МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА З КОМОРБІДНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

  • L. V. Levytska ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна
Ключові слова: інфаркт міокарда, цукровий діабет, кардіореабілітація, індекс коморбідності Чарльсона

Анотація

Мета: встановити критерії готовності до реабілітації хворих на інфаркт міокарда залежно від наявності супутнього цукрового діабету з врахуванням особливостей функціонального стану організму.

Матеріали і методи. Обстежено 371 хворого на гострий інфаркт міокарда з коморбідною патологією. Діагностику, лікування та реабілітацію пацієнтів проводили відповідно до чинних протоколів.

Результати. Поглиблений статистичний аналіз дозволив підтвердити описаний іншими дослідниками вплив супутнього цукрового діабету на різні функціональні системи організму хворого на гострий інфаркт міокарда та виявити нові маркерні показники, які можуть бути використані для контролю метаболічних, гемодинамічних та регуляторних порушень при відновленні здоров’я у хворих на інфаркт міокарда. Окрім глюкози, як традиційного маркера супутнього цукрового діабету, ними виявилися рівень фібриногену, міжнародне нормалізоване відношення швидкості осідання еритроцитів, кількість лімфоцитів у периферійній крові, тривалість анамнезу артеріальної гіпертензії та індекс коморбідності Чарльсона. Стосовно ускладнень інфаркту міокарда, які переважають у хворих на цукровий діабет, то в них більш часто діагностували серцеву астму, аневризму лівого шлуночка і синдром Дреслера.

Висновки. 1. Поєднання інфаркту міокарда з коморбідним цукровим діабетом є незалежним предиктором гіршого функціонального стану організму, в таких хворих найчастіше розвиваються ускладнення інфаркту міокарда та серцева недостатність, що потребує більш ретельного контролю за маркерними функціональними показниками, а також індивідуального підходу в проведенні реабілітаційних заходів.

2. Інтегральним показником для оцінки функціонального стану хворого при плануванні реабілітаційних заходів може слугувати індекс коморбідностіЧарльсона, який відображає кількісний ступінь коморбідності у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом.

Біографія автора

L. V. Levytska, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

доцент кафедри медичної реабілітації ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Посилання

Moroz, D.M., Manoilenko, T.S., Dorohoi, A.P., Handziuk, V.A., & Revenko, I.L. (2016). Problemy zdorovia i medychnoi dopomohy ta model pokrashchennia v suchasnykh umovakh: posibnyk [Problems of health and medical care and the model of improvement in modern conditions: manual]. Kovalenko, V.M., & Kornatskyi, V.M. (Ed.) Kyiv: Hordon [in Ukrainian].

Shumakov, V.O., Malynovska, I.E., Tereshkevych, L.P., Voloshyna, O.V., & Kisilevych, L.F. (2013). Kliniko-statystychni ta kliniko-funktsionalni pokaznyky u patsiientiv z hostrym infarktom miokarda pry suputnomu tsukrovomu diabeti [Clinico-statistical and clinical-functional parameters in patients with acute myocardial infarction with concomitant diabetes mellitus]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Cardiology Journal, 1, 33-36 [in Ukrainian].

Barkoudah, E., Skali, H., Uno, H., Solomon, S.D., & Pfeffer, M.A. (2012). Mortality rates in trials of subjects with type 2 diabetes. J. Am. Heart Assoc, 1 (1), 8-15.

Taylor, K.S., Heneghan, C.J., Farmer, A.J., Fuller, A.M., Adler, A.I., Aronson, J.K., & Stevens, R.J. (2013). All-cause and cardiovascular mortality in middle-aged people with type 2 diabetes compared with people without diabetes in a large U.K. primary care data base. Diabetes Care, 36 (8), 2366-2371.

Shumakov, V.A., Malinovskaya, I.E., Tereshkevich, L.P., Voloshina, O.V., Kryachok, T.A., Gotenko, I.A., & Kisilevich, L.F. (2013). Sakharnyy diabet u bolnykh ostrym infarktom miokarda: kliniko-biokhimicheskiye i funktsionalnyye kharakteristiki [Diabetes mellitus in patients with acute myocardial infarction: clinical, biochemical and functional characteristics]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Cardiological Journal, 6, 28-32 [in Ukrainian].

Zinman, B., Ruderman, N., Campaigne, B.N., DEVLIN, J.T., & Schneider, S.H. (2003). American Diabetes Association. Physical activity/exercise and diabetes mellitus. Diabetes Care, 26 (Suppl. 1), S73-S77.

Kränkel, N., Bahls, M., Van Craenenbroeck, E.M., Adams, V., Serratosa, L., Solberg, E.E., … & Kemps, H. (2018). Exercise training to reduce cardiovascular risk in patients with metabolic syndrome and type 2 diabetes mellitus: How does it work? Eur. J. Prev. Cardiol., 15, 2047487318805158. DOI: 10.1177/2047487318805158.

Pett, M.A. (1997). Nonparametric statistics for health care research: Statistics for small samples and unusual distributions. Thousand Oaks, CA: Sage Publications.

Beckman, J.A., Paneni, F., Cosentino, F., & Creager, M.A. (2013). Diabetes and vascular disease: Pathophysiology, clinical consequences, and medical therapy: part II. Eur. Heart J., 34, 2444-2452

Timmer, J.R., Hoekstra, M., Nijsten, M.W., van der Horst, I.C., Ottervanger, J.P., Slingerland, R.J., … & van ‘t Hof, A.W. (2011). Prognostic value of admission glycosylated hemoglobin and glucose in nondiabetic patients with ST-segment-elevation myocardial infarction treated with percutaneous coronary intervention. Circulation, 124, 704-711.

Ryden, L., Grant, P.J., Berne, C., Cosentino, F., Danchin, N., … & Xuereb, R.G. (2013). ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: The Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Eur. Heart J., 34 (39), 3035-3087.

Sarwar, N., Gao, P., Seshasai, S.R., Gobin, R., Kaptoge, S., Di Angelantonio, E., … & Danesh, J. (2010). Emerging Risk Factors Collaboration. Diabetes mellitus, fasting blood glucose concentration, and risk of vascular disease: a collaborative meta-analysis of 102 prospective studies. Lancet., 26, 375 (9733), 2215-22. doi: 10.1016/S0140-6736(10)60484-9.

Topchiy, I.I. (2008). Neytrofily i monotsity pri povrezhdenii sosudistogo endoteliya kak zvenya yedinoy patogeneticheskoy tsepi v razvitii khronicheskoy bolezni pochek i ateroskleroza [Neutrophils and monocytes with damage to the vascular endothelium as links of a single pathogenetic chain in the development of chronic kidney disease and atherosclerosis]. Zhurnal “Vnutrennyaya meditsina” – Journal “Internal Medicine”, 56 (11-12), 40-45 [in Russian].

Prystupiuk, O.M. (2013). Biomarkery ta factory ryzyku sertsevo-sudynnykh urazhen u khvorykh na tsukrovyi diabet typu 2 [Biomarkers and factors of the risk of cardiovascular diseases in patients with type 2 diabetes mellitus]. Likarska sprava – Medical Practice, 1, 73-76 [in Ukrainian].

Опубліковано
2019-04-19
Номер
Розділ
Наука - практиці охорони здоров'я