ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НОРДИЧНОЇ ХОДЬБИ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З ІНФАРКТОМ МІОКАРДА

С. М. Борусовська; І. Р. Мисула

doi:10.11603/2411-1597.2025.1.15232

Автор(и)

С. М. Борусовська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
І. Р. Мисула Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-5830-0186

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.1.15232

Ключові слова:

медсестринський діагноз, автономія медичних сестер, медична сестра з розширеними повноваженнями, сестринська справа

Анотація

Вступ. Нордична ходьба є ефективним методом реабілітації пацієнтів похилого віку з інфарктом міокарда, сприяючи покращенню фізичної витривалості та функціонального стану. Для оцінки її ефективності можна використати тест із шестихвилинною ходьбою, що дозволяє об’єктивно визначити толерантність до фізичних навантажень.

Мета роботи – оцінити ефективність застосування нордичної ходьби в реабілітації пацієнтів похилого віку з інфарктом міокарда на основі змін фізичної витривалості за результатами тесту із шестихвилинною ходьбою.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 23 пацієнти похилого віку, які перенесли інфаркт міокарда (середній вік – (68,42±1,45) року). В 1-й групі (12 хворих), крім стандартної терапії, проводили реабілітацію методом нордичної ходьби, що включала розминку, поступове збільшення дистанцій і контроль фізичних показників. Для оцінки ефективності реабілітації використовували тест із шестихвилинною ходьбою до початку реабілітації та через 3 місяці. Результати цього тесту показали, що на початку дослідження показники пацієнтів обох груп між собою достовірно не відрізнялися, середня відстань становила (344,10±8,34) м. Після тримісячного лікування у пацієнтів 1-ї групи, які отримували тільки медикаментозну терапію, покращення показників тесту із шестихвилинною ходьбою становило 4,17 % (до (363,20±10,22) м) і не було статистично значущим (p>0,05). Натомість у пацієнтів 2-ї групи, які додатково займалися нордичною ходьбою, відстань зросла на 49,79 % (до (511,00±11,93) м), що було статистично значущим (p<0,05). Це свідчить про ефективність реабілітації з використанням нордичної ходьби.

Висновки. Застосування нордичної ходьби під час реабілітації пацієнтів похилого віку з інфарктом міокарда достовірно покращує результати тесту із шестихвилинною ходьбою. Отримані результати свідчать про доцільність використання нордичної ходьби в реабілітаційній програмі таких пацієнтів.

Посилання

Bohdan, D.Z., Zhihinas, O.S., & Chernysh, T.H. (2023). Pilotuvannya rozshyrenoyi roli medychnykh sester na pervynniy lantsi: Dosvid Ukrayino-Shveytsars´koho proyektu [Piloting the expanded role of nurses at the primary care level: Experience of the Ukrainian-Swiss project]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu, 1, 20-25 [in Ukrainian].

Gleason, K., Harkless, G., Stanley, J., Olson, A.P.J., & Graber, M.L. (2021). The critical need for nursing education to address the diagnostic process. Nursing Outlook, 69(3), 362-369. DOI 10.1016/J.OUTLOOK.2020.12.005.

Serkova, D., & Mareckova, J. (2021). Validation of NANDA international nursing diagnoses at postoperative intensive care unit: quasi-experimental study. Pielegniarstwo XXI wieku. 20(74), 5-9. DOI 10.2478/pielxxiw-2021-0006.

Aleandri, M., Scalorbi, S., & Pirazzini, M.C. (2022). Electronic nursing care plans through the use of NANDA, NOC, and NIC taxonomies in community setting: A descriptive study in northern Italy. International Journal of Nursing Knowledge, 33(1), 72-80. DOI 10.1111/2047-3095.12326.

Andina-Díaz, E., Rodríguez-Puente, Z., Arias-Gundín, O., & Pérez-Rivera, F.J. (2025). Lack of autonomy and professional recognition as major factors for burnout in midwives: A systematic mixed-method review. Journal of Advanced Nursing, 81(2), 574-590. DOI 10.1111/JAN.16279.

Schlak, A.E., Aiken, L.H., Chittams, J., Poghosyan, L., & McHugh, M. (2021). Leveraging the Work Environment to Minimize the Negative Impact of Nurse Burnout on Patient Outcomes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(2), 610. DOI 10.3390/IJERPH18020610.

Gottlieb, L.N., Gottlieb, B., & Bitzas, V. (2021). Creating empowering conditions for nurses with workplace autonomy and agency: How healthcare leaders could be guided by strengths-based nursing and healthcare leadership (SBNH-l). Journal of Healthcare Leadership, 13, 169-181. DOI 10.2147/JHL.S221141.

McHugh, M.D., Aiken, L.H., Sloane, D.M., Windsor, C., Douglas, C., & Yates, P. (2021). Effects of nurse-to-patient ratio legislation on nurse staffing and patient mortality, readmissions, and length of stay: a prospective study in a panel of hospitals. The Lancet, 397(10288), 1905-1913. DOI 10.1016/S0140-6736(21)00768-6.

Alananzeh, O.A., Almuhaisen, F., Jawabreh, O., Fahmawee, E.A.D. AL, Ali, B.J.A., & Ali, A. (2023). The Impact of Job Stability, Work Environment, Administration, Salary and Incentives, Functional Justice, and Employee Expectation on the Security Staff’s Desire to Continue Working at the Hotel. Journal of Statistics Applications and Probability, 12(2), 425-439. DOI 10.18576/JSAP/120209.

Burt, L., Corbridge, S., Corte, C., Quinn, L., Finnegan, L., & Clark, L. (2022). Ways that nurse practitioner students self-explain during diagnostic reasoning. Diagnosis, 9(1), 40-49. DOI 10.1515/DX-2020-0136.