2019). Cognitive impairment in late life bipolar disorder: Risk factors and clinical outcomes. Journal of Affective Disorders, 257, 166-172. DOI 10.1016/j.jad.2019.07.052.

del Mar Bonnín, C., Reinares, M., Martínez-Arán, A., Jiménez, E., Sánchez-Moreno, J., Solé, B., … Vieta, E. (2019). Improving Functioning, Quality of Life, and Well-being in Patients With Bipolar Disorder. International Journal of Neuropsychopharmacology, 22(8), 467-477. DOI 10.1093/ijnp/pyz018.

Meyer, N., Faulkner, S.M., & McCatcheon, R.A. (2020). Sleep and Circadian Rhythm Disturbance in Remitted Schizophrenia and Bipolar Disorder: A Systematic Review and Meta-analysis. Schizophr. Bull., 46(5), 1126-1143.

NICE. Bipolar disorder, the assessment and management of bipolar disorder in adults, children and young people in primary and secondary care. London: The British Psychological Society and The Royal College of Psychiatrists. Retrieved from: https://www.psychdb.com/_media/mood/bipolar-i/nice_bipolar_guidelines.pdf.

Zhu, Y., Womer, F.Y., Leng, H., Chang, M., Yin, Z., Wei, Y., … Wang, F. (2019). The Relationship Between Cognitive Dysfunction and Symptom Dimensions Across Schizophrenia, Bipolar Disorder, and Major Depressive Disorder. Front. Psychiatry, 10, 253. DOI 10.3389/fpsyt.2019.00253.

Xu, N., Huggon, B., & Saunders, K.E.A. (2020). Cognitive Impairment in Patients with Bipolar Disorder: Impact of Pharmacological Treatment. CNS Drugs, 34(1), 29-46. DOI 10.1007/s40263-019-00688-2.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-13

Як цитувати

Мисула, М. С., Мисула, Е. Ю., Сас, Е. П., & Сас, Л. М. (2024). ЗМІНИ АДАПТИВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПАЦІЄНТІВ ІЗ БІПОЛЯРНИМ АФЕКТИВНИМ РОЗЛАДОМ УНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ КОГНІТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ . Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (4), 71–75. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.4.14430

Номер

№ 4 (2023)

Розділ

Наука - практиці охорони здоров'я

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).