ЕФЕКТИВНІСТЬ МОТИВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2411-1597.2017.4.8536Анотація
У статті висвітлено результативність змодельованої програми мотиваційного навчання пацієнтів із фібриляцією передсердь та артеріальною гіпертензією. Встановлено, що проведення мотиваційного навчання із залученням середнього медичного персоналу для таких пацієнтів підвищує їх зацікавленість до свого здоров’я, що врешті-решт приводить до зміни способу життя, регулярного контролю пульсу та артеріального тиску, і як наслідок – покращує якість життя та прихильність до лікування.
Посилання
Botsiuk N. Ye. Osoblyvosti orhanizatsii roboty dilnychnoi medychnoi sestry z profilaktyky ta likuvannia hipertonichnoi khvoroby / N. Ye. Botsiuk, K. V. Tikhonova // Medsestrynstvo. – 2015. – № 2. – S. 50–52.
Voznesenskaya T. G. Rasstroystva pischevogo povedeniya pri ozhirenii i ih korrektsiya / T. G. Voznesenskaya // Ozhirenie i metabolizm. – 2004. – # 2. – S. 2–6.
Deryabo S. D. Psihologicheskiy test «Indeks otnosheniya k zdorovyu» / S. D. Deryabo, V. A. Yasvin // Prikladnaya psihologiya. – 2000. – S. 42–51.
Zharinov O. Y. Arterialna hipertenziia i fibryliatsiia peredserd / O. Y. Zharinov // Arterialna hipertenziia. – 2011. – № 5 (19). – S. 3–9.
Obuchenie bolnyih diabetom: sintez dokazatelnoy meditsinyi i psihologicheskogo podhoda / A. Yu. Mayorov, E. V. Surkova, O. G. Motovilin [i dr.] // Saharnyiy diabet. – 2011. – # 1. – C. 46–49.
Matveicheva A. O. Otsinka motyvatsiinoho navchannia patsiientiv z hipertonichnoiu khvoroboiu ta alimentarnym ozhyrinnia / A. O. Matveicheva, V. Ya. Pushkin, S. R. Kasiian // Medsestrynstvo. – 2016. – № 1. – S. 36–39.
Starostina E. G. Ozhirenie kak psihosomaticheskoe zabolevanie / E. G. Starostina // Ozhirenie i metabolizm. – 2005. – # 3. – S. 18–23.
Terapevticheskoe obuchenie bolnyih saharnyim diabetom / I. I. Dedov, E. V. Surkova, A. Yu. Mayorov [i dr.]. – M. : Rea-farm, 2004. – 193 s.
Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Fibryliatsiia peredserd» : Nakaz MOZ Ukrainy vid 15.06.2016 r. №597.
Benjamin E.J., Levy D., Vaziri S.M. et al. Independent risk factors for atrial fibrillation in a population-based cohort: the Framingham Heart Study // JAMA 1994; 271: 840-4.
De Vos C.B., Pisters R., Nieuwlaat R. et al. Progression from paroxysmal to persistent atrial fibrillation clinical correlates and prognosis // J. Am. Coll. Cardiol. 2010; 55: 725-31.
ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2009 Compendium. Introduction / R. Hanas, K. C. Donaghue, G. Klingensmith [et al.] // Pediatr. Diabetes. – 2009. – Vol. 10, Suppl. 12. – P. 1–2.
Kannel W.B., Wolf P.F., Benjamin E.J., Levy D. Prevalence, incidence, prognosis, and predisposing conditions for atrial fibrillation: population-based estimates // Am. J. Cardiol. 1998; 82: 2N-9N.
The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology. 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension // Eur. Heart J. 2007; 28: 1462-1536.
