АНТИОКСИДАНТНА ТЕРАПІЯ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ ЕНДОМЕТРІОЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10031Ключові слова:
ендометріоз, безпліддя, антиоксидантна терапія, допоміжні репродуктивні технологіїАнотація
Мета. Підвищити результативність протоколів допоміжних репродуктивних технологій з використанням комплексної прегравідарної терапії, у жінок з безпліддям на фоні генітального ендометріозу.
Матеріали і методи. Рандомізоване клініко-лабораторне дослідження було проведено серед 104 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям та гістологічно підтвердженим діагнозом генітального ендометріозу. Лікування безпліддя всім пацієнткам було проведено із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій – екстракорпоральне запліднення ЕКЗ/ICSI.
Результати. Після включення в програму допоміжних репродуктивних технологій, усіх жінок було обстежено та розділено на 2 групи, залежно від лікувальної схеми: І група – (контрольна) включала 51 пацієнтку з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилась КОС за допомогою стандартного «довгого» протоколу; ІІ група – (дослідна) 53 жінки з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилась модифікована схема КОС. Оцінку ефективності лікування із застосуванням прегравідарної терапії використовували наступні показники: сумарна доза р-ФСГ, тривалість стимуляції, кількість фолікулів діаметром більше 17 мм на момент введення тригера фінального дозрівання фолікулів, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооцит-кумулюсних комплексів при трансвагінальній пункції, ступінь зрілості ооцитів, частоту дегенеративних змін в яйцеклітинах, відсоток запліднення, дроблення ембріонів, вихід бластоцист.
Висновки. Прегравідарна терапія комбінацією препаратів інозитолу та вітаміну D, підвищує чутливість яйників до стимуляції та покращує результати допоміжних репродуктивних технологій. Проведення оперативних втручань у пацієнток із генітальним ендометріозом І та ІІ ступеня важкості рекомендовано після стимуляції суперовуляції у програмах ДРТ.
Посилання
Abbas, S., Ihle, P., Koster, I., & Schubert, I. (2012). Prevalence and incidence of diagnosed endometriosis and risk of endometriosis in patients with endometriosis-related symptoms: findings from a statutory health insurancebased cohort in Germany. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 160, 79-83.
Fuldeore, M.J., & Soliman, A.M. (2016). Prevalence and symptomatic burden of diagnosed endometriosis in the United States: national estimates from a cross-sectional survey of 59,411 women. Gynecol. Obstet. Invest. DOI:10.1159/ 000452660.
Meuleman, C., Vandenabeele, B., Fieuws, S., Spiessens, C., Timmerman, D., & ’Hooghe, T. (2009). High prevalence of endometriosis in infertile women with normal ovulation and normospermic partners. Fertil. Steril., 92, 68-74.
Kira, Ye.F., Tsvelev, Yu.V., & Serova, V.N. (2008). Endometrioidnaya bolezn [Endometrial disease]. Moscow: Litera [in Russian].
Yureneva, S.V. (2011). Endometrioz – zabolevaniye “vne vozrasta” (ot pubertatnogo perioda do postmenopauzy) [Endometriosis – a disease “out of age” (from puberty to post-menopause)]. Problemy reproduktsii – Reproduction Problems, 4, 67-74 [in Russian].
Opoien, H.K., Fedorcsak, P., Polec, A., Stensen, M.H., Abyholm, T., & Tanbo, T. (2013). Do endometriomas induce an inflammatory reaction in nearby follicles? Hum. Reprod., 28, 1837-1845.
Cahill, D.J., & Hull, M.G. (2000). Pituitary-ovarian dysfunction and endometriosis. Hum. Reprod. Update, 6, 56-66.
Patel, B.G., Rudnicki, M., Yu, J., Shu, Y., & Taylor, R.N. (2017). Progesterone resistance in endometriosis: origins, consequences and intervention. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 96 (6), 623-632. doi: 10.1111/aogs.13156.s.
Mansour, G., Aziz, N., Sharma, R., Falcone, T., Goldberg, J., & Agarwal, A. (2009). The impact of peritoneal fluid from healthy women and from women with endometriosis on sperm DNA and its relationship to the sperm deformity index. Fertil. Steril., 92, 61-67.
Gupta, S., & Sinha, A. (2016). Potential markers of endometriosis: Latest update. J. Genit. Syst. Disord., 5, 3.
Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine (ASRM). (2006). Endometriosis and Infertility. Fertil. Steril., 14, S156-160.
Coccia, M.E., Rizzello, F., Cammilli, F., Bracco, G.L., & Scarselli, G. (2008). Endometriosis and infertility Surgery and ART: an integrated approach for successful management. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 138 (1), 54-59.
Aboulghar, M.A., Mansour, R.T., Serour, G.I., AI-Inany, H.G., & Aboulghar, M.M. (2003). The outcome of in vitro fertilization in advanced endometriosis with previous surgery: a case-controlled study. Am. J. Obstet. Gynecol., 188 (2), 371-375.
Pabuccu, R., Onalan, G., & Kaya, C. (2007). GnRH agonist and antagonist protocols for stage I-II endometriosis and endometrioma in vitro fertilization/intracytoplasmic sperm injection cycles. Fertil. Steril., 88, 832-839.
Cochrane Central Register of Controlled Trials. (2018). Use of Antioxidant in Endometriotic Women to Improve Intracytoplasmic Sperm Injection (ICSI). Issue 5. Added to CENTRAL: 31 May 2018.
Sayegh, L., Fuleihan, Gel-H., & Nassar, A.H. (2014). Vitamin D in endometriosis: a causative or confounding factor? Metabolism, 63, 32e41.
Polyzos, N.P., Anckaert, E., Guzman, L., Schiettecatte, J., Van Landuyt, L., Camus, M., ... Tournaye, H. (2014). Vitamin D deficiency and pregnancy rates in women undergoing single embryo, blastocyst stage, transfer (SET) for IVF/ICSI. Human Reproduction, 29 (9), 2032-2040.
Jancar, N., Kopitar, A.N., Ihan, A., Virant Klun, I., & Bokal, E.V. (2007). Effect of apoptosis and reactive oxygen species production in human granulosa cells on oocyte fertilization and blastocyst development. J. Assist. Reprod. Genet.,
(2-3), 91-97.
McKinnon, B., Bertschi, D., Wotzkow, C., Bersinger, N.A., Evers, J., & Mueller, M.D. (2014). Glucose transporter expression in eutopic endometrial tissue and ectopic endometriotic lesions. J. Mol. Endocrinol., 52 (2), 169-179.
Melo, A.S., Rosa-e-Silva, J.C., Rosa-e-Silva, A.C., Poli-Neto, O.B., Ferriani, R.A., & Vieira C.S. (2010). Unfavorable lipid profile in women with endometriosis. Fertil. Steril., 93 (7), 2433-2436.
Polak, G., Barczynski, B., Kwasniewski, W., Bednarek, W., Wertel, I., Derewianka-Polak, M, … & Kotarski, J. (2013). Low-density lipoproteins oxidation and endometriosis. Mediators Inflamm., 2013, 624540.
Simi, G., Genazzani, A.R., Obino, M.E.R., Papini, F., Pinelli, S., Cela, V., & Artini, P.G. (2017). Inositol and in vitro fertilization with embryo transfer. International Journal of Endocrinology, 5469409, 5.
David, R. (2006). Thomas. Vitamins in aging, health, and longevity. Clinical Interventions in Aging, 1 (1), 81-91.
David, R. (2006). Thomas. Vitamins in aging, health, and longevity. Clinical Interventions in Aging, 1 (1), 81-91.
«On Approval of the Procedure for the Use of Assisted Reproductive Technologies in Ukraine». Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 09.09.2013.
«On Improvement of Family Planning and Reproductive Health System in Ukraine». Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 11/29/2013. No.1030/102.
Lazzaroni-Tealdi, E., & Barad, D.H. (2015). Oocyte scoring enhances embryo-scoring in predicting pregnancy chances with IVF where it counts most. PLOS ONE, 2, 1-13. DOI:10.1371/journal.
Gardner, D.K., Lane, M., Stevens, J., Schlenker, T., & Schoolcraft, W.B. (2000). Blastocyst score affects implantation and pregnancy outcome: towards a single blastocyst transfer. Fertil. Steril., 73 (6), 1155-1158.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).