ЗМІНИ РЕЖИМІВ ХАРЧУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

А. О. Лепканич; І. С. Миронюк

doi:10.11603/1681-2786.2022.3.13428

Автор(и)

А. О. Лепканич ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
І. С. Миронюк ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.3.13428

Ключові слова:

студентська молодь, фаст-фуд, модель харчування, дистанційне навчання

Анотація

Мета: визначити вплив різних форм організації освітнього процесу на режим харчування студентської молоді, зокрема споживання їжі швидкого приготування та фаст-фуду.

Матеріали і методи. В основі метод спеціального соціологічного дослідження. Ключові питання дослідження були направлені на визначення кількості щоденних прийомів їжі, обсягів споживання продуктів на добу та практики вживання фаст-фуду. Розсилання анкет проводилося за допомогою Google-форми під час суворих карантинних обмежень, спричинених пандемією COVID-2019. Цільова група соціологічного дослідження – студентська молодь ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Результати. В результаті отримано 163 анкети респондентів, серед яких переважна більшість осіб жіночої статі – 121 (74,2 %). Вікова категорія респондентів – 18–21 рік. Більшість, 111 респондентів (68 % опитаних), відчувають зміни в режимі харчування при переході на дистанційну форму навчання. 41 % опитаних (67 респондентів) відмічають збільшення добових обсягів спожитої їжі, респонденти, які не відчувають змін, складають 46 % опитаних (75 респондентів). Результати вказують на формування зміни в режимах харчування у більшості респондентів при змінах форм організації освітнього процесу. Аналіз відповідних питань показав, що 59 осіб (36 %) опитаних відмітили збільшення частоти перекусів під час дистанційного навчання. Вивчено питання частоти вживання фаст-фуду, снеків та солодких газованих напоїв у раціоні, результати вказують на незначне збільшення частоти вживання їжі фаст-фуд під час дистанційного навчання – 18 осіб (11 % респондентів), проте є збільшення прийомів їжі фаст-фуд під час саме очного навчання, це відмітили 54 особи (33,1 % опитаних). Загалом серед усіх здобувачів освіти, що взяли участь в опитуванні, рівень вживання їжі фаст-фуд під час дистанційного навчання зменшився.

Висновки. Частина опитаних респондентів, яка складає 68 %, відмічає зміни в режимі харчування. Відмічено зростання частих перекусів (36 % опитаних) під час дистанційного навчання, що слугує причиною до збільшення кількості прийомів їжі та її обсягу. Періоди дистанційного навчання в умовах високого рівня цифрового навантаження можуть призводити до формування стійких змін моделі харчування молоді, що в майбутньому може негативно відобразитися на стані їх здоров’я.

Біографії авторів

А. О. Лепканич, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

аспірантка кафедри наук про здоров’я Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»

І. С. Миронюк, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

доктор медичних наук, професор, професор кафедри наук про здоров’я Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»

Посилання

Globalnye otsenki sostoianiya zdorovia: ozhydaemaia prodolzhytelnost zhyzni y osnovnіe prychiny smerti i invalydnosti [Global health assessments: life expectancy and leading causes of death and disability]. Sait VOZ – WHO website. Retrieved from: https://www.who.int/data/gho/data/themes/mortality-and-global-health-estimates.

Lepkanych, A.O., & Myroniuk, I.S. (2022). Osoblyvosti ta struktura zaluchenosti do merezhi Internet studentskoi molodi riznykh kursiv navchannia v umovakh karantynnykh obmezhen [Peculiarities and structure of involvement in the Internet network of student youth of various courses of study in conditions of quarantine restrictions]. Ukraina. Zdorovia natsii – Ukraine. Health of the Nation, 2(68), 12-16 [in Ukrainian].

Lepkanych, A.O., & Myroniuk, I.S. (2022). Otsinka rivnia zaluchenosti do internetu studentskoi molodi v period karantynnykh obmezhen, poviazanykh z pandemiieiu COVID-19 [Assessment of the level of involvement in the Internet of student youth during the period of quarantine restrictions associated with the COVID-19 pandemic]. Ukraina. Zdorovia natsii – Ukraine. Health of the Nation, 1(67), 22-26 [in Ukrainian].

Oliinyk, N.A., & Vinnik, Yu.V. (2018). Vplyv kharchuvannia na zdorovia studentskoi molodi [The influence of nutrition on the health of student youth]. Zbirnyk naukovykh prats Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky – Collection of Scientific Works of Kherson State University. Pedagogical Sciences, 81(1), 194-197 [in Ukrainian].

Yaretska, V.V. (2019). Metody diahnostyky motyvatsii do zdorovoho sposobu zhyttia u studentskoi molodi [Methods of diagnosing motivation for a healthy lifestyle among student youth]. O.V. Batsylieva (Ed.). Osobystisni ta sytuatyvni determinanty zdorovia – Personal and situational determinants of health: Proceedings of the IV All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. (pp. 247–250). Vinnytsia [in Ukrainian].

Meier, T., Grafe, K., Senn, F., Sur, P., Stangl, G.I., Dawczynski, Ch., ... Lorkowski, S. (2019). Cardiovascular mortality attributable to dietary risk factors in 51 countries in the WHO European Region from 1990 to 2016: a systematic analysis of the Global Burden of Disease Study. European Journal of Epidemiology, 34, 37-55. Retrieved from: https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s10654-018-0473-x.pdf.