ВПЛИВ КЕРОВАНИХ ЧИННИКІВ РИЗИКУ НА РОЗВИТОК ОНКОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.4.13675Ключові слова:
поведінкові чинники ризику, професійні чинники ризику, екологічні чинники ризику, метаболічні чинники ризику, онкологічна патологіяАнотація
Мета: провести порівняльну оцінку в загальному тягарі смертей основних ризиків глобального тягаря раку.
Матеріали і методи. В дослідженні використано результати даних бази глобального тягаря хвороб (Global Burden of Disease – GBD), національного канцер-реєстру України. Використано методи порівняльного аналізу, системного підходу та системного аналізу, бібліосемантичний та медико-статистичний методи.
Результати. За даними GBD 2019 р., серед причин смерті для чоловіків у світі та в Україні найбільш поширеними були: рак трахеї, бронхів і легень, рак товстої і прямої кишок, рак шлунка, рак простати, рак стравоходу та рак печінки. Серед жінок найбільшою смертність як у світі, так і в Україні є смертність від раку молочної залози. Наступними за питомою часткою у світі за кількістю смертей у жінок є рак трахеї, бронхів і легень, рак товстої і прямої кишок, рак шлунка та рак шийки матки. При порівнянні із світовим рівнем смертність від перелічених форм раку в Україні у чоловіків та жінок, окрім смертності від раку товстої і прямої кишок, нижча. При цьому також спостерігається зростання смертності від вказаних нозологій з 2015 до 2019 р.
Виявлено вищі показники атрибутивного ризику смертей при більшості нозологічних форм раку серед населення України (рак бронхів, трахеї і легень, раку гортані, глотки, губи та стравоходу). Екологічні та професійні чинники в Україні не переважають показники впливу на глобальному рівні, а серед деяких нозологій онкопатології визначаються нижчими, зокрема рак бронхів, трахеї та легень і рак гортані. В Україні метаболічні чинники, на відміну від світових тенденцій, переважають серед ризиків смертності хворих на рак печінки, стравоходу, матки та нирки.
Висновки. За період 2015–2019 рр. в Україні та світі спостерігається зростання частки смертей від найпоширеніших форм раку. Керовані чинники ризику розвитку онкологічної патології мають високі показники атрибутивного ризику. З них найбільш виражений вплив як у всьому світі, так і в Україні мають поведінкові чинники.
Посилання
Fedorenko, Z.P., Hulak, L.O., Mykhaylovych, Yu.Y., Horokh, Ye.L., Ryzhov, A.Yu., Sumkina, O.V., & Kutsenko, L.B. (2021). Rak v Ukrayini, 2019–2020. Zakhvoryuvanist, smertnist, pokaznyky diyalnosti [Cancer in Ukraine, 2019–2020. Morbidity, mortality, performance indicators]. Biuleten natsionalnoho kantser-reiestru Ukrainy – Bulletin of the National Chancery Register of Ukraine, 22. Retrieved from: http://www.ncru.inf.ua/publications/BULL_23/index.htm [in Ukrainian].
Bianchini, F., Kaaks, R., & Vainio, H. (2002). Overweight, obesity, and cancer risk. Lancet Oncol., 3, 565-574. DOI: https://doi.org/10.1016/S1470-2045(02)00849-5
Kocarnik, J.M., Compton, K., Dean, F.E., Fu, W., Gaw, B.L, Harvey, J.D, … Force, L.M. (2022). Cancer incidence, mortality, years of life lost, years lived with disability, and disability-adjusted life years for 29 cancer groups from 2010 to 2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. JAMA Oncol., 8, 420-444. DOI: https://doi.org/10.1001/jamaoncol.2021.6987
Evans, J., van Donkelaar, A., Martin, R.V., Burnett, R., Rainham, D.G., Birkett, N.J., & Krewski, D. (2013). Estimates of global mortality attributable to particulate air pollution using satellite imagery. Environ. Res., 120, 33-42. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2012.08.005
Global Burden of Disease (GBD). Retrieved from: https://vizhub.healthdata.org/gbd-compare/.
Hecht, S.S. (2002). Cigarette smoking and lung cancer: chemical mechanisms and approaches to prevention. Lancet Oncol., 3, 461-469. DOI: https://doi.org/10.1016/S1470-2045(02)00815-X
Pukkala, E., Martinsen, J.I., Lynge, E., Gunnarsdottir, H.K., Sparén, P., & Tryggvadottir, L. (2009). Occupation and cancer–follow-up of 15 million people in five Nordic countries. Acta Oncol., 48, 646-790. DOI: https://doi.org/10.1080/02841860902913546
Islami, F., Goding Sauer, A., Miller, K.D., Siegel, R.L., Fedewa, S.A., Jacobs, E.J., … Jemal, A. (2018). Proportion and number of cancer cases and deaths attributable to potentially modifiable risk factors in the United States. CA Cancer J. Clin., 68, 31-54. DOI: https://doi.org/10.3322/caac.21440
Takala, J. (2015). Eliminating occupational cancer. Ind. Health, 53, 307-309. DOI: https://doi.org/10.2486/indhealth.53-307
Poirier, A.E., Ruan, Y., Volesky, K.D., King, W.D., O’Sullivan, D.E., Gogna, P., ... Brenner, D.R. (2019). The current and future burden of cancer attributable to modifiable risk factors in Canada: summary of results. Prev. Med., 122, 140-147. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2019.04.007
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
