ЗДОРОВ’Я МІСЦЕВИХ ГРОМАД: ДІАГНОСТИКА, ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГАЛИН ТА ПОТРЕБ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.3.12618Ключові слова:
здоров’я громади, діагностика здоров’я, виявлення прогалин, визначення потребАнотація
Мета: визначити особливості діагностики здоровʼя місцевих громад, вивчити сучасний стан та зміни підходів до виявлення прогалин і потреб для планування заходів.
Матеріали і методи. У дослідженні використано поточні дані щодо підходів до виявлення прогалин та потреб діагностики здоров’я місцевих громад в Україні та світі.
Результати. Існує п’ять типів моделей діагностики здоров’я та оцінки потреб: епідеміологічна діагностика, діагностика громадського здоров’я, соціальна діагностика, діагностика активів та швидка діагностика. Кожна модель має своє бачення, а також переваги та недоліки. На практиці вибрану модель можна доповнити елементами інших моделей відповідно до ресурсів та мети оцінки. Визначення населення, яке підлягає оцінці, є важливим раннім етапом оцінки стану здоров’я громади. Його можна визначити географічно, за певною місцевістю, місцем роботи, проживання чи навчання. Державний департамент охорони здоров’я може орієнтуватися на все населення, тоді як невелике місцеве некомерційне агентство, ймовірно, зосередиться лише на потенційних клієнтах. Використання дуже специфічних параметрів для визначення сукупності робить оцінку більш цілеспрямованою і детальною, дозволяє дуже конкретно адаптувати заходи охорони здоров’я.
Висновки. Під час оцінки стану здоров’я громади межі цільової аудиторії можуть змінюватися при зборі та аналізі даних. Аналіз та інтерпретація епідеміологічних даних можуть виявити, що тільки матері, які працюють, мають високий ризик проблем зі здоров’ям, які організація може вирішити. Таке уточнення цільової аудиторії може відбутися через оцінку стану здоров’я громади.
Посилання
Bell, C., & Newby, H. (1971). Community studies: An introduction to the sociology of the local community. London, England: George Allen & Unwin.
Bradshaw, J. (1972). The concept of social need. New Society, 30, 640-643.
Dever, G.E. (1980). Community health assessment. Germantown, MD: Aspen Systems.
Goeppinger, J., Lassiter, P.G., & Wilcox, B. (1982). Community health is community competence. Nursing Outlook, 30, 464-467.
Green, L.W., & Kreuter, M.W. (2005). Health promotion planning: An educational and environmental approach (4th ed.). New York, NY: McGraw-Hill.
Lochner, K., Kawachi, I., & Kennedy, B.P. (1999). Social capital: A guide to its measurement. Health and Place, 5, 259-270.
Public Health Centre of the Ministry of Health of Ukraine. Retrieved fromhttps://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/vilsnid/monitoring-i-ocinka/epidnaglyad.
Buerhaus, P. I., Donelan, K., Ulrich, B.T., DesRoches, C., & Dittus, R. (2007). Trends in the experiences of hospital-employed registered nurses: Results from three national surveys. Nursing Economics, 25, 69-79.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).