ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12139Ключові слова:
професійне вигорання, працівники екстреної медичної допомоги, вік, стаж роботиАнотація
Мета: оцінити наявність професійного вигорання у працівників екстреної медичної допомоги.
Матеріали і методи. Проведено опитування 157 працівників екстреної медичної допомоги Львівської області з використанням тесту професійного вигорання за К. Маслач і С. Джексоном для визначення наявності та ступеня професійного вигорання.
Результати. За результатами дослідження виявлено переважання серед респондентів працівників віком до 49 років (81 %) та жінок 58 %. Більшість серед респондентів становили молодші спеціалісти з медичною освітою. Висока професійна кваліфікація підтверджується наявністю вищої кваліфікаційної категорії більше ніж у половини опитаних.
У (50,32±3,99) % виявляли середній рівень емоційного виснаження, в (22,29±3,32) % – високий. При визначенні деперсоналізації особи низький рівень спостерігали в (28,66±3,61) %, середній – у (61,78±3,88) %, високий – в (7,64±2,12) %. Середній рівень редукції особистих досягнень виявлено в (23,57±3,39) %, високий – у (51,59±3,99) %, дуже високий – в (22,93±3,36) % респондентів.
У середньому рівень професійного вигорання у респондентів становив 53,38±0,91 (середній рівень). При встановленні кореляційно-регресійного зв’язку виявлено вплив віку rxy=0,2563 (р=0,001) та професійного стажу роботи rxy=0,3225 (р=0,000) на розвиток професійного вигорання.
Висновки. У працівників екстреної медичної допомоги Львівської області виявлено в (62,42±3,86) % середній та у (1,27±0,89) % високий рівні професійного вигорання. Одними із факторів, які спричинили розвиток професійного вигорання, були вік респондентів та їх стаж роботи в екстреній медичній допомозі. Опосередковано на високий рівень професійного вигорання вплинула пандемія COVID-19.
Посилання
Honcharova, I.M. (2016). Profesiyno-emotsiyne vyhorannya ta zakhody yoho poperedzhennya [Professional-emotional burnout and measures of its prevention]. Proceedings from: Priorytety rozvytku medychnykh nauk u KHKHI stolitti – Priorities of Development of Medical Sciences in the XXI Century. (pp. 71–73). Odesa: Pivdenna fundatsiya medytsyny [in Ukrainian].
Kavetska, N.A., Andreychyn, S.M., & Yarema, N.Z. (2020). Profesiyne vyhorannya sered medychnykh pratsivnykiv: psykholohichni aspekty [Professional burnout among medical workers: psychological aspects]. Medychna osvita – Medical Education, 4, 27–31 [in Ukrainian].
Nahornyy, I.A., Khalimov, Ye.H., Ostapenko, D.M., Kovaltsova, M.V., & Sulkhdost, I.A. (2017). Osobystisni kharakterystyky, shcho spryyayut profesiynomu vyhorannyu likariv shvydkoyi ta nevidkladnoyi dopomohy [Personal characteristics that contribute to the professional burnout of ambulance doctors]. Proceedings from: XIII Mizhnarodnyy Pryhozhynsʹkykh chytanʹ (nazustrich 100-richchyu z dnya narodzhennya I. R. Pryhozhyna) – XIII International Prigogine Readings (on the occasion of the 100th anniversary of the birth of IR Prigogine). Odesa [in Ukrainian].
Nikiforova, G.S., Dmitriyevoy, M.A. & Snetkova V.M. (2001). Praktikum po psikhologii menedzhmenta i professionalnoy deyatelnosti [Workshop on the psychology of management and professional activity]. St. Petersburg: Rech [in Russian].
Plotkin, F. (2015). Sindrom emotsionalnogo vygoraniya: fantom ili klinicheskaya realnost? [Burnout syndrome: phantom or clinical reality?]. Teoriya i praktika okhrany psikhicheskogo zdorovya – Theory and Practice of Mental Health, 1, 121–141 [in Russian].
Sindrom professionalnogo vygoraniya u vrachey [The syndrome of professional burnout in doctors]. Retrieved from: https://alexeima2.livejournal.com/215053.html [in Russian].
Treglown, L., Palaiou, K., Zarola, A., & Furnham A. (2016). The dark side of resilience and burnout: A moderation–mediation model. PLoS One, 11 (6), e0156279.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
