ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я ТА ЙОГО ДЕТЕРМІНАНТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.2.13298Ключові слова:
громадське здоров’я, соціальні і біомедичні причини, детермінанти, салютогенезАнотація
Мета: проаналізувати дані літературних джерел і висвітлити заходи, що спрямовані як на всю спільноту, так і на індивідуальні потреби щодо здоров’я.
Матеріали і методи. Проведено аналіз літературних джерел, що орієнтовані на поліпшення середовища життєдіяльності людини, зменшення факторів ризику, що формують значний тягар захворюваності та смертності серед населення, і стимулювання тих факторів, які, навпаки, сприяють зміцненню та збереженню здоров’я.
Використано бібліосемантичний (вивчення фахової сучасної міжнародної літератури з досліджуваної проблеми) та аналітичний методи дослідження.
Результати. Досягнення цілей громадського здоров’я на національному рівні є можливим, серед іншого, завдяки належно побудованій і розвиненій системі громадського здоров’я як сукупності суб’єктів публічного та непублічного сектора (у тому числі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, фізичних та юридичних осіб), які здійснюють ряд заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя.
Висновок. З урахуванням євроінтеграційного вектора розвитку України політику щодо охорони здоров’я передбачено формувати шляхом побудови системи громадського здоров’я, яка є комплексом інструментів, процедур і заходів, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров’я населення, запобігання захворюванням, подовження активного та працездатного віку й заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднаних зусиль усього суспільства.
Посилання
Acheson, E.D. (1988). On the state of the public health [The fourth Duncan lecture]. Public Health, 102(5), 431-437.
Downie, R.S., Fyfe, C.E., & Tannahill, A.J. (1990). Health Promotion – Models and Values. Oxford Medical Publications, Oxford University Press, Oxford.
Checkland, O., & Lamb, M. (1982). Health Care as Social History: The Glasgow Case. Aberdeen University Press.
(2018). Julian Tudor Hart: visionary general practitioner who introduced the concept of the “inverse care law”. BMJ, 362.
Kelly, M.P., & Doohan, E. (2012). The social determinants of health. In Merson, M.H., Black, R.E., Mills, A.J. (eds.). Global Health: Diseases, Programs, Systems and Policies. Burlington, MA: Jones and Bartlett.
(2012). Methods for the development of NICE public health guidance (third edition). Retrieved from: www.nice.org.uk/process/pmg4.
Solar, O., & Irwin, A. (2007). A conceptual framework for action on the social determinants of health. Discussion paper for the commission on social determinants of health. World Health Organization, Geneva. Retrieved from: http://en.scientificcommons.org/23007732.
Institute of Medicine (US) (1988). The Future of Public Health. Washington (DC): National Academies Press (US).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
