ЕНДОМЕТРІОЗ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПИТАННЯ В СВІТОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

  • S. V. Khmil Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна Медичний центр «Клініка професора С. Хміля», м. Тернопіль, Україна
  • I. Ya. Pidhaina Медичний центр «Клініка професора С. Хміля», м. Тернопіль, Україна
  • I. I. Kulyk Медичний центр «Клініка професора С. Хміля», м. Тернопіль, Україна
  • N. D. Koblosh ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна
Ключові слова: лікування ендометріозу, безпліддя

Анотація

Мета: дослідити проблему ендометріозу в сучасній науковій літературі.

Матеріали і методи. Проаналізовано 38 джерел наукової літератури, з яких 30 іноземних. Для цього використано бібліосемантичний метод.

Результати. Попри наявні статистичні дані поширеності ендометріозу справжню частоту захворюваності визначити складно, оскільки заключний діагноз встановлюють лише при лапароскопії чи лапаротомії з гістологічним висновком. Безперечно, на сьогодні неможливо видалити анатомічний субстрат ендометріозу жодним із методів, крім хірургічного. Консервативне лікування забезпечує зниження проявів симптомів захворювання та покращення функцій репродуктивної системи на деякий період часу. Однак навіть хірургічне лікування не завжди доцільне, оскільки залишає за собою ризик рецидивів захворювання. У більшості випадків негативно впливає на стан оваріального резерву, погіршуючи якість овогенезу. На сьогодні основним завданням для науковців все ж зали­шається знайти точки прикладання між ланками патогенезу та можливою таргетною терапією, яка була б оптимальна для пацієнтки щодо відсутності побічних ефектів, рецидивів захворювання в майбутньому та щодо можливості отримати бажану вагітність.

Висновки. Наведено статистичні дані, теорії патогенезу ендометріозу, запропоновано методи діагностики та проведено аналіз ефективності різних методів лікування ендометріозу. Безперечно, попри величезну кількість наявної літератури на сьогодні немає жодного протоколу, міжнародного ґайдлайну, в якому наведено єдині алго­ритми діагностики та лікування ендометріозу. Експерти наголошують лише на індивідуальному підході комплексного вирішення проблеми щодо віку жінки, локалізації та ступеня поширеності процесу, вираженості симптомів, стану фертильності та необхідності відновлення репродуктивної функції, наявності супутньої гінекологічної та соматичної патології, ефективності раніше проведеного лікування. З огляду сучасної вітчизняної та іноземної літератури ендометріоз залишається дискусійним питанням та потребує новітніх підходів до вивчення та вирішення даної проблеми.

Біографії авторів

S. V. Khmil, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна Медичний центр «Клініка професора С. Хміля», м. Тернопіль, Україна

професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України заслужений діяч науки і техніки України, професор, доктор медичних наук. директор Медичного центру «Клініка професора С. Хміля»

I. Ya. Pidhaina, Медичний центр «Клініка професора С. Хміля», м. Тернопіль, Україна

лікар-інтерн, акушер-гінеколог ТОКПЦ «Мати і дитина»

I. I. Kulyk, Медичний центр «Клініка професора С. Хміля», м. Тернопіль, Україна

лікар акушер-гінеколог Медичного центру «Клініка професора С. Хміля»

N. D. Koblosh, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна

кандидат медичних наук, завідувач жіночої консультації ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України»

Посилання

Korchynska, O.O., Mashtepa, A.M., Voloshyna, U.V., & Petrenko, T.H. (2015). Endometrioz yak odna iz suchasnykh problem u hinekolohii ta akusherstvi [Endometriosis as one of the contemporary problems in gynecology and obstetrics]. Ukraina. Zdorovia natsii – Ukraine. The Nation's Health, 2 (34), 204-215 [in Ukrainian].

Zhulkevych, I.V., & Kryvokulskyi, B.D. (2018). Personalizatsiia v onkolohii: indyvidualnyi pidkhid do profilaktyky tromboembolichnykh uskladnen pry panhisterektomii [Personalization in oncology: individual approach to the prevention of thromboembolic complications during hysterectomy]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 4, 11-18 [in Ukrainian].

Zhulkevych, I.V. (2001). Faktory vplyvu na rekonstruktyvni protsesy kistkovoi tkanyny v zhinok iz zalizodefitsytnoiu anemiieiu [Factors of influence on the reconstructive processes of bone tissue in women with iron deficiency anemia]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 3, 122-126 [in Ukrainian].

Zakharenko, O.S., Yuzko, O.M., & Zakharenko, L.V. (2013). Henitalnyi endometrioz yak prychyna zhinochoho bezpliddia [Genital endometriosis as a cause of female infertility]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna – Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine, 3, 1, 76-89 [in Ukrainian].

Kulakov, V.I., Adamyan, L.V., & Volobuyev, A.I. (2003). Magnitnorezonansnaya tomografiya v diagnostike razlichnykh form endometrioza [Magnetic resonance imaging in the diagnosis of various forms of endometriosis]. Vestnik rentgenologii i radiologii – Bulletin of Rontgenology and Radiology, 4, 45-59 [in Russian].

Medvediev, M.V., & Pokrovenko, D.A. (2019). Suchasnyi pohliad na etiolohiiu, patohenez ta mozhlyvosti diahnostyky zovnishnoho henitalnoho endometriozu (ohliad literatury) [Modern look at the etiology, pathogenesis and possibilities of diagnostics of external genital endometriosis (literature review)]. Medychni perspektyvy – Medical Perspectives, 24, 1, 21-30 [in Ukrainian].

Chervak, N.M. (2014). Endometrioz: stan problemy [Endometriosis: the state of the problem]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical Aspects of Women’s Health, 8 (83) [in Ukrainian].

Kang, Y.J., Jeung, I.C., Park, A., Park, Y.J., Jung, H., Kim, T.D., …, & Yoon, S.R. (2014). An increased level of IL-6 suppresses NK cell activity in peritoneal fluid of patients with endometriosis via regulation of SHP-2 expression. Human Reproduction, 29, 2176-2189.

Fassbender, A., Vodolazkaia, A., Saunders, P., Lebovic, D., Waelkens, E., De Moor, B., & D’Hooghe, T. (2013). Biomarkers of endometriosis. Fertility and Sterility, 99, 4, 1135-1145.

Check, J.H. (2009). CA-125 as a biomarker for malignant transformation of endometriosis. Fertility and Sterility, 91, 5, article e36.

Rogers, P.A., D’Hooghe, T.M., Fazleabas, A., Giudice, L.C., Montgomery, G.W., Petraglia, F., & Taylor, R.N. (2013). Defining Future Directions for Endometriosis Research: Workshop Report From the 2011 World Congress of Endometriosis in Montpellier, France Reproductive Sciences, 20 (5), 483-499.

Dendritic cells attenuate the early establishment of endometriosis-like lesions in a murine model / A. K. Stanic, M. Kim, A. K. Styer, B. R. Rueda // Reproductive Sciences. – 2014. – Vol. 21. – P. 1228–1236.

Fainaru, O., Adini, A., Benny, O., Adini, I., Short, S., Bazinet, L., …, & Folkman, J. (2008). Dendritic cells support angiogenesis and promote lesion growth in a murine model of endometriosis. The FASEB Journal, 22, 2, 522-529.

Mehedintu, C., Plotogea, M.N., Ionescu, S., & Antonovici, M. (2014). Endometriosis still a challenge. Journal of Medicine and Life, 7, 3, 349-357.

Reis, F.M., Petraglia, F., & Taylor, R.N. (2013). Endometriosis: hormone regulation and clinical consequences of chemotaxis and apoptosis. Human Reproduction Update, 19, 4, 406-418.

Vodolazkaia, A., El-Aalamat, Y., Popovic, D., Mihalyi, A., Bossuyt, X., Kyama, C.M., …, & D’Hooghe, T.M. (2012). Evaluation of a panel of 28 biomarkers for the non-invasive diagnosis of endometriosis. Human Reproduction, 27, 9, 2698-2711.

Hsu, A.L., Khachikyan, I., & Stratton, P. (2010). Invasive and non-invasive methods for the diagnosis of endometriosis. Clin. Obstet. Gynecol., 53 (2), 413-419.

Gajbhiye, R., Sonawani, A., Khan, S., Suryawanshi, A., Kadam, S., Warty, N., …, & Khole, V. (2012). Identification and validation of novel serum markers for early diagnosis of endometriosis. Human Reproduction, 27, 2, 408-417.

Nabeta, M., Abe, Y., Takaoka, Y., Kusanagi, Y., & Ito, M. (2011). Identification of anti-syntaxin 5 autoantibody as a novel serum marker of endometriosis. Journal of Reproductive Immunology, 91, 1-2, 48-55.

Kwak, J.Y., Park, S.W., Kim, K.H., Na, Y.J., & Lee, K.S. (2002). Modulation of neutrophil apoptosis by plasma and peritoneal fluid from patients with advanced endometriosis. Human Reproduction, 17, 3, 595-600.

Gorban, N.Y., Zadorozhna, T.D., Vovk, I.B., & Zhulkevych, I.V. (2019). Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 47-52.

Bedaiwy, M.A., Alfaraj, S., Yong, P., & Casper, R. (2017). New developments in the medical treatment of endometriosis. Fertility and Sterility, 107, 3, 555-565.

Mabrouk, M., Elmakky, A., Caramelli, E., Farina, A., Mignemi, G., Venturoli, S., …, & Seracchioli, R. (2012). Performance of peripheral (serum and molecular) blood markers for diagnosis of endometriosis. Archives of Gynecology and Obstetrics, 285, 5, 1307-1312.

May, K.E., Conduit-Hulbert, S.A., Villar, J., Kirtley, S., Kennedy, S.H., & Becker, C.M. (2010). Peripheral biomarkers of endometriosis: a systematic review. Human Reproduction Update, 16, 6, 651-674.

Soares, S.R., Martínez-Varea, A., Hidalgo-Mora, J.J., & Pellicer, A. (2012). Pharmacologic therapies in endometriosis: a systematic review. Fertility and Sterility, 98, 3, 529-555.

Prediction of pelvic pathology in subfertile women with combined Chlamydia antibody and CA-125 tests / J. Penninx, M. Brandes, J. P. de Bruin [et al.] // European Journal of Obstetrics Gynecology and Reproductive Biology. – 2009. – Vol. 147, No. 2. – P. 178–182.

Ramos, I.M., Podgaec, S., Abrão, M.S., Oliveira, R.D., & Baracat, E.C. (2012). Evaluation of CA-125 and soluble CD-23 in patients with pelvic endometriosis: a case-control study. Revista da Associacao Medica Brasileira, 58, 1, 26-32.

Becker, C.M., Gattrell, W.T., Gude, K., & Singh, S.S. (2017). Reevaluating response and failure of medical treatment of endometriosis: a systematic review. Fertility and Sterility, 108, 1, 125-136.

Navarro, V.M., Gottsch, M.L., & Chavkin, C. (2009). Regulation of gonadotropin-releasing hormone secretion by kisspeptin/dynorphin/neurokinin B neurons in the arcuate nucleus of the mouse. J. Neurosci., 29, 11859-11866.

Rizner, T.L. (2014). Noninvasive biomarkers of endometriosis: myth or reality? Expert Review of Molecular Diagnostics, 14, 3, 365-385.

Nabeta, M., Abe, Y., Haraguchi, R., Kito, K., Kusanagi, Y., & Ito, M. (2010). Serum anti-PDIK1L autoantibody as a novel marker for endometriosis. Fertility and Sterility, 94, 7, 2552-2557.

Somigliana, E., & Garcia-Velasco, J.A. (2015). Treatment of infertility associated with deep endometriosis: definition of therapeutic balances. Fertility and Sterility, 104, 4, 764-770.

Sourial, S., & Tempest, N., & Hapangama, D.K. (2014). Theories on the pathogenesis of endometriosis. International Journal of Reproductive Medicine, https://doi.org/10.1155/2014/179515

Tanbo, T., & Fedorcsak, P. (2017). Endometriosis-associated infertility: aspects of pathophysiological mechanisms and treatment options. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 96, 659-667.

Culley, L., Law, C., Hudson, N., Denny, E., Mitchell, H., Baumgarten, M., & Raine-Fenning, N. (2013). The social and psychological impact of endometriosis on women’s lives: a critical narrative review. Human Reproduction Update, 19, 6, 625-639.

Socolov, R., Butureanu, S., Angioni, S., Sindilar, A., Boiculese, L., Cozma, L., & Socolov, D. (2011). The value of serological markers in the diagnosis and prognosis of endometriosis: a prospective case-control study. European Journal of Obstetrics Gynecology and Reproductive Biology, 154, 2, 215-217.

Tokmak, A., Ugur, M., Tonguc, E., Var, T., Moraloglu, O., & Ozaksit, G. (2011). The value of urocortin and Ca-125 in the diagnosis of endometrioma. Archives of Gynecology and Obstetrics, 283, 5, 1075-1079.

Fassbender, A., Burney, R.O., O, D.F., D’Hooghe, T., & Giudice, L. (2015). Update on biomarkers for the detection of Endometriosis. Biomed. Res. Int., 130854. doi: 10.1155/2015/130854.

Опубліковано
2020-03-17
Як цитувати
Khmil, S. V., Pidhaina, I. Y., Kulyk, I. I., & Koblosh, N. D. (2020). ЕНДОМЕТРІОЗ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПИТАННЯ В СВІТОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (4), 84-93. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10953
Номер
Розділ
Огляд наукової літератури