ДОСВІД ПАЦІЄНТА ТА ЙОГО РОЛЬ У МЕДИЧНІЙ АКТИВНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ

Автор(и)

  • L. Y. Vlasyk Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11628

Ключові слова:

досвід пацієнта, медична активність, профілактика неінфекційних захворювань, економічно активне населення

Анотація

Мета: проаналізувати досвід респондентів щодо медичного обслуговування та визначити найбільш асоційовані з медичною активністю характеристики для її прогнозування серед економічно активного населення.

Матеріали і методи. Проведено поетапне крос-секційне соціологічне дослідження медичного досвіду серед економічно активного населення (n=1252) у 2017–2018 рр. Застосовано спеціально розроблену анкету, яка містила дані про поширеність поведінкових чинників ризику та самооцінку стану здоров’я.

Результати. За результатами соціологічного дослідження виявлено особливості медичного досвіду економічно активного населення за зверненням до сімейного лікаря впродовж року; за місцем обслуговування; за рівнем освіти; з приводу звернення; за наявністю основних неінфекційних захворювань та їх чинників ризику, а також за самопочуттям. Показано, що, за можливості обирати лікаря, офіційні звернення на первинну ланку зросли до 70 %, разом із тим, звичні маршрути в медичному обслуговуванні збереглися. Проходження скринінгових та додаткових обстежень у більшості випадків супроводжувалося візитом до сімейного лікаря впродовж року, проте асоціювалася з активністю лише обізнаність щодо обстеження на вміст цукру та холестерину в крові у певних групах респондентів. Найбільш значущими характеристиками медичного досвіду для активності респондентів щодо збереження здоров’я були звернення до сімейного лікаря впродовж року та звернення до лікаря з профілактичною метою. Встановлено предиктори медичної активності, а саме: «споживання фруктів та овочів, крім картоплі», «регулярні заняття фізичними вправами від 2–3 до 4–5 разів на тиждень» та «відвідування лікаря з профілактичною метою», які забезпечили лише 15 % ймовірності бути активними. Завищену самооцінку респондентів щодо активності у питаннях збереження здоров’я можна розцінювати як бажання стати активними, адже активація передбачає психологічні та емоційні складові.

Висновки. Для ефективної взаємодії з пацієнтом сімейному лікарю варто враховувати особливості досвіду звернень за медичною допомогою. Досвід пацієнта, як результат якісної взаємодії «лікар – пацієнт», сприяє становленню активного та відповідального ставлення до власного здоров’я. Найбільш асоційовані характеристики можна використовувати як інструмент прогнозування активності пацієнта.

Біографія автора

L. Y. Vlasyk, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

асистент кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я Буковинського державного медичного університету

Посилання

Vlasyk, L.Y. (2020). Medychna aktyvnist iak kliuchovyi aspekt u zapobihanni neinfektsiinykh zakhvoriuvan sered ekonomichno aktyvnoho naselennia. Hromadske zdorovia v Ukraini: realii, tendentsii ta perspektyvy [Medical activity as a key aspect in the prevention of non-communicable diseases among the economically active population. Public health in Ukraine: realities, trends and prospects]. Zhdan, V.M., Holovanova, I.A. (Eds.). Poltava: TOV "Firma "Tekhservis" [in Ukrainian].

Rynhach, N.О. (2020). Hramotnist z pytan zdorovia i dosiahnennia Tsilei staloho rozvytku v Ukraini [Health literacy and achievement оf sustainable development goals in Ukraine]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika – Demography and Social Economy, 2 (40), 71-88 [in Ukrainian].

Рynhach, N.О., Ogay, M.Yu., & Havrylova V.V. (2017). Statystychna otsinka vpodoban, kryteriiv vyboru ta stupenia doviry naselennia do dzherel informatsii shchodo zdorovoho sposobu zhyttia, profilaktyky i likuvannia sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan [Sources of information on the healthy lifestyle, prevention and treatment of cardiovascular diseases: supply, selection criteria, population truth]. Statystyka Ukrainy – Statistics of Ukraine, 4, 70-78 [in Ukrainian].

Anderson, R.M., & Funnell, M.M. (June 2010). Patient empowerment: Myths and misconceptions. Patient Education and Counseling, 79 (3), 277-282. DOI:10.1016/j.pec.2009.07.025.

Graffigna, G., Barello, S., Bonanomi, A., & Riva, G. (2017). Factors affecting patients’ online health information-seeking behaviours: The role of the Patient Health Engagement (PHE) Model, Patient Education and Counseling, DOI:10.1016/j.pec.2017.05.033.

Grando, M.A., Rozenblum, R., & Bates, D.W. (2015). Information technology for patient empowerment in healthcare: Walter de Gruyter Inc. Berlin/Boston/Munich.

Hibbard, J.H, Cunningham, P.J. (2008). How engaged are consumers in their health and health care, and why does it matter? Res. Brief, 8, 1-9. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18946947.

Elder, N.C., Jacobson, C.J., Zink, T., & Hasse, L. (2005). How experiencing preventable medical problems changed patients’ interactions with primary health care. Ann. Fam. Med., 3 (6), 537-44. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16338918.

Carman, K.L., Dardess, P., Maurer, M., Sofaer, S., Adams, K., Bechtel, C., & Sweeney, J. (2013). Patient and family engagement: a framework for understanding the elements and developing interventions and policies. HEALTH AFFAIRS, 32 (2), 223-231 DOI: 10.1377/hlthaff.2012.1133.

(2016). Patient Engagement: Technical Series on Safer Primary Care. Geneva: World Health Organization. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO, 22. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/252269/9789241511629-eng.pdf?sequence=1.

Greene, G., Hibbard, J.H, Sacks, R., Overton, V., & Parotta, C.D. (Mar2015). When patient activation levels change, health outcomes and costs change, too. Health Aff., 34 (3), 431-437. DOI: 10.1377/hlthaff.2014.0452.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-23

Як цитувати

Vlasyk, L. Y. (2020). ДОСВІД ПАЦІЄНТА ТА ЙОГО РОЛЬ У МЕДИЧНІЙ АКТИВНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (3), 89–96. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11628

Номер

Розділ

Організація медичної допомоги