ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ФАКТОРІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ТА ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ

Автор(и)

  • N. I. Yarema Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • L. V. Radetska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • A. I. Smachilo Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • A. O. Bob Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • O. I. Kotsyuba Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • A. I. Khomitska кандидат медичних наук, асистент кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • M. E. Gavryluk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11917

Ключові слова:

чоловіки, жінки, серцево-судинний ризик

Анотація

Мета: на основі вивчення особливостей факторів ризику серцево-судинних захворювань оптимізувати надання медичної допомоги з урахуванням гендерних аспектів.

Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи з метою поглибленого вивчення гендерних особливостей факторів ризику серцево-судинних захворювань.

Результати. Вважається, що на серцево-судинні захворювання переважно хворіють чоловіки, а для жінок основною загрозою є рак. Насправді хвороби серця уражають більше жінок і є значно поширенішими за всі форми раку разом. І це той факт, який сьогодні, на жаль, невідомий широкому загалу. У загальній структурі смертності майже половина всіх летальних випадків припадає на серцево-судинні захворювання, із них 49 % – у жінок і 40 % – у чоловіків. Поширена думка, що жінки мають менше факторів ризику розвитку цієї патології, також є хибною. Результати багатьох досліджень довели, що фактори ризику в жінок та у чоловіків мають багато гендерних особливостей та відмінностей, які необхідно враховувати при діагностиці та лікуванні кардіоваскулярної патології лікарями загальної практики і кардіологами. Відомо, що більшість пацієнтів обох статей з факторами ризику ведуть нездоровий спосіб життя, не досягають цільових значень артеріального тиску, ліпідного та глікемічного профілей, що впливає на тривалість та якість життя.

Висновки. У складі загальної стратегії протистояння смертності населення, зокрема працездатного віку, від хвороб системи кровообігу повинна бути вироблена спеціальна стратегія боротьби із загальною смертністю від цієї причини і вона повинна стати пріоритетною.

Біографії авторів

N. I. Yarema, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

доктор медичних наук, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

L. V. Radetska, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

A. I. Smachilo, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

студентка V курсу медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

A. O. Bob, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

O. I. Kotsyuba, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії і сімейної медицини ННІ ПО Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

A. I. Khomitska, кандидат медичних наук, асистент кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

кандидат медичних наук, асистент кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

M. E. Gavryluk, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Zhulkevych, I.V., & Kryvokulskyi, B.D. (2018). Personalizatsiia v onkolohii: indyvidualnyi pidkhid do profilaktyky tromboembolichnykh uskladnen pry panhisterektomii [Personalization in oncology: individual approach to the prevention of thromboembolic complications during hysterectomy]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 4, 11-18. Retrieved from: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.9875 [in Ukrainian].

Kovalenko, V.M., & Kornatsky, V.M. (2013). Rehionalni medyko-sotsialni problemy khvorob systemy krovoobihu. Dynamika ta analiz [Regional medical and social problems of diseases of the circulatory system. Dynamics and analysis]. Кyiv [in Ukrainian].

Pasyechko, N.V., Radetska, L.V., Yarema, N.I., Bob, A.O., Smatchylo, I.V., & Homitska, A.I. (2019). Komplaiens do likuvannia khvorykh z arterialnoiu hipertenziieiu ta ishemichnoiu khvoroboiu sertsia v ambulatornykh umovakh [Compliance for the treatment of patients with arterial hypertension and coronary heart disease in outpatient care]. Zdobudky klinichnoi ta eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 112-116. Retrieved from: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10059 [in Ukrainian].

Yarema, N.I., Pasiechko, N.V., Radetska, L.V., Savchenko, I.P., Bob, A.O., Smachylo, I.V., ..., & Kotsyuba, O.I. (2018). Osoblyvosti perebihu hipertonichnoi khvoroby u zhinok postmenopauzalnoho periodu z porushenniamy mineralnoi shchilnosti kistkovoi tkanyny ta dyslipidemiieiu [Peculiarities of the arterial hypertension in women of postmenopausal period with disturbances of bone mineral density and dyslipidemia]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, (3), 53-57. Retrieved from: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9252 [in Ukrainian].

Shved, N.I., Bakaliuk, O.I., & Zhulkevich, I.V. (1993). Pat. SU 1811376 A 3 A 61 V 5/02. Sposob prognozirovaniya iskhodov ostrogo infarkta miokarda [Pat. SU 1811376 А 3 А 61 В 5/02. A method for predicting the outcomes of acute myocardial infarction]; zayavitel i patentoobladatel Ternopolskiy gosudarstvennyy meditsinskiy institut. No 4899556/14, zayavl. 03.01.1991, opubl. 23.04.1993. Byul. No. 15 [in Russian].

Pokaznyky chyselnosti naselennia Ukrainy. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (Derzhstat) [Population indicators of Ukraine. State Statistics Service of Ukraine (Gosstat)]. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

Bakaliuk, O.Y., Shved, M.I., Vanat, I.M., & Zhulkevych, I.V. (1992). Prohrama realizatsii alhorytmu dyferentsiinoi diahnostyky dyslipoproteinemiy dlia skryninhovykh ta klinichnykh doslidzhen [Program for implementation of algorithm for differential diagnosis of dyslipoproteinemias for screening and clinical studies]. IV Konhres svitovoi Federatsii ukrainskykh likarskykh tovarystv – IV Congress of the World Federation of Ukrainian Medical Societies. Kharkiv [in Ukrainian].

(2017). Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. MOZ Ukrainy, DU “UISD MOZ Ukrainy” 2016 rik [Annual report on the state of health of the population, sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine 2016. Ministry of Health of Ukraine, State Institution “UISD of the Ministry of Health of Ukraine”]. Kyiv [in Ukrainian].

Mancia, G., Fagard, R., Narkiewicz, K., Redon, J., Zanchetti, A., Böhm, M., …, & Wood, D.A. (2013). 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart. J., 34, 28, 2159-2219.

Zhand, C., Rexrode, K.M., Van Dam, R.M., Li., T.Y., & Hu, F.B. (2008). Abdominal obesity and the risk of all-cause, cardiovascular, and cancer mortality: sixteen years of follow-up in US women. Circulation, 117, 1658-1667.

Mansur, A.P., Gomes, E.P., Avakian, S.D., Favarato, D., César, L.A.M., Aldrighi, J.M., & Ramires, J.A.F. (2001). Clustering of traditional risk factors and precocity of coronary disease in women. Int. J. Cardiology., 81, 2-3, 205-209.

Tunstall-Pedoe, H., Kuulasma, K., Mahonen, M., Tolonen, H., Ruokokoski, E., & Amouyel, P. (1999). Contribution of trends in survival and coronary-event rates to changes in coronary heart disease mortality: 10-year results from 37 WHO MONICA project populations. Monitoring trends and determinants in cardiovascular disease. Lancet, 353, 1547-1557.

Vaccarino, V., Johnson, B., Sheps, D., Reis, S.E., Kelsey, S.F., Bittner, V., …, & Noel Bairey Merz, C. (2007). Depression, inflammation, and incident cardiovascular disease in women with suspected coronary ischemia: The National heart, lung, and blood Institute – sponsored WISE study. J. Am. Coll. Cardiol., 50, 2044-2050.

Franklin, S.S., Larson, M.G., Khan, S.A., Wong, N.D., Leip, E.P., Kannel, W.B., & Levy, D. (2001). Des the relation of blood pressure to coronary heart disease risk change with aging? Circulation, 103, 1245-1249.

Dickstein, K., & Kjekshus, J. (2002). Effects of losartan and captopril on mortality and morbidity in high-risk patients after acute myocardial infarction: the OPTIMAAL randomised trial. Optimal Trial in Myocardial Infarction with Angiotensin II Antagonist Losartan. Lancet, 360, 752-760.

Wassertheil-Smoller, S., Hendrix, S.L., Limacher, M., Heiss, G., Kooperberg, C., Baird, A., …, & Mysiw, W.J. (2003). Effects of estrogen plus progestin on stroke in postmenopausal women: the Women’s Health Initiative: a randomized trial. JAMA, 289, 2673-2684.

Wilkins, E., Wilson, L., Wickramasinghe, K., Bhatnagar, P., Leal, J., Luengo-Fernandez, R., ..., & Townsend, N. (2017). European Cardiovascular Disease Statistics 2017. European Heart Network, Brussels. Retrieved from: http://www.ehnheart.org/images/CVD-statistics-report-August-2017.pdf.

Mosca, L., Appel, L.J., Benjamin, E.J., Berra, K., Chandra-Strobos, N., Fabunmi, R.P., …, & Williams, C.L. (2004). Evidence-based guidelines for cardiovascular disease prevention in women. J. Am. Coll. Cardiol., 109, 672-692.

Kearney, P.M., Whelton, M., Reynolds, K., Muntner, P., Whelton, P.K., He, J. (2005). Global burden of hypertension: analysis of worldwide data. Lancet, 365, 217-223.

Hong, S., Friedman, J., & Alt, S. (2003). Modifiable risk factors for the primary prevention of heart disease in women. J. Am. Med. Womens Assoc., 58 (4), 278-284.

Kotseva, K., De Backer, G., De Bacquer, D., Rydén, L., Hoes, A., Grobbee, D., …, & Wood, D. (2019). Lifestyle and impact on cardiovascular risk factor control in coronary patients across 27 countries: Results from the European Society of Cardiology ESC-EORP EUROASPIRE V registry. Eur. J. Prev. Cardiol., 26, 8, 824-835.

Mosca, L. (2002). Epidemiology and prevention of heart disease. Cardiovascular health and disease in women. P. S. Douglas ed. 2nd ed. New York: WB Saunders.

Nguyen, V., & McLaughlin, M. (2002). Coronary artery disease in women: a review of emerging cardiovascular risk factors. Mt. Sinai J. Med., 69, 338-349.

Office on Smoking and Health (US) (2001). Women and smoking: a report of the surgeon general. Atlanta (GA): Centers for disease control and prevention (US).

Mosca, L., Merz, N.B., Blumenthal, R.S., Cziraky, M.J., Fabunmi, R.P., Sarawate, C., …, & Stanek, E.J. (2005). Opportunity for intervention to achieve American Heart Association guidelines for optimal lipid levels in high-risk women in a manages care setting. Circulation, 111, 488-493.

Pettee, K.K., Kriska, A.M., & Johnson, B.D. (2007). The relationship between physical activity and lipoprotein subclasses in postmenopausal women: the influence of hormone therapy. Menopause, 14, 115-122.

Lloyd-Jones, D.M., Leip, E.P., Larson, M.G., D’Agostino, R.B., Beiser, A., Wilson, P.W.F., …, & Levy, D. (2006). Prediction of lifeime risk for cardiovascular dieses by risk factor burden at 50 years of age. Circulation, 113, 791-798.

Almgren T., Persson B., Wilhelmsen, L., Rosengren, A., & Andersson, O.K. (2005). Stroke and coronary heart disease in treated hypertension: a prospective cohort study over three decades. J. Intern. Med., 257, 496-502.

Mykhailovska, N.S., Stetsiuk, I.O., Kulynych, T.O., Gorbachova, S.V., & Zhulkevych, I.V. (2020). The interrelationship of bone and cardiovascular remodeling biomarkers and clinical peculiarities of coronary artery disease in postmenopausal women. Reumatologia, 58 (3), 142-149.

Sturdee, D.W., Pines, A., Archer, D.F., Baber, R.J., Barlow, D., Birkhäuser, M.H., …, & Stevenson, J.C. (2011). Updated IMS Recommendations on postmenopausal hormone therapy and preventive strategies for midlife health. Climacteric, 14, 302-320.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-19

Як цитувати

Yarema, N. I., Radetska, L. V., Smachilo, A. I., Bob, A. O., Kotsyuba, O. I., Khomitska, A. I., & Gavryluk, M. E. (2021). ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ФАКТОРІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ТА ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (4), 97–103. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11917

Номер

Розділ

Огляд наукової літератури