ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА СЕЗОННІ ЗМІНИ РІВНЯ ГЛІКОВАНОГО ГЕМОГЛОБІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ ІІ ТИПУ, КОТРІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА АМБУЛАТОРНОМУ ЛІКУВАННІ

Автор(и)

  • Л. І. Маліновська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Л. Б. Романюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Т. І. П’ятковський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • С. В. Сенько ТОВ «Медична лабораторія Панакея», м. Тернопіль, Україна
  • Н. Я. Кравець Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.2.14030

Ключові слова:

цукровий діабет, глікований гемоглобін, сезонні зміни температури, глобальне потепління

Анотація

Мета: визначити вплив кліматичних умов, зокрема температури, у зв’язку із зміною сезонів, за результатами ретроспективного аналізу звертання з приводу визначення рівня глікованого гемоглобіну пацієнтів у ТОВ «Медична лабораторія Панакея», вивчити гендерну та вікову структуру пацієнтів із ЦД II типу.

Матеріали і методи. Проведено аналіз інформаційних ресурсів з питання зв’язку зміни кліматичних умов та стану здоров’я хворих на ЦД, патогенетичних механізмів впливу температури довкілля на рівні глікемії, проведено збір та обробку інформації щодо результатів аналогічних досліджень.

Результати. Дані літератури щодо впливу температури навколишнього середовища на стан здоров’я хворих на ЦД досить суперечливі.

За результатами нашого аналізу, у віковому аспекті максимальну кількість пацієнтів із ЦД відзначали у проміжку 60–70 років, найменшу – 20–30 років. Чоловіки суттєво переважали у групі 40–50 років і серед дітей та підлітків, жінки – у вікових групах 20–30 років та 70 і старші. Лише 8,0 % увійшли до першої групи, де показники глікованого гемоглобіну відповідали нормі, 14,0 % становили пацієнти з показниками, що відповідають предіабетичному стану, решта – 78,0 % – активний ЦД. У листопаді і грудні кількість пацієнтів із підвищеним HbA1c зменшується на, відповідно, 22,0 % та 26,0 %, порівняно з жовтнем. Однак суттєво зростає в січні, після чого утримується на однакових показниках всі весняні місяці з тенденцією до зниження, однак підвищується знову впродовж літніх місяців.

Висновки. Максимальна частота звертання з приводу визначення рівнів HbA1c у сироватці відмічається у віковій групі 60–70 років, з практично однаковою частотою як у чоловіків, так і в жінок. У листопаді і грудні кількість пацієнтів із підвищеним HbA1c зменшується, порівняно з жовтнем, однак підвищується в січні. У теплу пору року рівень HbA1c є суттєво вищим, що вказує на більш негативний вплив високих температур на стан здоров’я хворих на цукровий діабет.

Біографії авторів

Л. І. Маліновська, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

студентка ІІ курсу (спеціальність «Медицина») Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Л. Б. Романюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка медичних наук, доцентка кафедри мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Т. І. П’ятковський, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

завідувачка лабораторії ТОВ «Медична лабораторія Панакея»

С. В. Сенько, ТОВ «Медична лабораторія Панакея», м. Тернопіль, Україна

кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Н. Я. Кравець, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

(2014). American Diabetes Association. Diagnosis and classification of diabetes mellitus. Diabetes Care, 37(1), S81-S90. DOI: https://doi.org/10.2337/dc14-S081

Dain, K., & Hadley, L. (2012). Diabetes and climate change–two interconnected global challenges. Diabetes Res. Clin. Pract., 97(2), 337-339. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diabres.2012.07.002

Paneni, F., Beckman, J.A., Creager, M.A., & Cosentino, F. (2013). Diabetes and vascular disease: pathophysiology, clinical consequences, and medical therapy: part I. Eur. Heart J., 34(31), 2436-2443. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht149

Blauw, L.L., Aziz, N.A., Tannemaat, M.R., Blauw, C.A., de Craen, A.J., Pijl, H., & Rensen, P.C. (2017). Diabetes incidence and glucose intolerance prevalence increase with higher outdoor temperature. BMJ Open Diabetes Res. Care, 5(1). DOI: https://doi.org/10.1136/bmjdrc-2016-000317

Ackermann, R.T., Cheng, Y.J., Williamson, D.F., & Gregg, E.W. (2011). Identifying adults at high risk for diabetes and cardiovascular disease using hemoglobin A1c National Health and Nutrition Examination Survey 2005–2006. Am. J. Prev. Med., 40, 11-17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2010.09.022

Chen, Z., Shao, L., Jiang, M., Ba, X., Ma, B., & Zhou, T. (2022). Interpretation of HbA1c lies at the intersection of analytical methodology, clinical biochemistry and hematology (Review). Exp. Ther. Med., 24(6), 707. DOI: https://doi.org/10.3892/etm.2022.11643

Maliszewska, K., & Kretowski, A. (2021). Brown Adipose Tissue and Its Role in Insulin and Glucose Homeostasis. Int. J. Mol. Sci., 22(4), 1530. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms22041530

Worku, M.G., Seretew, W.S., Angaw, D.A., & Tesema, G.A. (2020). Prevalence and Associated Factor of Brown Adipose Tissue: Systematic Review and Meta-Analysis. Biomed. Res. Int., 2020. DOI 9106976. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/9106976

Ratter-Rieck, J.M., Roden, M., & Herder, C. (2023). Diabetes and climate change: current evidence and implications for people with diabetes, clinicians and policy stakeholders. Diabetologia, 25, 1-13. DOI: https://doi.org/10.1007/s00125-023-05901-y

Schwartz, J. (2005). Who is Sensitive to Extremes of Temperature? A Case-Only Analysis. Epidemiology, 16(1), 67-72. DOI: https://doi.org/10.1097/01.ede.0000147114.25957.71

Gucciardi, E., Vahabi, M., Norris, N., Del Monte, J.P., & Farnum, C. (2014). The Intersection between Food Insecurity and Diabetes: A Review. Curr. Nutr. Rep., 3(4), 324-332. DOI: https://doi.org/10.1007/s13668-014-0104-4

Zilbermint, M. (2020). Diabetes and climate change. J. Community Hosp. Intern. Med. Perspect., 10(5), 409-412. DOI: https://doi.org/10.1080/20009666.2020.1791027

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-24

Як цитувати

Маліновська, Л. І., Романюк, Л. Б., П’ятковський, Т. І., Сенько, С. В., & Кравець, Н. Я. (2023). ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА СЕЗОННІ ЗМІНИ РІВНЯ ГЛІКОВАНОГО ГЕМОГЛОБІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ ІІ ТИПУ, КОТРІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА АМБУЛАТОРНОМУ ЛІКУВАННІ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (2), 20–26. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.2.14030

Номер

Розділ

Здоров'я і суспільство