СКЛЕРОТЕРАПІЯ ТА ДОПОМІЖНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТОК З ЕНДОМЕТРІОЗ-АСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.1.13079Ключові слова:
інозитол, вітамін D3, допоміжні репродуктивні технології, контрольована оваріальна стимуляція, ембріон, бластоциста, ооцит, гормони, морфологія, АМГ, овуляторний резервАнотація
Мета: проаналізувати ефективність використання склеротерапії перед протоколом контрольованої оваріальної стимуляції (КОС) у жінок із безпліддям на фоні ендометріозу та оцінити результативність запропонованих протоколів.
Матеріали і методи. У дослідження увійшло 105 жінок віком від 21 до 40 років з ендометріоз-асоційованим безпліддям. Пацієнток з ендометріоз-асоційованим безпліддям було розділено на 3 групи: 1 група (n=34) – з неоперованими ендометріоїдними кістами, яким проводили склеротерапію та прегравідарну терапію перед протоколом КОС; 2 група (n=36) – з неоперованими ендометріоїдними кістами, яким перед протоколом КОС проводили склеротерапію, без прегравідарної підготовки; 3 група (n=36) – у яких в анамнезі було проведено хірургічне лікування ендометріоїдних кіст та призначено прегравідарну терапію перед протоколом КОС.
Результати. При аналізі ефективності протоколів контрольованої оваріальної стимуляції в жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким перед програмою екстракорпорального запліднення проводили склеротерапію та комплексну вітамінотерапію з інозитолом та вітаміном D3, встановлено більшу кількість бластоцист 3,00 (2,00; 4,00) та ембріонів високої якості порівняно з пацієнтками, яким не проводили дану терапію.
Висновок. Пацієнтки з безпліддям на фоні ендометріозу, яким перед протоколом контрольованої оваріальної стимуляції проводили склеротерапію та прегравідарну підготовку вітамінним комплексом з інозитолом та вітаміном D3, показали більшу частоту настання вагітностей порівняно з пацієнтками, яким проводили хірургічне лікування ендометріом.
Посилання
Zaharenko, O.S., Yuzko, O.M., & Zaharenko, L.V. (2013). Genitalnuy endometrioz yak pruchuna zhinochogo bezplidya [Genital endometriosis as a cause of female infertility]. Neonatologiya, hiryrgiya ta perenatalna diagnostuka – Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine, 3, 1(7), 76-79 [in Ukrainian].
Yyzko, O.M. (2016). Dopomizhni reprodyktuvni texnologiyi Ukrayinu – 25 rokiv uspihy [Auxiliary reproductive technologies of Ukraine - 25 years of success]. Zbirnuk naykovux prats Asociaciyi akusher- ginekologiv Ukrayinu – Coll. Science. etc. of the Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine, 2(38), 393-396 [in Ukrainian].
De Ziegler, D., Borghese, B., & Chapron, C. (2010). Endometriosis and infertility: Pathophysiology and management. Lancet, 376, 730-738.
Dunselman, G.A., Vermeulen, N., & Becker, C. (2014). European Society of Human Reproduction and Embryology. ESHRE guideline: management of women with endometriosis. Hum. Reprod., 29, 400-412.
The Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. (2012). Endometriosis and Infertility: A committee opinion. Fertil. Steril, 98(3), 591-598.
Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine (ASRM). (2006). Endometriosis and Infertility. Fertil. Steril., 14, 156-160.
Coccia, M.E., Rizzello, F., Cammilli, F., Bracco, G.L., & Scarselli, G. (2008). Endometriosis and infertility Surgery and ART: an integrated approach for successful management. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 138(1), 54-59.
Dunselman, G.A., Vermeulen, N., Becker, C., Calhaz-Jorge, C., D’Hooghe, T., De Bie, B., … Nelen, W. (2014). ESHRE guideline: management of women with endometriosis. Hum. Reprod., 29, 400-412.
Surrey, E.S., Katz-Jaffe, M., Kondapalli, L.V., Gustofson, R.L., & Schoolcraft, W.B. (2017). GnRH agonist administration prior to embryo transfer in freeze-all cycles of patients with endometriosis or aberrant endometrial integrin expression. Reprod. Biomed. Online, 35, 145-151.
Gupta, S., Harlev, A., & Agarwal, A. (2015). Endometriosis: A Comprehensive Update. Cham, Switzerland: Springer International Publishing.
Halis, G., Arici, A., & Ann, N.Y. (2004). Endometriosis and inflammation in infertility. Acad. Sci., 1034, 300-315.
Buggio, L., Somigliana, E., Pizzi, M.N., Dridi, D., Roncella, E., & Vercellini P. (2018). 25-hydroxyvitamin D serum levels and endometriosis: Results of a case-control study. Reprod. Sci., 26(2), 172-177.
Agarwal, A., Gupta, S., Abdel-Razek, H., Krajcir, N., & Athayde, K.S. (2006). Impact of oxidative stress on gametes and embryos in an ART laboratory. Clin. Embryol., 9(3), 5-22.
Gupta, S., Malhotra, N., Charma D., & Ashok, A. (2009). Oxidative stress and its role in female infertility and assisted reproduction: clinical implications. Int. J. Fertil. Steril., 2(4), 147-164.
Tamura, H., Takasaki, A., Miwa, I., Taniguchi, K., Maekawa, R., Asada, H., … Sugino, N. (2007). Oxidative stress impairs oocyte quality and melatonin protects oocytes from free radical damage and improves fertilization rate. J. Pineal Res., 44(3), 280-287.
Castellarnau, V.M., Ponce, S.J., Carreras, C.R., Cayuela, F.E., & Garcia T.A. (2015). Preliminary results: ethanol sclerotherapy after ultrasound guided fine needle aspiration without anesthesia in the management of simple ovarian cysts. J. Minim. Invasive Gynecol., 2, 475-482.
Shamsuddin, A.K.M., & Guang-Yu, Yang (2015). Inositol & its Phosphates: Basic Science to Practical Applications. Bentham Science Publishers.
Tanbo, T., & Fedorcsak, P. (2017). Endometriosis-associated infertility: aspects of pathophysiological mechanisms and treatment options. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 96(6), 659-667.
Taylor, R.N., & Lebovic, D.I. (2009). Endometriosis. In: Yen and Jafi’ e‘s reproductive endocrinology: physiology and clinical management (6th cdn) [eds. J.F.Strauss, R.Barbicri]. New York: Elsevier.
Hamdan, M., Dunselman, G., Li, T.C., & Cheong, Y. (2015). The impact of endometrioma on IVF/ICSI outcomes: a systematic review and meta-analysis. Hum. Reprod. Update, 21, 809-825.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).