ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА ВЕРТЕБРОГЕННІ БОЛЬОВІ СИНДРОМИ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВОГО РІВНЯ ТА ЇХ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД СТУПЕНЯ ВИРАЖЕННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12379Ключові слова:
вертеброгенні больові синдроми, якість життя, кореляціяАнотація
Мета: виявити взаємозв’язок між ступенем вираження клініко-неврологічних розладів та показниками якості життя у хворих на вертеброгенні больові синдроми попереково-крижового рівня (ВБС ПКР).
Матеріали і методи. Обстежено 30 хворих на ВБС ПКР. У першу групу увійшли 15 пацієнтів з рефлекторними вертеброгенними больовими синдромами (РВБС), а другу групу склали 15 хворих із дискогенними корінцевими синдромами (ДКС). Використано загальне клініко- та вертеброневрологічне дослідження, мануально-м’язове тестування, а також клінічні шкали та опитувальники для оцінки якості життя хворих.
Результати. Показники за наступними шкалами та опитувальниками були гірші у хворих з ДКС ПКР, аніж у пацієнтів з РВБС цього рівня: PainDETECT – 55 (50; 68) та 45 (42; 52), відповідно, р<0,001; 5-бальна шкала вертеброневрологічного дефіциту (5-БШВНД) – 8 (8; 10) та 5 (4; 7), відповідно, р<0,001; індекс м’язового синдрому – 10 (9; 13) та 8 (6; 8), відповідно, р<0,013; візуальна аналогова шкала (ВАШ) – 3 (2; 3) та 2 (2; 3), відповідно, p<0,029; Освестрі 2.1 – 15 (14; 17) та 10 (9; 14), відповідно, р<0,002; шкала інтенсивності больових відчуттів за І. П. Антоновим – 5 (5; 7) проти 3 (3; 5), відповідно, р<0,008; HADS (домен тривожності) – 8 (6; 10) та 5 (4; 7), відповідно, HADS (домен депресії) – 6 (4; 8) та 3 (2; 4), відповідно, p<0,045.
Відзначено сильний позитивний кореляційний зв’язок між показниками за шкалами Освестрі 2.1 та ВАШ (r=0,709, p<0,003), а також середньої сили між показниками шкал Освестрі 2.1 та ІМС (r=0,629, p<0,012).
Висновки. Клініко-неврологічні розлади та показники якості життя були гіршими у хворих із ДКС ПКР, аніж у пацієнтів з РВБС ПКР. Більш сильну кореляцію клінічних даних з показниками якості життя спостерігали у хворих із ДКС ПКР, ніж у пацієнтів з РВБС ПКР.
Посилання
Chou, R. (2014). In the clinic. Low back pain. Ann Intern. Med., 160 (11), 6-1.
Martin, B.I., Deyo, R.A., & Mirza, S.K. (2008). Expenditures and health status among adults with back and neck problems. JAMA, 299, 656-664.
Juniper, M., Le, T.K., & Mladsi, D. (2009). The epidemiology, economic burden, and pharmacological treatment of chronic low back pain in France, Germany, Italy, Spain and the UK: a literature-based review. Expert Opin. Pharmacother., 10, 2581-2592.
Stewart, W.F., Ricci, J.A., Chee, E., Morganstein, D., & Lipton R. (2003). Lost productive time and cost due to common pain conditions in the US workforce. JAMA, 290, 2443-2454.
Maniadakis, N., & Gray A. (2000). The economic burden of back pain in the UK. Pain, 8495, 103.
Sambamoorthi, U., Tan, X., & Deb, A. (2015). Multiple chronic conditions and healthcare costs among adults. Expert Review of Pharmacoeconomics & Outcomes Research, 15, 823-832.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
