ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ У МЕЖАХ ОДНОГО ГОСПІТАЛЬНОГО ОКРУГУ В РІЗНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11626Ключові слова:
госпітальний округ, вторинна медична допомога, лікарня інтенсивного лікуванняАнотація
Мета: визначити особливості формування та роботи госпітальних округів, їх переваги та недоліки, які виявляють після завершення першого етапу медичної реформи, на прикладі Східного Полтавського госпітального округу, з’ясувати ступінь взаємодії між різними закладами охорони здоров’я для забезпечення якісних медичних послуг при наданні вторинної спеціалізованої медичної допомоги в межах одного госпітального округу.
Матеріали і методи. Використано такі загальнонаукові методи дослідження, як статистичний метод, метод економічного аналізу та системний підхід, бібліосемантичний метод. Дослідження ґрунтується на матеріалах, наданих Східним Полтавським округом, офіційних статистичних даних.
Результати. Висвітлено проблему створення госпітальних округів та механізм взаємодії закладів охорони здоров’я на прикладі Східного Полтавського госпітального округу. Визначено переваги та недоліки даного підходу під час надання вторинної медичної допомоги. Проведені дослідження вказують на те, що медична реформа, яка зумовила появу госпітальних округів та госпітальних центрів вторинної спеціалізованої медичної допомоги територіально пов’язаних з обласними адміністраціями, є досить ефективною. Система створення лікарень, які надають вторинну спеціалізовану медичну допомогу, дозволяє реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом» та сприяє загальному розвитку лікарень за рахунок отримання фінансів із міського, районного або обласного бюджету для реорганізації та модернізації медичного закладу. Таким чином, відбувається вдосконалення системи надання медичних послуг, здійснюється перехід на якісно новий рівень, який є повноцінно орієнтованим на задоволення потреб хворого.
Висновки. Проведена медична реформа, яка зумовила появу госпітальних округів та госпітальних центрів вторинної спеціалізованої медичної допомоги територіально пов’язаних з обласними адміністраціями, є досить ефективною. Система створення лікарень, які надають вторинну спеціалізовану медичну допомогу, дозволяє реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом» та сприяє загальному розвитку лікарень за рахунок отримання фінансів із міського, районного або обласного бюджету для реорганізації та модернізації медичного закладу. Таким чином, відбувається вдосконалення системи надання медичних послуг, здійснюється перехід на якісно новий рівень, який є повноцінно орієнтованим на задоволення потреб хворого.
Посилання
(2017). Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy №1074 vid 19.11.2017 «Pro deiaki pytannia stvorennia hospitanykh okruhiv» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1074 of November 19, 2017 “On some issues of creation of hospital districts”]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1074-2019-%D0%BF [in Ukrainian].
(2019). Zakon Ukrainy «Pro ekstrenu medychnu dopomohu» №421 vid 20. 12. 2019. [Law of Ukraine “On Emergency Medical Care” No. 421 of December 20, 2019]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 [in Ukrainian].
Reforma systemy okhorony zdorovia. [Health care reform]. Retrieved from: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/reforma-sistemi-ohoroni-zdorovya [in Ukrainian].
Sklad Skhidnoho Poltavskoho hospitalnoho okruhu [The composition of the Eastern Poltava Hospital District]. Retrieved from: https://www.umsa.edu.ua/hospital-district/composition [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).