РОДИНА – ВАГОМИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПІДЛІТКА
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11619Ключові слова:
підлітки, сім᾽я, рівень добробуту, психоемоційний стан, шкідливі звичкиАнотація
Мета: проаналізувати можливий зв’язок між матеріальним достатком, складом сім’ї, наявністю шкідливих звичок та психоемоційним станом підлітків із повних та неповних сімей.
Матеріали і методи. Відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі змінних були сформовані дві групи: І група склала 425 агресивних підлітків, ІІ група – 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховувалась різниця в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних чинників.
Результати. Проаналізовано наявність зв’язку між сімейним добробутом та проявами агресивності для підлітків з різним складом сімей. Для підлітків з повних сімей і високим достатком розподіл між групами І та ІІ практично не змінювався, зате у сім’ях із низьким достатком до агресивної групи потрапили 39,7 % підлітків, і, відповідно, 60,3 % – до неагресивної групи. Для підлітків, які проживають без батька, ситуація виявилася протилежною – розподіл між групами практично не змінювався для сімей з низьким достатком, зате у сім’ях із високим достатком агресивна група склала 55,3 %, і, відповідно, 44,7 % – неагресивна. Ще сильніше цей зв’язок був виражений у сім’ях, де підлітки проживають з вітчимом – у сім’ях із низьким достатком групи поділилися порівну, зате для сімей з високим достатком агресивна група склала 71,4 % проти 28,6 % в неагресивній групі, тобто була в 2,5 раза більша. Характеристика кількісного складу сім’ї виявила зростання відсотка підлітків в агресивній групі по мірі збільшення кількості осіб, які проживають разом із підлітком.
Висновки. Cімейні умови та рівень добробуту значною мірою впливають на життєвий шлях дитини. Батьки впливають на підлітка цілеспрямованим вихованням, яке зводиться до організації життя дитини в сім’ї, а також навчання міжособистісних відносин.
Посилання
Agafonova, Ye.B., & Solonenko, K.L. (2013). Otnosheniye materi k detyam v nepolnykh neblagopoluchnykh semyakh [The attitude of mother to children in incomplete dysfunctional families]. Lichnost, semya i obshchestvo: voprosy pedagogiki i psikhologii – Personality, Family and Society: Questions of Pedagogy and Psychology, 30, 172-176 [in Russian].
Akulina, M.V., & Terekhina, S.A. (2012). Osobennosti vospriyatiya detsko-roditelskikh otnosheniy u detey starshego doshkolnogo vozrasta v usloviyakh razvoda v semye [Peculiarities of the perception of parent-child relations among older preschool children in conditions of divorce in the family]. Psikhologiya i pravo – Psychology and Law, 2, 1-14 [in Russian].
Alekseyenko, T.V., & Sudakova, Yu.V. (2017). Issledovaniye zhiznennoy udovletvorennosti odinokikh materey [Study of life satisfaction of single mothers]. Nauka Rossii: tseli i zadachi: sb. nauch. tr. po materialam nauch.-prakt. konf. – Science of Russia: Goals and Objectives: Collection of Articles. Scientific Works based on Materials Scientific and Practical. Conf. Yekaterinburg: L-Zhurnal, Ch. 1, 40-44 [in Russian].
Bekoyeva, M.I., & Khuriyeva, M.Yu. (2014). Institut roditelstva kak psikhologo-pedagogicheskiy fenomen: materinskoye i ottsovskoye vospitaniye [Institute of parenting as a psychological and pedagogical phenomenon: maternal and paternal education]. Vestnik Severo-Osetinskogo gosudarstvennogo universiteta imeni Kosta Levanovicha Khetagurova – Bulletin of the North Ossetian State University named after Kosta Levanovich Khetagurov, 3, 127-132 [in Russian].
Gusova, A.D. (2016). Psikhologicheskiye osobennosti sovremennoy semi [Psychological features of a modern family]. Azimut nauchnykh issledovaniy – Azimuth of Scientific Research, 5, 5 (12), 206-209 [in Russian].
Kuritsyn, A.V. (2010). Psikhologicheskiye osobennosti podrostkov, vospityvayushchikhsya v semyakh, v kotorykh roditeli stradayut alkogolnoy zavisimostyu [Psychological characteristics of adolescents brought up in families in which parents suffer from alcohol dependence]. Aktualnyye problemy gumanitarnykh i yestestvennykh nauk – Actual Problems of the Humanities and Natural Sciences, 11, 340-344 [in Russian].
Kuritsyn, A.V. (2012). Formirovaniye samootnosheniya podrostkov, roditeli kotorykh stradayut alkogolnoy zavisimostyu [Formation of self-attitude of adolescents whose parents suffer from alcohol dependence]. Pedagogika i psikhologiya obrazovaniya – Pedagogy and Psychology of Education, 3, 98-106 [in Russian].
Minnegaliyev, M.M. (2012). Neblagopoluchnaya semya kak faktor vozniknoveniya deviantnogo povedeniya podrostkov [Dysfunctional family as a factor in the emergence of deviant behavior in adolescents]. Mir nauki, kultury, obrazovaniya – World of Science, Culture, Education, 3, 110-112 [in Russian].
Moskalenko, V.D. (2004). Zavisimost: semeynaya bolezn [Addiction: family disease]. Moscow: PERSE [in Russian].
Pinayev, P.V., & Nekrasov, D.Yu. (2013). Vliyaniye semi na formirovaniye deviantnosti podrostka [Influence of the family on the formation of a teenager’s deviance]. Vestnik Permskogo universiteta. Filosofiya. Psikhologiya. Sotsiologiya – Bulletin of Perm University. Philosophy. Psychology. Sociology, 1 (13), 142-149 [in Russian].
Podolskaya, T.A., & Gusova, A.D. (2016). Vliyaniye semeynykh otnosheniy na razvitiye lichnosti rebenka [Influence of family relations on the development of a child’s personality]. Baltiyskiy gumanitarnyy zhurnal – Baltic Humanitarian Journal, 5, 3 (16), 158-160 [in Russian].
Savchenko, T.N., & Golovina, G.M. (2018). Issledovaniye subyektivnogo kachestva zhizni i udovletvorennosti zhiznyu podrostkov i roditeley [Research of the subjective quality of life and satisfaction with the life of adolescents and parents]. Prikladnaya yuridicheskaya psikhologiya – Applied Legal Psychology, 4 (45), 88-101 [in Russian].
Sinimshchikova, E.V. (2009). Semeynoye neblagopoluchiye kak faktor formirovaniya deviantnogo povedeniya detey i podrostkov [Family trouble as a factor in the formation of deviant behavior in children and adolescents]. Teoriya i praktika obshchestvennogo razvitiya – Theory and Practice of Social Development, 2, 83-92 [in Russian].
Sokolova, M.I., Suvorova, A.V., & Parenkova, I.A. (2014). Kachestvo zhizni podrostkov iz sotsialno neblagopoluchnykh semey [The quality of life of adolescents from socially disadvantaged families]. Rossiyskiy pediatricheskiy zhurnal – Russian Pediatric Journal, 3, 4144 [in Russian].
Taranova, Ye.I. (2011). Semya kak faktor, vliyayushchiy na formirovaniye autoagressivnogo, suitsidalnogo povedeniya v podrostkovom vozraste [Family as a factor influencing the formation of autoaggressive, suicidal behavior in adolescence]. Nauchnyye vedomosti BelGU. Seriya: Meditsina. Farmatsiya – Scientific Bulletin of BelSU. Series: Medicine. Pharmacy, 10 (105), 44-50 [in Russian].
Tovkanets, O., & Lendyel, L. (2013). Vzaiemodiya shkoly i simi u profilaktytsi deviantnoi povedinky uchniv [Interaction of school and family in the prevention of deviant behavior of students]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota – Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Pedagogy. Social Work, 29, 226-230 Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2013_29_67 [in Russian].
Filatova, O.V. (2014). Vliyaniye neblagopoluchnoy semi na rebenka [Influence of a dysfunctional family on a child]. Mir nauki, kultury, obrazovaniya – World of Science, Culture, Education, 4 (47), 166-169 [in Russian].
Khazova, S.A., & Gitman, A.V. (2019). Osobennosti pedagogicheskoy profilaktiki deviantnogo povedeniya podrostkov iz semey s raznym materialnym polozheniyem [Features of pedagogical prevention of deviant behavior of adolescents from families with different financial situation]. Vestnik AGU – Bulletin of ASU, 3 (243), 95-101 [in Ukrainian].
Chekhovska, I.V. (2013). Derzhavna simeina polityka v Ukraini: teoriia ta praktyka realizatsii: monohrafiia [State family policy in Ukraine: theory and practice of implementation: monograph]. Kamianets-Podilskyi: TOV ‘Drukarnia ‘Ruta’ [in Ukrainian].
Abdullah, M., & Adzrieman Abd Rahman, N. (2015). Family role in deviant behaviour development of adolescents referring juvenile delinquency. A qualitative approach. Sci. Int. (Lahore), 28 (6), 5189-5195.
Benson, M.J., & Buehler, C. (2012). Family process and peer deviance influences on adolescent aggression: longitudinal effects across early and middle adolescence. Child Dev., 83 (4), 1213-1228. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2012.01763.x
Bianchi, S.M., & Milkie, M.A. (2010). Work and family research in the first decade of the 21st century. Journal of Marriage and Family, 72 (3), 705-725. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1741-3737.2010.00726.x
Briggs, S., Cantrell, E., & Karberg, E. (2019). Family instability and children’s social development. Child Trends. Retrieved from: https://www.childtrends.org/wp-content/uploads/2019/08/r03brief_ChildTrends_Aug2019.pdf.
Demuth, S., & Brown, S.L. (2004). Family structure, family processes, and adolescent delinquency: the significance of parental absence versus parental gender. J. Res. Crime Delinq., 41 (1), 58-81. DOI: https://doi.org/10.1177/0022427803256236
Doherty, E.E., Green, K.M., & Ensminger, M.E. (2012). The impact of adolescent deviance on marital trajectories. Deviant Behav., 333, 185-206. DOI: https://doi.org/10.1080/01639625.2010.548303
Han, W.J., Miller, D.P., & Waldfogel, J. (2010). Parental work schedules and adolescent risky behaviors. Dev. Psychol., 46 (5), 1245-1267. DOI: https://doi.org/10.1037/a0020178
Prakash, A., Rani, D., & Jha, R.N. (2020). Deviance in adolescents: causes and risk factors. EC Psychology and Psychiatry, 9 (3), 01-11.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
