НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.2.14044Ключові слова:
інформаційно-комунікаційні технології, eHealth, телемедицина, телефармаціяАнотація
Мета: узагальнення та інтерпретація наукової інформації щодо вибору стратегій реформування охорони здоровʼя в Україні із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, оцінки ризиків, бар’єрів та інноваційних розробок для їх впровадження.
Матеріали і методи. Здійснено пошук відповідної літератури в PubMed, Web of Science та в електронному каталозі Національної наукової медичної бібліотеки України з обмеженням часу з 1998 до 2022 р. Пошук у Google Scholar використовувався для виявлення досліджень, які були пропущені під час пошуку в академічних базах даних.
Результати. Оцінено методологічні засади з акцентуванням уваги на концептуальних принципах інформаційної підтримки ухвалення управлінських рішень, які можуть бути інтегровані в конкретні сценарії створення електронної системи охорони здоров’я. Попри те, що цифровізація медицини вже тривалий час є вагомою складовою наукової діяльності, впровадження цих принципів залишається відносно повільним процесом.
Інтенсивність використання ІКТ у галузі є не лише обʼєктивним критерієм відповідності системи охорони здоров’я сучасним вимогам, але й є потужним каталізатором інноваційного розвитку галузі. Результати аналізу наукової літератури свідчать про значні масштаби використання ЕСОЗ у світі, створюються загальнонаціональні служби eHealth, включаючи телемедицину, телефармацію, електронне страхування життя і здоровʼя, дистанційну освіту тощо. Водночас треба зазначити, що законодавчий інструментарій, що визначає діяльність інституту електронного управління в галузі охорони здоровʼя в Україні, розроблений недостатньо.
Висновки. Впровадження інституту електронного управління системою охорони здоровʼя в Україні можливе лише за умови системного вирішення проблем його імплементації, що потребує реструктуризації державного управління як всією системою еHealth, так і окремих її елементів, забезпечуючи підвищення ефективності та безпеки надання медичних послуг населенню.
Посилання
Nakaz MOZ Ukrainy Deiaki pytannia vedennia Reiestru medychnykh zapysiv, zapysiv pro napravlennia ta retseptiv v elektronnii systemi okhorony zdorovia vid 28.02.2020 r. № 587 [Order of the Ministry of Health of Ukraine Some issues of maintaining the Register of medical records, referral records and prescriptions in the electronic health care system dated February 28, 2020 No. 587]. Retrieved from: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE34519.html [in Ukrainian].
Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Deiaki pytannia elektronnoi systemy okhorony zdorovia vid 25.04.2018 r. № 411 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine Some issues of the electronic health care system dated April 25, 2018 No. 411]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Deiaki pytannia orhanizatsii elektronnoi vzaiemodii derzhavnykh elektronnykh informatsiinykh resursiv vid 10.05.2018 r. № 357 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine Some issues of the organization of electronic interaction of state electronic information resources dated 05.10.2018 No. 357]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2018-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
Kontseptsiia informatyzatsii okhorony zdorovia [The concept of health care informatization]. Retrieved from: https://vikisoft.kiev.ua [in Ukrainian].
Mintser, O.P., Voronenko, Yu.V., Babintseva, L.Iu., Banchuk, M.V., Krasnov, V.V., Martseniuk, V.P., … Shupiatskyi, I.M. (2012). Kontseptsiіa informatyzatsii okhorony zdorovіa Ukrainy [Conception of informatization of health care of Ukraine]. Med. informatyka ta inzheneriia – Medical informatics and engineering, 3, 5-29 [in Ukrainian].
Nadiuk, Z.O. (2012). E-Health iak mekhanizm elektronnoho vriaduvannia v protsesi derzhavnoho upravlinnia systemoiu okhorony zdorovia Ukrainy [E-Health as e-Govern ment mechanism in the process of health care system management in Ukraine]. Analityka i vlada – Analytic and power, 6, 203-206 [in Ukrainian].
Zakon Ukrainy Pro derzhavni finansovi harantii medychnoho obsluhovuvannia naselennia vid 19.10.2017 r. № 2168-VIII [Law of Ukraine On state financial guarantees of medical care for the population dated October 19, 2017 No. 2168-VIII]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text [in Ukrainian].
Nakaz MOZ Ukrainy Pro zatverdzhennia normatyvnykh dokumentiv shchodo zastosuvannia telemedytsyny u sferi okhorony zdorovia vid 19.10.2015 r. № 681 [Order of the Ministry of Health of Ukraine On the approval of regulatory documents regarding the use of telemedicine in the field of health care dated 10.19.2015 No. 681]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1400-15#top [in Ukrainian].
Zakon Ukrainy Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii vid 04.02.1998 r. № 74/98-VR [Law of Ukraine On the National Informatization Program dated February 4, 1998 No. 74/98-VR]. Retrieved from: https://ips.ligazakon.net/document/Z980074?an=1 [in Ukrainian].
Zakon Ukrainy Pro priorytetni napriamy innovatsiinoi diialnosti v Ukraini vid 08.09.2011 r. № 3715-VI [Law of Ukraine On priority areas of innovative activity in Ukraine dated September 8, 2011 No. 3715-VI]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3715-17#Text [in Ukrainian].
Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku elektronnoi okhorony zdorovia vid 28.12.2020 r. № 1671-r [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine On the approval of the Concept of the development of electronic health care dated 12.28.2020 No. 1671-r]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1671-2020-%D1%80#n8 [in Ukrainian].
Ukaz Presydenta Ukrainy Pro tsili staloho rozvytku Ukrainy na period do 2030 roku vid 30.09.2019 r. № 722 [Decree of the President of Ukraine On the goals of sustainable development of Ukraine for the period until 2030 dated 30.09.2019 No. 722]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text [in Ukrainian].
Redkin, R. (2018). Elektronnyi retsept: dosvid Chekhii [Electronic prescription: experience of the Czech Republic]. Farmatsevt Praktyk – Pharmacist Practitioner, 3, 14-15 [in Ukrainian].
Nilsson, E., Sverker, A., Bendtsen, P., & Eldh, A.C. (2021). A human, organization, and technology perspective on patients' experiences of a chat-based and automated medical history-taking service in primary health care: Interview study among primary care patients. J. Med. Internet Res., 23(10). DOI 10.2196/29868.
Aas, I.H. (2001). A qualitative study of the organizational consequences of telemedicine. J. Telemed. Telecare, 7(1), 18-26. DOI 10.1258/1357633011936093.
Edwards, A., Hollin, I., Barry, J., & Kachnowski, S. (2010). Barriers to cross--institutional health information exchange: a literature review. J. Healthc. Inf. Manag., 24(3), 22-34.
Scheibner, J., Sleigh, J., Ienca, M., & Vayena, E. (2021). Benefits, challenges, and contributors to success for national eHealth systems implementation: a scoping review. J. Am. Med. Inform. Assoc., 28(9), 2039-2049. DOI 10.1093/jamia/ocab096.
Calvillo, J., Román, I., & Roa, L.M. (2015). How technology is empowering patients? A literature review. Health Expect., 18(5), 643-652. DOI 10.1111/hex.12089.
Giulia Collatuzzo and Paolo Boffetta (2022). Application of P4 (Predictive, Preventive, Personalized, Participatory) Approach to Occupational. Med. Lav., 113(1).
Danyliuk, M., Dmytryshyn, M., & Goran, T. (2021). Informatization in Ukraine: Realities, Problems, Prospects. EJSD, 10(4), 190-202.
Dahlgren, C., Dackehag, M., Wändell, P., & Rehnberg, C. (2021). Determinants for use of direct-to-consumer telemedicine consultations in primary healthcare-a registry based total population study from Stockholm, Sweden. BMC Fam. Pract., 22(1), 133.
Vayena, E., Haeusermann, T., Adjekum, A., & Blasimme, A. (2018). Digital health: meeting the ethical and policy challenges. Swiss Med. Wkly, 148.
Koh, A., Swanepoel, W., Ling, A., Ho, B.L., Tan, S.Y., & Lim, J. (2021). Digital health promotion: promise and peril. Health Promot. Int., 36(Suppl. 1).
Edgoose, J.Y.C. (2021). Exploring the face-to-face: revisiting patient-doctor relationships in a time of expanding telemedicine. J. Am. Board Fam. Med., 34.
Ekman, B. (2018). Cost analysis of a digital health care model in Sweden. Pharmacoecon. Open, 2(3), 347-354. DOI 10.1007/s41669-017-0059-7.
Huygens, M.W., Vermeulen, J., Swinkels, I.C., Friele, R.D., Van Schayck, O.C., & De Witte, L.P. (2016). Expectations and needs of patients with a chronic disease toward self-management and eHealth for self-management purposes. BMC Health Serv. Res., 16, 232. DOI 10.1186/s12913-016-1484-5.
Eysenbach, G. (2001). What is e-health? J. Med. Internet Res., 3(2).
Flynn, A.J., & Haines, S. (2012). Pharmacists' requirement for continuity of the clinical narrative in the electronic medical record. Am. J. Health Syst. Pharm., 69(12), 1027-1029.
Sheikh, A., Anderson, M., Albala, S., Casadei, B., Franklin, B.D., Richards, M., … Mossialos, E. (2021). Health information technology and digital innovation for national learning health and care systems. Lancet Digit. Health, 3(6).
Zulman, D.M., Jenchura, E.C., Cohen, D.M., Lewis, E.T., Houston, T.K., & Asch, S.M. (2015). How can ehealth technology address challenges related to multimorbidity? Perspectives from patients with multiple chronic conditions. J. Gen. Intern. Med., 30(8), 1063-1070. DOI 10.1007/s11606-015-3222-9.
Ammenwerth, E., Duftschmid, G., Al-Hamdan, Z., Bawadi, H., Cheung, N.T., Cho, K.H., … Lehmann, C.U. (2020). International comparison of six basic eHealth indicators across 14 countries: An eHealth benchmarking study. Methods Inf. Med., 59(S 02).
Le, T., Toscani, M., & Colaizzi, J. (2020). Telepharmacy: A new paradigm for our profession. J. Pharm. Pract., 33(2), 176-182.
(2000). Okinawa Charter on Global Information Society. Retrieved from: https://www.mofa.go.jp/policy/economy/summit/2000/documents/charter.html.
Hersh, W.R., Totten, A.M., Eden, K.B., Devine, B., Gorman, P., Kassakian, S.Z., … McDonagh, M.S. (2015). Outcomes from health information exchange: Systematic review and future research needs. JMIR Med. Inform., 3(4).
Lokken, T.G., Blegen, R.N., Hoff, M.D., & Demaerschalk, B.M. (2020). Overview for Implementation of Telemedicine Services in a Large Integrated Multispecialty Health Care System. Telemed. J. E Health, 26(4), 382-387.
Fadahunsi, K.P., Akinlua, J.T., O'Connor, S., Wark, P.A., Gallagher, J., Carroll, C., … OʼDonoghue, J. (2019). Protocol for a systematic review and qualitative synthesis of information quality frameworks in eHealth. BMJ Open, 9(3).
Wakefield, B.J., Turvey, C.L., Nazi, K.M., Holman, J.E., Hogan, T.P., Shimada, S.L., & Kennedy, D.R. (2017). Psychometric properties of patient-facing eHealth evaluation measures: Systematic review and analysis. J. Med. Internet Res., 19(10).
Senkubuge, F., Modisenyane, M., & Bishaw, T. (2014). Strengthening health systems by health sector reforms. Glob. Health Action, 7. DOI 10.3402/gha.v7.23568.
Sirintrapun, S.J., & Lopez, A.M. (2018). Telemedicine in Cancer Care. Am. Soc. Clin. Oncol. Educ. Book, 38, 540-545. DOI 10.1200/EDBK_200141.
Martora, F., Fabbrocini, G., Megna, M., Scalvenzi, M., Battista, T., Villani, A., & Potestio, L. (2023). Teledermatology for Common Inflammatory Skin Conditions: The Medicine of the Future? Life (Basel), 13(4), 1037. DOI 10.3390/life13041037.
Cohen, G.R., Friedman, C.P., Ryan, A.M., Richardson, C.R., & Adler-Milstein, J. (2019). Variation in physicians' electronic health record documentation and potential patient harm from that variation. J. Gen. Intern. Med., 34(11), 2355-2367. DOI 10.1007/s11606-019-05025-3.
Miller, R., Wafula, F., Onoka, C.A., Saligram, P., Musiega, A., Ogira, D., … Goodman, C. (2021). When technology precedes regulation: the challenges and opportunities of e-pharmacy in low-income and middle-income countries. BMJ Glob. Health, 6(5). DOI 10.1136/bmjgh-2021-005405.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
