ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ РІЗНОПРОФІЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ ЛІКАРНІ

Автор(и)

  • O. V. Lototska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • V. V. Lytvynyuk Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, м. Вінниця, Україна
  • O. M. Sopel Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • G. A. Krytska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • S. V. Kucher Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11616

Ключові слова:

медичний персонал, анкетне опитування, синдром емоційного вигорання, профілактика

Анотація

Мета: проаналізувати наявність синдрому емоційного вигорання у середніх медичних працівників різнопрофільних клінічних відділень.

Матеріали і методи. На базі закладів охорони здоров’я м. Вінниці проведено анонімне анкетування 150 медичних працівників різних за профілем клінічних відділень. Для оцінки проявів симптомів синдрому емоційного вигорання поставлено низку запитань. Більшість з них були закритими і передбачали відповіді «Так» або «Ні», або вибір одного із запропонованих варіантів. Вік опитуваних був від 20 до 50 років. Стаж роботи становив від 2 до 25 років. Опитано медичних сестер психіатричного, хірургічного, реанімаційного, терапевтичного, нейрохірургічного, операційного, травматологічного, неврологічного, гематологічного, оториноларингологічного, фізіотерапевтичного і приймального відділень лікарні.

Для оцінки результатів проведеного дослідження використано соціологічний та медико-статистичний методи.

Результати. Встановлено, що негативний вплив психоемоційного чинника на своє здоров’я відзначають 62 % опитаних. Найбільше скарг на підвищену дратівливість на незначні події висували медичні сестри нейрохірургічного (76,9 %) та приймального (71,4 %) відділень, запаморочення найчастіше відзначали медики реанімаційного (46,6 %) та оториноларингологічного (41,6 %) відділень. На головний біль найбільше скаржилися працівники фізіотерапевтичного (66,6 %) та психіатричного (58,8 %) відділень. Швидку втомлюваність відзначали 56,2 % медичних сестер хірургічного відділення та 44,4 % – неврологічного. Серед медичних сестер, які відчули погіршення у стані свого здоров’я, більшість (55,9 %) опитаних усвідомлює наявність проблеми та запобігає подальшому розвитку синдрому емоційного вигорання різними профілактичними заходами.

Висновки. Своєчасне виявлення та запобігання стресу, дотримання рекомендацій, застосування способів і засобів профілактики значно знизить ризик виникнення синдрому в медичних сестер. Проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання виникненню синдрому емоційного вигорання, буде корисним не лише для підвищення якості виконання професійних обов’язків медичними сестрами, а й приведе до створення сприятливої атмосфери у лікарнях та інших медико-профілактичних закладах.

Біографії авторів

O. V. Lototska, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

доктор медичних наук, професор кафедри загальної гігієни та екології
Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

V. V. Lytvynyuk, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, м. Вінниця, Україна

спеціаліст Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного

O. M. Sopel, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної гігієни та екології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

G. A. Krytska, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної гігієни та екології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

S. V. Kucher, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Batiukh, O.V. (2011). Syndrom emotsiinoho vyhorannia u medychnykh sester [Emotional burnout syndrome in nurses]. Medsestrynstvo – Nursing, 1, 11-13 [in Ukrainian].

Horodovichenko, V.M. (2013). Emotsiine vyhorannia – plata za spivchuttia [Emotional burnout is a payment for compassion]. Medsestrynstvo – Nursing, 3, 30-33 [in Ukrainian].

Boryshchuk, V.O., Soloviov, O.S., Krasnianska, T.M., Klymenko, V.S., Auhunas, V., Kyrpach, O.V., & Hryhoruk, Yu.M. (2015). Doslidzhennia syndromu emotsiinoho i profesiinoho vyhorannia u farmatsetychnykh pratsivnykiv [Study of emotional and occupational burnout syndrome in pharmaceutical workers]. Sotsialna farmatsiia v okhoroni zdorovia – Social Pharmacy in Health Care, 1 (1), 65-72 [in Ukrainian].

Draha, T.M., Mialiuk, O.P., & Krynytska, I.Ya. (2017). Osoblyvosti syndromu emotsiinoho vyhorannia u medychnykh pratsivnykiv [Features of emotional burnout syndrome in medical professionals]. Medsestrynstvo – Nursing, 3, 48-51 [in Ukrainian].

Koloskova, O.K., Bilous, T.M. & Bilous, V.V. (2013). Syndrom emotsiinoho vyhorannia u likariv-pediatriv, yaki pratsiuiut na riznomu rivni nadannia medychnoi dopomohy ditiam [Emotional burnout syndrome in pediatricians who work at different levels of care for children]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovynian Medical Bulletin, 17, 4 (68), 79–82 [in Ukrainian].

Lytvyniuk, V.V. & Lototska, O.V. (2016) Syndrom emotsiinoho vyhorannia – odyn iz psykholohichnykh chynnykiv nehatyvnoho vplyvu na zdorovia medychnoi sestry [Emotional burnout is one of the psychological factors that negatively affect a nurse’s health]. Medsestrynstvo – Nursing, 2, 49-53 [in Ukrainian].

Maruta, N.O., Chaban, O.S., & Kalenska, H.Yu. (2019). Osoblyvosti emotsiinoho vyhorannia v pratsivnykiv sfery okhorony nevrolohichnoho y psykhichnoho zdorovia [Features of emotional burnout in employees in the field of neurological and mental health]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal – International Journal of Neurology, 7, 22-30 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-22

Як цитувати

Lototska, O. V., Lytvynyuk, V. V., Sopel, O. M., Krytska, G. A., & Kucher, S. V. (2020). ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ РІЗНОПРОФІЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ ЛІКАРНІ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (3), 19–23. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11616

Номер

Розділ

Здоров'я і суспільство