ЕФЕКТИВНІСТЬ ГІСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПІЇ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10030Ключові слова:
лейоміома матки, гістерорезектоскопія, агоністи гонадотропін-рилізинг-гормонів, безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення, інтрацитоплазматичне введення сперматозоїдаАнотація
Мета: вивчення ефективності гістерорезектоскопії у жінок із безпліддям на фоні лейоміоми матки в програмах допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали і методи. Рандомізоване клінічне дослідження проведено серед 58 жінок, які проходили лікування безпліддя шляхом використання програм допоміжних репродуктивних технологій. Вибірку було поділено на 2 групи. І групу (дослідну) склала 41 жінка з лейоміомою матки з субмукозним та субмукозно-інтрамуральним розташуванням міоматозних вузлів та невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі, цим жінкам запропоновано гістерорезектоскопію як підготовку перед програмами допоміжних репродуктивних технологій. ІІ групу (контрольну) – 17 жінок із лейоміомою матки з субмукозно-інтрамуральним розташуванням міоматозних вузлів, які відмовились від гістерорезектоскопії. У цьому дослідженні були включені пари виключно з жіночими формами безпліддя.
Результати. Доведено ефективність гістерорезектоскопії на результат циклів екстракорпорального першої спроби екстракорпорального запліднення), ранні мимовільні викидні спостерігали в 2 жінок (11,8 %), у 14 жінок вагітність закінчилась терміновими пологами (82,4 %) та в однієї жінки передчасними (5,9 %). У ІІ групі (контрольній) з 17 пацієнток вагітність настала в 6 жінок (35,3 %), 3 випадки ранніх мимовільних викиднів (50 %), термінові пологи у 3 жінок (50 %).
Висновки. Лейоміома матки в основному є причиною безпліддя за рахунок механічного фактора. Гістерорезектоскопія є оптимальним методом прегравідарної підготовки у жінок із лейоміомою матки, які проходять лікування безпліддя шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій. Гістерорезектоскопія є органозберігаючою операцією, що має ряд переваг: легкий післяопераційний період, відсутність спайкового процесу, що, в свою чергу, підвищує частоту настання та виношування вагітності.
Посилання
Dorohaia, O.P. (2014). Optymizatsiia metodu vidnovlennia reproduktyvnoi funktsii u zhinok iz submukoznoiu miomoiu matky [Optimization of the method of restoration of the reproductive function in women with submucous uterine myoma]. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia – Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery, 3 (48), 47-52 [in Ukrainian].
Zhylka, N.Ya. (2016). Innovatsiini pidkhody do likuvannia leiomiomy matky [Innovative approaches to treatment of uterine leiomyomas]. Zdorovie zhenshchiny – Health of a Woman, 7 (113), 104-106 [in Ukrainian].
Avramenko, N.V., Barkovskyi, D.Ye., Kabachenko, O.V., & Letsyn, D.V. Suchasni pohliady reproduktoloha na etiopatohenez i likuvannia leiomiomy matky [Modern views of the reproductionist on etiopathogenesis and treatment of uterine leiomyomas]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 3 (102), 381-386 [in Ukrainian].
Kornatska, A.H., Raksha, I.I., Kolesnychenko, I.S., & Chubei, H.V. (2015). Suchasni pohliady na etiolohiiu, patohenez ta likuvannia leiomiomy matky u zhinok reproduktyvnoho viku (ohliad literatury) [Modern views on the etiology, pathogenesis and treatment of uterine leiomyomas in women of reproductive age (review of literature)]. Zdorovie zhenshchiny – Health of a Woman, 1 (97), 10-13 [in Ukrainian].
Chayka, K.V., & Pisareva, O.L. (2013). Kompleksnoye endokhirurgicheskoye lecheniye zhenshchin reproduktivnogo vozrasta s submukoznoy miomoy matki [Complex endosurgical treatment of women of reproductive age with submucosal uterine fibroids]. Medyko-sotsіalnі problemy sіmi – Medical and Social Problems of a Family, 18 (3), 63-67 [in Russian].
Jei-Won Moon, Chung-Hoon Kim, & Jun-Bum Kim (2015). Alterations in uterine hemodynamics caused by uterine fibroids and their impact on in vitro fertilization outcomes. Clin. Exp. Reprod. Med, 42 (4). 163-168.
Deligdish, L. & Loewenthal, M. (2014). Endometrial changes associated with myomata of uterus. J. CHn Pathol., 23, 676-680.
Samejima, T., Koga, K., Naake, H., Wada-Hiraike, O., Fujimoto, A., Fujii, T., Osuga, Y. Identifying patients who can improve fertility with myomectomy. (2015). Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 185, 28-32.
Zepiridis, L.I., Grimbizis, G.F., & Tarlatzis, B.C. (2016). Infertility and uterine fibroids. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 34, 66-73.
Fischer, K., McDannold, N.J., & Tempany, C.M. (2015). Potential of minimally invasive procedures in the treatment of uterine fibroids: a focus on magnetic resonance-guidet focused ultrasound therapy. Int. J. Women Health, (7), 901-902.
Samejima, T., Koga, K., Naake, H., & Wada-Hiraike, O. (2015). Identifying patients who can improve fertility with myomectomy. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., (185), 28-32.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
