ВПЛИВ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВʼЯ: АНАЛІЗ ПРИНЦИПІВ ТА ЗАСТОСУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14225Ключові слова:
поведінкова економіка, охорона здоров’я, пацієнти, здоровий спосіб життя, якість життя, медична послугаАнотація
Мета: проаналізувати деякі ключові аспекти та концепції поведінкової економіки, які можуть бути застосовані в охороні здоровʼя.
Матеріали і методи. Для аналізу використано дані наукових інформаційних джерел щодо основних теорій, аспектів та концепцій поведінкової економіки. Використано методи порівняльного аналізу, системного підходу та системного аналізу, бібліосемантичний метод.
Результати. У роботі розглянуто ключові принципи поведінкової економіки та їх застосування в контексті охорони здоровʼя. Розкрито такі поняття, як ірраціональність людських рішень і наведено приклади, як вона впливає на здоровʼя та як це може бути використано для досягнення кращих результатів у медичній практиці. Для досягнення цієї мети проведено аналіз останніх досліджень та експериментів, які стосуються впливу поведінкової економіки на охорону здоровʼя, надано конкретні приклади і проаналізовано результати цих досліджень, запропоновано напрями подальших наукових досліджень, оскільки ця сфера має великий потенціал для розвитку та вдосконалення.
Будучи орієнтованою на науковий підхід, ця робота має на меті розширити розуміння впливу поведінкової економіки на охорону здоровʼя та сприяти розвитку більш ефективних стратегій у цій важливій галузі.
Загалом, дослідження й експерименти в галузі поведінкової економіки в охороні здоровʼя свідчать про великий потенціал для покращення охорони здоровʼя та здорового способу життя в цілому. Врахування психологічних та соціальних аспектів прийняття рішень відіграє ключову роль у створенні більш ефективних програм та інтервенцій у цій сфері.
Висновки. Застосування принципів поведінкової економіки в охороні здоровʼя відкриває безмежні можливості для вдосконалення системи охорони здоровʼя і впливу на поведінку пацієнтів та медичних працівників. Це є важливою складовою стратегії поліпшення якості надання медичних послуг та зменшення ризиків для здоровʼя населення.
Посилання
Ariely, D., & Fisher, I. (2009). Predictably Irrational: The Hidden Forces That Shape Our Decisions. HarperCollins.
Johnson, E.J., Shu, S.B., Dellaert, B.G.C., Fox, C., Goldstein, D.G., Häubl, G., ... Weber, E.U. (2012). Beyond nudges: Tools of a choice architecture. Marketing Science, 28(3), 396-412.
Chen, M.K., & Riggs, W. (2016). Identity priming and consumer choice. Journal of Consumer Psychology, 26(1), 79-87.
Christakis, N.A., & Fowler, J.H. (2008). The collective dynamics of smoking in a large social network. New England Journal of Medicine, 358(21), 2249-2258. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMsa0706154
Volpp, K.G., John, L.K., Troxel, A.B., Norton, L., Fassbender, J., & Loewenstein, G. (2008). Financial incentive-based approaches for weight loss: a randomized trial. JAMA, 300(22), 2631-2637. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2008.804
Gallup, L. (2021). The impact of personalized health communication on preventive behaviors. Health Communication, 36(7), 895-906.
Goldstein, D., Cialdini, R., & Grabendine, S. (2016). Social norm messages and their impact on healthy lifestyles. Journal of Health Communication, 41(5), 34-46.
Johnson, E.J., & Goldstein, D. (2003). Do Defaults Save Lives? Science, 302(5649), 1338-1339. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1091721
Kahneman, D., & Tayler, R. (2017). Prospective theory and behaviour analysis: From cognitive decisions to action selection.
Kahneman, D., & Tversky, A. (1979). Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk. Econometrica, 47(2), 263-292. DOI: https://doi.org/10.2307/1914185
Kahneman, D. (2011). Thinking, fast and slow. Macmillan.
Marmot, M., & Wilkinson, R.G. (Eds.). (2005). Social determinants of health. OUP Oxford. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198565895.001.0001
Peterson, M., & Smith, D. (2018). Using mobile apps to improve health: practical aspects and opportunities. Mobile Health, 22(3), 67-78.
Tessel, D. (2020). Societal factors and influences on health behaviour: analysis and perspectives. Journal of the Sociology of Health, 25(3), 421-438.
Thaler, R., & Benartzi, S. (2004). Save More Tomorrow™: Using Behavioral Economics to Increase Employee Saving. Journal of Political Economy, 112(S1), 164-187. DOI: https://doi.org/10.1086/380085
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).