СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.1.13069Ключові слова:
здоровий спосіб життя, здоров’я, студентиАнотація
Мета: проаналізувати особливості способу життя студентів-медиків, їх ставлення до здорового способу життя (ЗСЖ) та чинників, які на нього впливають.
Матеріали і методи. Було проведене анонімне опитування за допомогою розробленої нами анкети 250 студентів ТНМУ віком 18–25 років. Використано бібліосемантичний, соціологічний, аналітичний, розрахунковий, статистичний методи.
Результати. Проведені дослідження показали, що, незважаючи на досить високу обізнаність студентів щодо основних складових ЗСЖ, далеко не всі вони усвідомлюють ризики та мотивовані діяти відповідно до наявних знань для збереження свого здоров’я. Вести ЗСЖ прагнуть 84,8 % опитаних, хоча більшість з них нехтує достатньою руховою активністю, правилами раціонального харчування та правильного режиму дня. Раціонально харчуються лише 34 % студентів, регулярно відвідують спортзал 12,8 % студентів, а кожний четвертий (або 24 %) взагалі не захоплюється спортом. 72,4 % студентів ігнорують або не розуміють значення правильного режиму дня для відновлення своєї працездатності та свого здоров’я. 8-годинний сон мають 25,6 % студентів, 54 % сплять менше норми – 6–7 годин, а у кожного п’ятого (19,6 %) тривалість сну лише 5 годин. Окрім цього, 40 % студентів-медиків мають шкідливі звички. Дотримуватися ЗСЖ 78,4 % студентам заважає недостача часу та зайнятість у навчальному процесі, 21,6 % – домашні справи (це свідчить про стереотипне уявлення про необхідність додаткових витрат часу на ведення ЗСЖ), 16,8 % – небажання займатися цим (свідчить про відсутність мотивації до ЗСЖ). Спонукати студентів до ЗСЖ можуть власне переконання, поради близьких і рідних, мотиваційні відео та книги, а також соціальна реклама й думка інших.
Висновок. Сформованість у майбутніх лікарів цінностей ЗСЖ надасть змогу майбутньому фахівцеві до глибокої старості зберігати фізичне, психічне і духовне здоров’я.
Посилання
Lytvynchuk, O.M. (2014). Zdorovyi sposib zhyttia yak shliakh do zdoroviazberezhennia maibutnikh inzheneriv-pedahohiv [A healthy lifestyle as a way to preserve the health of future engineers-teachers]. Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity – Problems of Engineering and Pedagogical Education, 42-43. Retrieved from: http://repo.uipa.edu.ua/jspui/handle/123456789/392 [in Ukrainian].
Oksiutenko, O.V. (2015). Zdorovia molodi – zaporuka nashoho maibutnoho [The health of young people is the key to our future]. Medsestrynstvo – Nursing, 4, 8-10 [in Ukrainian].
Polishchuk, L. (2019). Derzhavna polityka u formuvanni zdorovoho sposobu zhyttia z urakhuvanniam mizhnarodnoho dosvidu [Public policy in the formation of a healthy lifestyle based on international experience]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii – Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 3(87), 259-269 [in Ukrainian].
Romanova, N.F. (2010). Molod za zdorovyi sposib zhyttia [Young people for a healthy lifestyle]. Kyiv: Ministry of Family, Youth and Sports of Ukraine [in Ukrainian].
Seleznova, O.O. (2014). Zdorovia molodi ta formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia [Youth health and the formation of a healthy lifestyle]. Narodna osvita – Public Education, 3(24). Retrieved from: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2513 [in Ukrainian].
Khrystova, T.Ye., Piurko, V.Ye., & Kazakova, S.M. (2017). Stan zdorovia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv ta shliakhy yoho polipshennia [The state of health of students of higher educational institutions and ways to improve it]. Zahalna teoriia zdorovia ta zdoroviazberezhennia – General theory of health and health conservation. Yu.D. Boichuk. (Ed.). Kharkiv: Rozhko SG Publishing House [in Ukrainian].
Iaremenko, O.O. (2009). Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia molodi: stratehiia rozvytku ukrainskoho suspilstva [Formation of a healthy way of life of youth: strategy of development of the Ukrainian society]. Kyiv: State Institute of Family and Youth [in Ukrainian].
Sawyer, S.M., Afifi, R.A., Bearinger, L.H., Blakemore, S.J., Dick, B., Ezeh, A.C., & Patton, G.C. (2012). Adolescence. A foundation for future health. Lancet, 379, 1630-1640. DOI 10.1016/S0140-6736(12)60072-5.
Tamanal, J.M., & Kim, C.H. (2020). Promoting Healthy Lifestyle in High School Students: Determination of the Lifestyle Status through the Healthy Lifestyle Screen (HLS) Assessment. J. Lifestyle Med., 10(1), 30-43. DOI 10.15280/jlm.2020.10.1.30.
Lototska, O., Saturska, H., Kashuba, M., Kucher, S., Sopel, O., Krytska, H., & Pashko, K. (2021). The role of preventive medicine as an important component of public health and basic aspects of formation of healthy lifestyle behaviors of university students. Akkon Schriftenreihe Band 5. Public Health in Ukraine. Akkon Hochschule für Humanwissenschaften. Institute for Research in International Assistance (IRIA).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
