ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ МЕДСЕСТЕР ІЗ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ТА ВЕТЕРАНАМИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ

М. І. Чопик; М. І. Марущак; О. М. Довгалець; О. П. Мялюк

doi:10.11603/2411-1597.2025.2.15435

Автор(и)

М. І. Чопик Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-6754-0026
О. М. Довгалець КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0002-8075-9388
О. П. Мялюк КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0002-5090-6607

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.2.15435

Ключові слова:

медсестра, війна, травматичні події, військовослужбовець, ветеран

Анотація

Вступ. Сучасна медсестринська практика вимагає подальшого розвитку, зокрема у сферах системного навчання, зміцнення кадрового потенціалу, а також активної участі у формуванні політики і дослідженнях, пов’язаних із медичним обслуговуванням військових та ветеранів.

Мета роботи – дослідити досвід, труднощі й потреби медсестер під час надання допомоги військовим та ветеранам, які зазнали психотравмувальних або бойових переживань як у зоні бойових дій, так і за умов мирного часу.

Основна частина. Дослідження ґрунтувалося на аналізі наукових джерел інформації із зазначеної тематики. Аналіз зібраних джерел підтверджує, що медсестри відіграють вирішальну роль у догляді за ветеранами, забезпечуючи як фізичну, так і психоемоційну підтримку. В системі охорони здоров’я США медсестринство у VA (Міністерстві у справах ветеранів) розвивається в межах цілісної моделі догляду, яка враховує унікальний військовий досвід пацієнтів. Медсестри беруть участь у скринінгу на посттравматичний стресовий розлад, координують мультидисциплінарну допомогу, формують довірливі стосунки з ветеранами та створюють безпечне середовище для розкриття їх потреб. Особливу увагу приділяють довготривалому і реабілітаційному догляду, профілактиці соціальної ізоляції, а також підтримці родин ветеранів. Однак дані вказують на низку викликів. Ветерани часто уникають звертатися до медсестер через недовіру і стриманість, спричинену військовою культурою. Медсестри повинні володіти не лише клінічними знаннями, але й культурною компетентністю: розуміти військову термінологію, структуру служби, типові психоемоційні стани. Освітні програми, незважаючи на ініціативи, ще не повністю інтегрували ці теми у навчальні плани.

Висновки. Медсестри відіграють ключову роль у догляді за військовими та ветеранами, забезпечуючи як медичну, так і психоемоційну підтримку. Для підвищення ефективності цієї роботи необхідно розвивати культурну компетентність та інтегрувати військову тематику в освітні програми.

Посилання

Taku, K., Tedeschi, R.G., Shakespeare-Finch, J., & Calhoun, L.G. (2021). Posttraumatic growth (PTG) and posttraumatic depreciation (PTD) across ten countries: Global validation of the PTG–PTD theoretical model. Personality and Individual Differences, 169, 110222. DOI 10.1016/j.paid.2020.110222.

Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (2004). Trauma and transformation: Growing in the aftermath of suffering. Thousand Oaks: Sage Publications.

Tedeschi, R.G., Moore, B.A., Falke, K., & Goldberg, J. (2020). Transformed by trauma: Stories of posttraumatic growth.

Tedeschi, R.G., Shakespeare-Finch, J., & Taku, K. (2018). Posttraumatic Growth: Theory, Research, and Applications. Routledge. DOI 10.4324/9781315527451.

Tom-James, L.O. (2020). Bioterrorism: Exploring factors for improving nurse preparedness, policies, and practices (Ph.D. Thesis). Minneapolis: Walden University.

Tschudin, V., & Schmitz, C. (2003). The impact of conflict and war on international nursing and ethics. Nurs. Ethics, 10, 354-367. DOI 10.1191/0969733003ne618oa.

O’Connor, K. (2017). Nursing ethics and the 21st-Century Armed Conflict: The example of Ciudad Juárez. J. Transcult. Nurs., 28, 6-14. DOI 10.1177/1043659615620657.

Labrague, L.J., Hammad, K., Gloe, D.S., McEnroe-Petitte, D.M., Fronda, D.C., Obeidat, A.A., et al. (2018). Disaster preparedness among nurses: A systematic review of literature. Int. Nurs. Rev., 65, 41-53. DOI 10.1111/inr.12369.

Bargagliotti, L.A.T. (2018). The contemporary image of professional nursing. Amsterdam: Elsevier.

Magnusson, C., Herlitz, J., & Axelsson, C. (2020). Patient characteristics, triage utilisation, level of care, and outcomes in an unselected adult patient population seen by the emergency medical services: a prospective observational study. BMC Emerg. Med., 20, 7. DOI 10.1186/s12873-020-0302-x.

Thobaity, A., Plummer, V., Innes, K., & Copnell, B. (2015). Perceptions of knowledge of disaster management among military and civilian nurses in Saudi Arabia. Australas. Emerg. Nurs. J., 18, 156-164. DOI 10.1016/j.aenj.2015.03.001.

Sussman, M.S., Ryon, E.L., Urrechaga, E.M., et al. (2021). The key to combat readiness is a strong military-civilian partnership. Mil. Med., 186, 571-576. DOI 10.1093/milmed/usaa565.

American Nurse. (n.d.). Nurses answer the call to enhance veteran and military health. Retrieved from https://www.myamericannurse.com/nurses-answer-call-enhance-veteran-military-health/.

Mayo Clinic. (2014). Disease and Conditions: Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD). Retrieved from https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/post-traumatic-stress-disorder/basics/definition/con-20022540.

Shanker, T., & Cooper, H. (2014). Pentagon Plans to Shrink Army to Pre-World War II Level. The New York Times.

Krause-Parello, C.A., Tychowski, J., Gonzalez, A., et al. (2012). Human-canine interaction: exploring stress indicator response patterns of salivary cortisol and immunoglobulin A. Res. Theory Nurs. Pract., 26(1), 25-40.

Elliott, B. (2018). Civilian nurses’ knowledge, confidence and comfort caring for military veterans: Survey results of a mixed-methods study. Home Healthc. Now, 36(6), 356-361. DOI 10.1097/NHH.0000000000000698.

Finnegan, A.P., Di Lemma, L., Moorhouse, I., et al. (2020). Educating nurses to deliver optimum care to military veterans and their families. Nurse Educ. Pract., 42, 102654. DOI 10.1016/j.nepr.2019.102654.

Finnegan, A., & Randles, R. (2022). Nursing care for the military veteran and their family. J. Clin. Nurs., 31(17-18), e29-e31. DOI 10.1111/jocn.16345.

Finnegan, A.P., & Randles, R. (2022). Prevalence of common mental health disorders in military veterans: using primary healthcare data. BMJ Mil. Health, e002045. DOI 10.1136/bmjmilitary-2021-002045.

Randles, R., & Finnegan, A. P. (2022). Veteran health-seeking behaviour for mental health issues: a systematic review. BMJ Mil. Health, 168(1), 99-104. DOI 10.1136/bmjmilitary-2021-001903.

Turback, L., Brémault-Phillips, S., Nijdam, M. J., et al. (2024). Treatment of Posttraumatic Stress Disorder: A State-of-the-art Review. Curr. Neuropharmacol., 22(4), 557-635. DOI 10.2174/1570159X21666230428091433.

Paat, Y.F., Dorado, A.V., Myers, N.W., et al. (2025). Mental Health Challenges and Barriers to Veterans’ Adjustment to Civilian Life on the U.S.-Mexico Border. Healthcare (Basel), 13(3), 220. DOI 10.3390/healthcare13030220.

Britch, R., Richards, K., Williams, K., & Wolfe, H.L. (2024). Prioritizing Veteran Social Well-Being: A Call to Action. Med. Care, 62(12 Suppl 1), S15-S17. DOI 10.1097/MLR.0000000000002058.

Moss, J.A., Moore, R.L., & Selleck, C.S. (2015). Veteran competencies for undergraduate nursing education. Adv. Nurs. Sci., 38, 306-316. DOI 10.1097/ANS.0000000000000092.

Sharifi, N., Adib-Hajbaghery, M., & Najafi, M. (2019). Cultural competence in nursing: A concept analysis. Int. J. Nurs. Stud., 99, 103386. DOI 10.1016/j.ijnurstu.2019.103386.

American Geriatrics Society. (2023). Nurse-led supportive Coordinated Transitional Care (CTraC) program improves care for veterans with serious illness. J. Am. Geriatr. Soc., 71(2). DOI 10.1111/jgs.18501.

Madrigal, C., Radlicz, C., Hayes, B., et al. (2023). Coordinated veteran care in modern nursing systems. Crit. Care Nurs. DOI 10.1016/j.cnc.2023.01.004.

American Medical Staffing. (n.d.). Registered Nurse Specialty Overview. Retrieved from https://americanmedicalstaffing.com/professionals/specialties/registered-nurse/.

Leadership and Generations at Work: A Critical Review. (2017). Leadership Q., 29(1). DOI 10.1016/j.leaqua.2017.09.004.

Rudolph, C.W., Rauvola, R.S., & Zacher, H. (2023). Continuity and strategy in veteran nursing care. U.S. Department of Veterans Affairs Annual Report. URL: https://www.va.gov/HEALTH/docs/annual-reports/ONS_AR_2023_508c_12_22_23.pdf.

U.S. Department of Veterans Affairs. (n.d.). VA Healthcare Innovation Learning Network. URL: https://www.innovation.va.gov/hil/home.html.

Greenberg, G.A., & Rosenheck, R.A. (2005). Continuity of care and clinical outcomes in a national health system. Psychiatr. Serv., 56(4), 427-433. DOI 10.1176/appi.ps.56.4.427.

D’Aoust, R.F., & Rossiter, M.L. (2023). Strengthening veteran health through education.

Rossiter, A.G., [et al.]. (2016). Advancing veteran-focused nursing practice.

American Academy of Nursing. (2024). Military and Veterans Health expert panel initiatives.

Carlson, J. (2016). Baccalaureate nursing faculty competencies and teaching strategies to enhance the care of the veteran population. J. Prof. Nurs., 32, 314-323. DOI 10.1016/j.profnurs.2016.01.006.

Nguyen, T., & Smith, L. (2023). Enhancing veteran-centered care in nursing education. J. Mil. Nurs. Educ., 12(1), 45-59.

Chargualaf, K.A. (2019). Actualizing veteran-centered nursing practice in the medical-surgical setting. MEDSURG Nurs., 28, 8-9.

Patterson, B., [et al.]. (2019a, 2019b). Veteran-centered approaches in nursing pedagogy.

Lee, S., & Johnson, P. (2024). Veteran students in nursing: adapting pedagogy for trauma-informed learning. Nurse Educ. Rev., 30(2), 102-110.

Springer Publishing. (n.d.). Veteran nursing education models. Retrieved from https://connect.springerpub.com/content/book/978-0-8261-3597-1/part/part01/chapter/ch01.

McMillan, L.R., Crumbley, D., Freeman, J., et al. (2017). Caring for the veteran, military, and family member nursing competencies: Strategies for integrating content into nursing school curricula. J. Prof. Nurs., 33, 378-386. DOI 10.1016/j.profnurs.2017.06.002.