ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА СЕЗОННІ ЗМІНИ РІВНЯ ГЛІКОВАНОГО ГЕМОГЛОБІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ ІІ ТИПУ, КОТРІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА АМБУЛАТОРНОМУ ЛІКУВАННІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.2.14030Ключові слова:
цукровий діабет, глікований гемоглобін, сезонні зміни температури, глобальне потеплінняАнотація
Мета: визначити вплив кліматичних умов, зокрема температури, у зв’язку із зміною сезонів, за результатами ретроспективного аналізу звертання з приводу визначення рівня глікованого гемоглобіну пацієнтів у ТОВ «Медична лабораторія Панакея», вивчити гендерну та вікову структуру пацієнтів із ЦД II типу.
Матеріали і методи. Проведено аналіз інформаційних ресурсів з питання зв’язку зміни кліматичних умов та стану здоров’я хворих на ЦД, патогенетичних механізмів впливу температури довкілля на рівні глікемії, проведено збір та обробку інформації щодо результатів аналогічних досліджень.
Результати. Дані літератури щодо впливу температури навколишнього середовища на стан здоров’я хворих на ЦД досить суперечливі.
За результатами нашого аналізу, у віковому аспекті максимальну кількість пацієнтів із ЦД відзначали у проміжку 60–70 років, найменшу – 20–30 років. Чоловіки суттєво переважали у групі 40–50 років і серед дітей та підлітків, жінки – у вікових групах 20–30 років та 70 і старші. Лише 8,0 % увійшли до першої групи, де показники глікованого гемоглобіну відповідали нормі, 14,0 % становили пацієнти з показниками, що відповідають предіабетичному стану, решта – 78,0 % – активний ЦД. У листопаді і грудні кількість пацієнтів із підвищеним HbA1c зменшується на, відповідно, 22,0 % та 26,0 %, порівняно з жовтнем. Однак суттєво зростає в січні, після чого утримується на однакових показниках всі весняні місяці з тенденцією до зниження, однак підвищується знову впродовж літніх місяців.
Висновки. Максимальна частота звертання з приводу визначення рівнів HbA1c у сироватці відмічається у віковій групі 60–70 років, з практично однаковою частотою як у чоловіків, так і в жінок. У листопаді і грудні кількість пацієнтів із підвищеним HbA1c зменшується, порівняно з жовтнем, однак підвищується в січні. У теплу пору року рівень HbA1c є суттєво вищим, що вказує на більш негативний вплив високих температур на стан здоров’я хворих на цукровий діабет.
Посилання
(2014). American Diabetes Association. Diagnosis and classification of diabetes mellitus. Diabetes Care, 37(1), S81-S90. DOI: https://doi.org/10.2337/dc14-S081
Dain, K., & Hadley, L. (2012). Diabetes and climate change–two interconnected global challenges. Diabetes Res. Clin. Pract., 97(2), 337-339. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diabres.2012.07.002
Paneni, F., Beckman, J.A., Creager, M.A., & Cosentino, F. (2013). Diabetes and vascular disease: pathophysiology, clinical consequences, and medical therapy: part I. Eur. Heart J., 34(31), 2436-2443. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht149
Blauw, L.L., Aziz, N.A., Tannemaat, M.R., Blauw, C.A., de Craen, A.J., Pijl, H., & Rensen, P.C. (2017). Diabetes incidence and glucose intolerance prevalence increase with higher outdoor temperature. BMJ Open Diabetes Res. Care, 5(1). DOI: https://doi.org/10.1136/bmjdrc-2016-000317
Ackermann, R.T., Cheng, Y.J., Williamson, D.F., & Gregg, E.W. (2011). Identifying adults at high risk for diabetes and cardiovascular disease using hemoglobin A1c National Health and Nutrition Examination Survey 2005–2006. Am. J. Prev. Med., 40, 11-17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2010.09.022
Chen, Z., Shao, L., Jiang, M., Ba, X., Ma, B., & Zhou, T. (2022). Interpretation of HbA1c lies at the intersection of analytical methodology, clinical biochemistry and hematology (Review). Exp. Ther. Med., 24(6), 707. DOI: https://doi.org/10.3892/etm.2022.11643
Maliszewska, K., & Kretowski, A. (2021). Brown Adipose Tissue and Its Role in Insulin and Glucose Homeostasis. Int. J. Mol. Sci., 22(4), 1530. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms22041530
Worku, M.G., Seretew, W.S., Angaw, D.A., & Tesema, G.A. (2020). Prevalence and Associated Factor of Brown Adipose Tissue: Systematic Review and Meta-Analysis. Biomed. Res. Int., 2020. DOI 9106976. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/9106976
Ratter-Rieck, J.M., Roden, M., & Herder, C. (2023). Diabetes and climate change: current evidence and implications for people with diabetes, clinicians and policy stakeholders. Diabetologia, 25, 1-13. DOI: https://doi.org/10.1007/s00125-023-05901-y
Schwartz, J. (2005). Who is Sensitive to Extremes of Temperature? A Case-Only Analysis. Epidemiology, 16(1), 67-72. DOI: https://doi.org/10.1097/01.ede.0000147114.25957.71
Gucciardi, E., Vahabi, M., Norris, N., Del Monte, J.P., & Farnum, C. (2014). The Intersection between Food Insecurity and Diabetes: A Review. Curr. Nutr. Rep., 3(4), 324-332. DOI: https://doi.org/10.1007/s13668-014-0104-4
Zilbermint, M. (2020). Diabetes and climate change. J. Community Hosp. Intern. Med. Perspect., 10(5), 409-412. DOI: https://doi.org/10.1080/20009666.2020.1791027
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
