ІНСТРУМЕНТАРІЙ З ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ФАХІВЦІВ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ З ПИТАНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА УМОВ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11627Ключові слова:
організація медичної допомоги, дерматовенерологічний профіль, кадри, інструмен¬тарій, соціологічне дослідження, професійний розвиток, умови праці, ресурсне забезпечення, COVID-19, реформуванняАнотація
Мета: виявити перспективні напрями удосконалення медичної допомоги населенню та обґрунтувати інструментарій з вивчення думки фахівців дерматовенерологічного профілю з питань професійної діяльності за умов реформування охорони здоров’я.
Матеріали і методи. Використано бібліографічний, медико-статистичний, інформаційно-аналітичний методи. Основою дослідження стали дані наукової літератури, стратегії та програми ВООЗ, ЄРБ ВООЗ, що регламентують організацію надання послуг охорони здоров’я та забезпечення їх якості; дані Центру медичної статистики МОЗ України.
Результати. Медико-соціальним дослідженням встановлено сучасні проблеми та стратегічні напрями удосконалення медичного обслуговування населення щодо загального охоплення послугами охорони здоров’я з огляду на виклики та загрози, сучасний демографічний, епідеміологічний контекст тощо.
Виявлено тенденції захворюваності та поширеності хвороб шкіри та підшкірної клітковини серед населення України, зміни в забезпеченості населення фахівцями дерматовенерологічного профілю за період 2000–2017 рр.
Обґрунтовано інструментарій з вивчення думки спеціалістів дерматовенерологічного профілю з питань професійної діяльності за умов реформування охорони здоров’я, з включенням до нього запитань демографічного, економічного, медичного, виробничого, ресурсного, освітнього, інформаційного характеру, а також запитань щодо впливу пандемії COVID-19 на виробничі умови та результати роботи щодо наявних проблем та потреб.
Висновки. Проведення соціологічного дослідження серед фахівців дерматовенерологічного профілю за допомогою запропонованого інструментарію сприятиме з’ясуванню проблемних питань виробничої діяльності фахівців за умов реформування, бачення перспектив розвитку, дозволить обґрунтувати напрями та заходи з удосконалення організації надання дерматовенерологічної допомоги.
Посилання
Busse, R., Klazinga, N., Panteli, D., & Quentin, W. (2019). Improving healthcare quality in Europe Characteristics, effectiveness and implementation of different strategies.
(2018). European health report 2018. More than numbers – evidence for all. WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, Denmark.
(2013). Exploring patient participation in reducing health-care-related safety risks. WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, Denmark.
(2016). Frequently asked questions (FAQ). Тhe European Framework for Action on Organizing integrated health care delivery. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
(2016). Global strategy on human resources for health: Workforce 2030 / DRAFT 1.0 submitted to the Executive Board (138th Session). Health workforce department World Health Organization, Geneva, Switzerland.
(2020). Health system considerations: when influenza meets COVID-19 Preparedness and response measures whenCOVID-19, influenza and acute respiratory infectionscoincide in the WHO European Region. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
(2013). Implementing a Health 2020 vision: governance for health in the 21st century. Making it happen. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
(2020). Maintaining essential health services: operational guidance for the COVID-19 context. Interim guidance 1 June 2020. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
(2009). Ellen Nolte and Martin McKee. Caring for people with chronic conditions. A health system perspective. Open University Press McGraw-Hill Education.
(2020). Strengthening and adjusting public health measures throughout the COVID-19 transition phases Policy considerations for the WHO European Region. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
(2020). Strengthening the health systems response to COVID-19. Adapting primary health care services to more effectively address COVID-19 (17 June 2020). Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
(2020). Strengthening the health system response to covid-19. Preventing and managing the COVID-19 pandemic across long-term care services in the WHO European Region (21 May 2020). Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
Strengthened the health systems save more lives. An insight into WHO’s European Health Systems’ Strategy. Retrieved from: http://www.euro.who.int/ __data/assets/pdf_file/0011/78914/healthsys_savelives.pdf.
(2018). The toolkit for a sustainable health workforce in the WHO European Region. WHO Regional Office for Europe. Copenhagen.
(2015). Tracking universal health coverage: First global monitoring report. Geneva: World Health Organization.
Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. Retrieved from: https://sustainabledevelopment.un.org/post2015/transformingourworld.
(2017). WHO priorities for action towards a Decade of Action on Healthy Ageing(2021-2030). Geneva: WHO.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
