ПРОБЛЕМА СТРЕСУ В СТУДЕНТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11614Ключові слова:
поширеність стресових ситуацій, студентське середовище, негативні чинники стресуАнотація
Мета: виявити поширеність негативних чинників, що сприяють розвитку стресу, в студентів закладів вищої освіти.
Матеріали і методи. Дослідження проведено серед студентів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Національного університету «Львівська політехніка» та Київського університету імені Бориса Грінченка. У ході одномоментного (поперечного) дослідження анкетуванням було охоплено 240 студентів ІІІ–ІV курсів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та анкетуванням в онлайн-режимі – 136 студентів І–V курсів інших університетів України.
Результати. Аналізом даних встановлено, що через труднощі у навчанні постійно відчувають себе пригніченими 42 % опитаних студентів, періодично це відчуття з’являється у 33 % респондентів, частіше під час іспитів, підсумкових модульних контролів (ПМК), сесій – у 21 % тих, хто взяв участь в опитуванні. Студенти не спостерігали негативного впливу викладачів на цей процес. Лише менше одного відсотка респондентів, які були опитані за допомогою електронної анкети, вказали, що відчуття пригніченості пов’язане з приниженням викладачами. Встановлено, що 25 % респондентів змушені поєднувати навчання та працю, зазнаючи при цьому втому. Чітко вказали на відчуття хронічної втоми 12 % студентів. Водночас 13 % опитаних відзначили, що вступили до закладу вищої освіти через бажання батьків чи потребу в дипломі, що може бути ймовірною причиною дискомфорту. Про небажання вчитися і відчуття постійної втоми заявило 43 % опитаних студентів. Бажання кинути навчання і займатися чимось іншим мали 35 % респондентів.
Висновки. Результати дослідження свідчать про значну поширеність негативних чинників розвитку стресу в студентському середовищі, що вказує на необхідність розробки тренувальних програм для підвищення стресостійкості та психологічної підтримки як на весь період навчання, так і в передекзаменаційний період зокрема.
Посилання
Dubchak, G.M. (2017). Analiz navchalnoho stresu studentiv: hendernyi aspekt [Analysis of students’ studying stress: gender aspect]. Collection of Scientific Works of the H.S. Kostiuk Institute of Psychology NAPS of Ukraine [in Ukrainian].
Zinchina, O.B. (2007). Konfliktolohiia: navchalnyi posibnyk [Conflictology: textbook]. Kharkiv: HNAMH [in Ukrainian].
Leynu, M.O. (2013). Preimushchestva introverta [Advantages of an introvert]. Moscow: OOO “Mann, Ivanov i Ferber” [in Russian].
Lokteva, S.A. (2009). Rozvytok osobystosti i adaptatsiia v studentskomu seredovyshchi [Personality development and adaptation in the student environment]. Scientific Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical University. Series No. 12. Psychological Sciences: Collection of Scientific works. Kyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova, 24 (48), 78-82 [in Ukrainian].
Lototska, L. (2016). Vplyv navchalnoho protsesu na stan zdorovia studentiv medychnykh VNZ [The impact of the educational process on the health of medical students of higher education institutions]. Nova pedahohichna dumka – New Pedagogical Thought, 1 (85), 90-95 [in Ukrainian].
Remshidt, H. (1994). Podrostkovyy i yunosheskyy vozrast: problemy stanovleniya lichnosti [Adolescence and youth: problems of personality formation]. Moscow: Mir [in Russian].
Samarin, Yu.A. (1969). Psikhologiya studencheskogo vozrasta i stanovlenie spetsialista [Psychology of student age and the formation of a specialist]. Vestnik vysshey shkoly – Higher School Bulletin, 8, 127-130 [in Russian].
Medvedeva, M.A., & Smirnov, V.M. (2013). Fisiologiya i psyho-fisiologiya [Physiology and psycho-physiology]. Moscow Meditsinskoe informatsionoe agentstvo [in Russian].
Cherbieva, S.V., & Bostanova, S.N. (2019). Empiricheskoe issledovanie uchebnogo stressa u studentov [An empirical study of student learning stress]. Uchenyye zapiski universiteta imeni P.F. Lesgafta – Scientific Notes of the P.F. Lesgaft University, 12, 178 [in Russian].
Shcherbatykh, Yu.V. (2001). Vegetativnye proyavleniya ekzamenacionnogo stressa i sposoby ee korrektsii [Vegetative manifestations of examination stress and methods of its correction]. Doctor’s thesis. St. Petersburg State University [in Russian].
Yumatov, E.A., Kuzmenko, V.A., & Badikov V.I., (2000). Ekzamenatsionnyy stress u studentov [Examination emotional stress among students]. Fiziologiya cheloveka – Physiology of a Person, 26 (4), 86-91 [in Ukrainian].
Ross, S., Cleland, J., & Macleod, M. J. (2006). Stress, debt and undergraduate medical student performance. Med. Educ., 40, 584-589. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2929.2006.02448.x
Wallin, U., & Runeson, B. (2003). Attitudes towards suicide and suicidal patients among medical students. Eur. Psychiatry., 18, 329-333. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eurpsy.2003.03.006
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
