ВПЛИВ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВʼЯ: АНАЛІЗ ПРИНЦИПІВ ТА ЗАСТОСУВАННЯ

Д. О. Ляшов; А. Г. Шульгай; Н. О. Теренда

doi:10.11603/1681-2786.2023.3.14225

Автор(и)

Д. О. Ляшов Інститут досліджень міжнародної допомоги, Акконський університет гуманітарних наук, м. Берлін, Німеччина Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна
А. Г. Шульгай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
Н. О. Теренда Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14225

Ключові слова:

поведінкова економіка, охорона здоров’я, пацієнти, здоровий спосіб життя, якість життя, медична послуга

Анотація

Мета: проаналізувати деякі ключові аспекти та концепції поведінкової економіки, які можуть бути застосовані в охороні здоровʼя.

Матеріали і методи. Для аналізу використано дані наукових інформаційних джерел щодо основних теорій, аспектів та концепцій поведінкової економіки. Використано методи порівняльного аналізу, системного підходу та системного аналізу, бібліосемантичний метод.

Результати. У роботі розглянуто ключові принципи поведінкової економіки та їх застосування в контексті охорони здоровʼя. Розкрито такі поняття, як ірраціональність людських рішень і наведено приклади, як вона впливає на здоровʼя та як це може бути використано для досягнення кращих результатів у медичній практиці. Для досягнення цієї мети проведено аналіз останніх досліджень та експериментів, які стосуються впливу поведінкової економіки на охорону здоровʼя, надано конкретні приклади і проаналізовано результати цих досліджень, запропоновано напрями подальших наукових досліджень, оскільки ця сфера має великий потенціал для розвитку та вдосконалення.

Будучи орієнтованою на науковий підхід, ця робота має на меті розширити розуміння впливу поведінкової економіки на охорону здоровʼя та сприяти розвитку більш ефективних стратегій у цій важливій галузі.

Загалом, дослідження й експерименти в галузі поведінкової економіки в охороні здоровʼя свідчать про великий потенціал для покращення охорони здоровʼя та здорового способу життя в цілому. Врахування психологічних та соціальних аспектів прийняття рішень відіграє ключову роль у створенні більш ефективних програм та інтервенцій у цій сфері.

Висновки. Застосування принципів поведінкової економіки в охороні здоровʼя відкриває безмежні можливості для вдосконалення системи охорони здоровʼя і впливу на поведінку пацієнтів та медичних працівників. Це є важливою складовою стратегії поліпшення якості надання медичних послуг та зменшення ризиків для здоровʼя населення.

Біографії авторів

Д. О. Ляшов, Інститут досліджень міжнародної допомоги, Акконський університет гуманітарних наук, м. Берлін, Німеччина Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна; науковий співробітник Інституту досліджень міжнародної допомоги, Акконський університет гуманітарних наук, м. Берлін, Німеччина

А. Г. Шульгай, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

доктор медичних наук, професор кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Н. О. Теренда, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

докторка медичних наук, професор, тимчасова виконувачка обовʼязків завідувача кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Ariely, D., & Fisher, I. (2009). Predictably Irrational: The Hidden Forces That Shape Our Decisions. HarperCollins.

Johnson, E.J., Shu, S.B., Dellaert, B.G.C., Fox, C., Goldstein, D.G., Häubl, G., ... Weber, E.U. (2012). Beyond nudges: Tools of a choice architecture. Marketing Science, 28(3), 396-412.

Chen, M.K., & Riggs, W. (2016). Identity priming and consumer choice. Journal of Consumer Psychology, 26(1), 79-87.

Christakis, N.A., & Fowler, J.H. (2008). The collective dynamics of smoking in a large social network. New England Journal of Medicine, 358(21), 2249-2258.

Volpp, K.G., John, L.K., Troxel, A.B., Norton, L., Fassbender, J., & Loewenstein, G. (2008). Financial incentive-based approaches for weight loss: a randomized trial. JAMA, 300(22), 2631-2637.

Gallup, L. (2021). The impact of personalized health communication on preventive behaviors. Health Communication, 36(7), 895-906.

Goldstein, D., Cialdini, R., & Grabendine, S. (2016). Social norm messages and their impact on healthy lifestyles. Journal of Health Communication, 41(5), 34-46.

Johnson, E.J., & Goldstein, D. (2003). Do Defaults Save Lives? Science, 302(5649), 1338-1339.

Kahneman, D., & Tayler, R. (2017). Prospective theory and behaviour analysis: From cognitive decisions to action selection.

Kahneman, D., & Tversky, A. (1979). Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk. Econometrica, 47(2), 263-292.

Kahneman, D. (2011). Thinking, fast and slow. Macmillan.

Marmot, M., & Wilkinson, R.G. (Eds.). (2005). Social determinants of health. OUP Oxford.

Peterson, M., & Smith, D. (2018). Using mobile apps to improve health: practical aspects and opportunities. Mobile Health, 22(3), 67-78.

Tessel, D. (2020). Societal factors and influences on health behaviour: analysis and perspectives. Journal of the Sociology of Health, 25(3), 421-438.

Thaler, R., & Benartzi, S. (2004). Save More Tomorrow™: Using Behavioral Economics to Increase Employee Saving. Journal of Political Economy, 112(S1), 164-187.