РУКАВНА РЕЗЕКЦІЯ ШЛУНКА У ХВОРИХ НА МОРБІДНЕ ОЖИРІННЯ: ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ЛІПІДОГРАМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10482Ключові слова:
морбідне ожиріння, дисліпідемія, рукавна резекція шлунка, результатиАнотація
Мета: вивчити вплив рукавної резекції шлунка на показники ліпідограми у хворих на морбідне ожиріння з передопераційною дисліпідемією.
Матеріали і методи. В основу дослідження покладено матеріали клінічного обстеження та хірургічного лікування 105 хворих на морбідне ожиріння (47 чоловіків та 58 жінок, середній вік – (41,8±12,4) року), яким було виконано рукавну резекцію шлунка.
Результати. Діагноз дисліпідемії до операції встановлено у 86 (81,9 %) хворих. Регулярне використання гіполіпідемічних препаратів у 44 (51,1 %) хворих до операції не привело до нормалізації чи суттєвого покращення показників ліпідограми. Виконання рукавної резекції шлунка забезпечило зниження середнього рівня загального холестерину в обстеженій популяції пацієнтів з (5,73±1,0) до (4,92±0,5) ммоль/л, тригліцеридів з (1,91±0,9) до (1,43±0,3) ммоль/л, регресії коефіцієнта атерогенності з 3,84±0,8 до 2,9±0,6 через 60 місяців після операції (р<0,05). Через 60 місяців після рукавної резекції шлунка дисліпідемію (у всіх – 2а типу) діагностовано у 15 (62,5 %) хворих основної групи з передопераційними порушеннями ліпідного обміну, в 9 (37,5 %) хворих показники ліпідограми нормалізувались у хворих на морбідне ожиріння, що свідчить про ефективність операційного втручання.
Висновки. Рукавна резекція шлунка є ефективною методикою корекції дисліпідемії у хворих на морбідне ожиріння. Виконання означеного втручання приводить до суттєвого та стійкого (протягом 5-річного терміну післяопераційного спостереження) зниження середнього рівня загального холестерину, тригліцеридів та коефіцієнта атерогенності.
Посилання
Agrawal, S. (2016). Obesity, bariatric and metabolic surgery. A practical guide. Spring. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-04343-2
Angrisani, L., Santonicola, A., Iovino, P., Vitiello, A., Higa, K., Himpens, J., Buchwald, H., & Scopinaro, N. (2018). IFSO Worldwide Survey 2016. Primary, Endoluminal, and Revisional Procedures. Obesity Surgery. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s11695-018-3450-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s11695-018-3450-2
Karcz, W.K., & Thomusch, O. (2012). Principles of metabolic surgery. Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-02411-5
Kaur, J.A. (2014). Comprehensive review on metabolic syndrome. Cardiol. Res. Pract., 1-21. DOI: https://doi.org/10.1155/2014/943162
O’Neill, S., & O’Driscoll, L. (2015). Metabolic syndrome: a closer look at the growing epidemic and its associated pathologies. Obes. Rev., 16 (1), 1-12. DOI: https://doi.org/10.1111/obr.12229
Neaton, J.D., Blackburn, H., Jacobs, D., Kuller, L., Lee, D.J., Sherwin, R., Shih, J., Stamler, J., & Wentworth, D. (1992). Serum cholesterol level and mortality findings for men screened in the multiple risk factor intervention trial. Multiple Risk Factor Intervention Trial Research Group. Arch. Intern. Med., 152, 1490-500. DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.1992.00400190110021
https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).