ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЯК СОЦІАЛЬНА ПАРАДИГМА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.4.14422Ключові слова:
психічне здоровʼя, здоровʼя, психологічне здоровʼя, студенти, заклади вищої освіти, емоції, тривога, воєнний станАнотація
Мета: проаналізувати психологічні наслідки життя і навчання в середовищі, що характеризується конфліктами і невизначеністю, наголошуючи на необхідності визначення стратегій і механізмів підтримки для збереження психічного благополуччя студентів у цих складних обставинах.
На тлі конфлікту, що триває в Україні, у статті підкреслено нагальну потребу студентів закладів вищої освіти ефективно справлятися зі стресом і зміцнювати свою життєстійкість, забезпечуючи безперервне продовження академічної діяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовували загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: теоретичного узагальнення, метод порівняльного аналізу, класифікації і групування, статистичного порівняння та узагальнення.
Результати. В умовах складного глобалізованого суспільства та посилення викликів, спричинених воєнним станом в Україні через російську агресію, збереження та стабілізація психічного здоровʼя набувають першочергового значення. Зниження психічного благополуччя суттєво впливає на якість життя людини, часто проявляючись у хронічній втомі, невротизмі, емоційній нестабільності, депресії та інших несприятливих психологічних проявах.
Психічне здоровʼя, поняття, що набуває все більшого значення у сферах громадського здоров’я, охоплює стан психічного благополуччя, позбавлений хворобливих психічних проявів і такий, що уможливлює свідому регуляцію поведінки та діяльності. У статті здійснено структурний аналіз, що заглиблюється в ієрархічну будову компонентів особистості, які визначають психічне здоровʼя. Це включає біологічний рівень, повʼязаний зі збалансованими функціями внутрішніх органів, психологічний рівень, повʼязаний із цілісною особистістю, і соціальний рівень, на якому здорові люди беруть активну участь у соціальній системі.
Висновки. Отже, збереження психічного здоровʼя студентів у воєнний час набуває першочергового значення, що вимагає стратегій, спрямованих на забезпечення психологічної безпеки, соціальної підтримки, сприяння життєстійкості, створення відновлювальних просторів, надання професійної психологічної допомоги та поширення достовірної інформації. Подальші дослідження спрямовані на вивчення психоемоційного здоровʼя студентів для ефективної підтримки благополуччя та стратегій навчання.
Посилання
Korolchuk, M. (2002). Psykholohichne zabezpechennia psykhichnoho i fizychnoho zdorovia [Psychological support of mental and physical health]. Kyiv: Inkos [in Ukrainian].
Terenda, N. (2020). Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia studentiv v umovakh pandemii COVID-19 (za rezultatamy anketuvannia) [Features of distance learning for students in the context of the COVID-19 pandemic (based on the results of the survey)]. Medychna osvita – Medical Education, 4, 57-60 [in Ukrainian].
Pavlyk, N. (2022). Struktura y kryterii psykholohichnoho zdorovia osobystosti [Structure and criteria of psychological health of a person]. Psykholohiia i osobystist – Psychology and personality, 1(21), 34-59 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252051
Pliaka, L. (2011). Psykholohichne zdorovia yak psykholohichna problema [Psychological health as a psychological problem]. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy – Collection of scientific papers of the H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. (Vol. ХIII, Part 2). (pp. 315-322). Kyiv: HNOZIS [in Ukrainian].
Stepanov, O. (2006) Psykholohichna entsyklopediia [Psychological Encyclopaedia]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].
Fedchyshyn, N. (2020). Dystantsiine navchannia inozemnoi movy maibutnikh likariv: vyklyky chas [Distance learning of future doctors in Foreign Language: challenges of time]. Medychna osvita – Medical Education, 2, 32-39. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.2.11144
Allen, J.G., Romate, J., & Rajkumar, E. (2021). Mindfulness-based positive psychology interventions: a systematic review. BMC Psychology, 9(116). DOI 10.1186/s40359-021-00618-2. DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-021-00618-2
Altinyelken, H., Hoek, L., & Jiang, L. (2020). Improving the psychosocial wellbeing of international students: the relevance of mindfulness. British Journal of Guidance and Counselling, 48(4), 524-536. DOI 10.1080/03069885.2019.1600189. DOI: https://doi.org/10.1080/03069885.2019.1600189
Klibert, J., Lamis, D.A., Naufel, K., Yancey, A.T., & Lohr, S. (2015). Associations between perfectionism and generalized anxiety: Examining cognitive schemas and gender. Journal of Rational-Emotive CognitiveBehavioral Therapy, 33, 160-178. DOI: https://doi.org/10.1007/s10942-015-0208-9
Cieślik, B., & Podbielska, H. (2015). Przegląd wybranych kwestionariuszy oceny jakości życia [A review of selected quality of life assessment questionnaires]. Acta Bio-Optica et Informatica Medica. Inżynieria Biomedyczna – Acta Bio-Optica et Informatica Medica. Biomedical Engineering, 21(2), 102-135.
Jue, J., & Ha, J. (2019). The Person-in-the-Rain Drawing Test as an Assessment of Soldiers’ Army Life Adjustment and Resilience. Psychology, 10, 1418-1434. DOI 10.4236/psych.2019.1011093. DOI: https://doi.org/10.4236/psych.2019.1011093
Keyes, C.L.M., & Lopez, S.J. (2002). Toward a Science of Mental Health: Positive Directions in Diagnosis and Interventions. Handbook of Positive Psychology. S.J. Lopez, C.R. Snyder (Ed.). (pp. 45-59). New York: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780195135336.003.0004
Korzeniowska, E. (1997). Zachowania zdrowotne i świadomość zdrowotna w sferze pracy [Health behaviour and health awareness at work]. Łódź: Instytut Medycyny Pracy im. prof. Dra med. Jerzego Nofera, Krajowe Centrum Promocji Zdrowia w Miejscu Pracy.
Lehtinen, V. (2008). Building up good mental health: Guidelines based on existing knowledge. Retrieved from: https://thl.fi/documents/10531/115966/Building%20 up%20good%20mental%20health.pdf.
Białkowska, J., Mroczkowska, D., Zomkowska, E., & Rakowska, A. (2014). Ocena zdrowia psychicznego studentów na podstawie Skróconego Kwestionariusza Zdrowia Pacjenta [Assessment of students' mental health using the Abbreviated Patient Health Questionnaire]. Hygeia, 49(2), 365-369.
Ogińska-Bulik, N., & Juczyński, Z. (2010). Osobowość. Stres a zdrowie [Personality. Stress and health]. Warszawa: Difin.
Peterson, C., & Seligman, M.E. (2004). Character strengths and virtues: A handbook and classification. (Vol. 1). Oxford: Oxford University Press.
Lishtaba, L., Kichula, M., Fedchyshyn, N., & Vyshniovskyi, A. (2022). Psycho-emotional health of medical student at the stage of choosing the future direction. Medychna osvita – Medical Education, 4, 57-65. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2022.4.13632
Puchalski, K. (1997). Zdrowie w świadomości społecznej. Łódź: Instytut Medycyny Pracy im. prof. Dra med. Jerzego Nofera, Krajowe Centrum Promocji Zdrowia w Miejscu Pracy.
Schabracq, M.J., Winnubs, J.A.V., & Cooper, C.L. Everyday well-being and stress in work and organizations. DOI 10.1002/0470013400.ch2.
Cisek, M., Gniadek, A., Richter, B., & Chmiel, I. (2004). Społeczno-kulturowe uwarunkowania zachowań zdrowotnych w rodzinie [Socioal and cultural determinants of health behaviour in the family]. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, LIX, XIV (68), sectio D, 103-107.
Vaillant, G.E. (2012). Positive mental health: is there a cross-cultural definition? World Psychiatry, 11(2), 93-99. DOI: https://doi.org/10.1016/j.wpsyc.2012.05.006
Sokołowska, E., Zabłocka-Żytka, L., Kluczyńska S., & Wojda-Kornacka, J. (2016). What mental health promotion do university students need? Polish Journal of Applied Psychology, 14(3), 53-72. DOI 10.1515/pjap-2015-0062. DOI: https://doi.org/10.1515/pjap-2015-0062
WHO (1948). Constitution of the World Health Organization. Retrieved from: http://apps.who.int/gb/bd/PDF/bd48/basic-documents48th-edition-en.pdf#page=7.
WHO (2005). Promoting mental health: Concepts, emerging evidence, practice. Geneva: WHO.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
