EMERGENCIES IN NURSING: CURRENT VIEWS ON THE ROLE OF THE NURSE IN PROVIDING EMERGENCY CARE AND ASSESSMENT OF EFFECTIVENESS

О. П. Рогачевський; М. П. Первак; О. С. Єгоренко; Ю. С. Храпова; Г. І. Черемних; В. І. Онищенко

doi:10.11603/2411-1597.2025.1.15205

Автор(и)

О. П. Рогачевський Одеський національний медичний університет МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-8063-258X
М. П. Первак Одеський національний медичний університет МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-0360-5756
О. С. Єгоренко Одеський національний медичний університет МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-1464-9690
Ю. С. Храпова Одеський національний медичний університет МОЗ України https://orcid.org/0009-0008-6192-9733
Г. І. Черемних Одеський національний медичний університет МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-7165-0746
В. І. Онищенко Одеський національний медичний університет МОЗ України https://orcid.org/0009-0000-6388-1595

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.1.15205

Ключові слова:

медичні сестри, симуляційне навчання, медична освіта, безперервне навчання, невідкладні стани, симуляційні сценарії, компетентнісний підхід

Анотація

Вступ. Швидке зростання кількості складних випадків перевантажує систему охорони здоров’я, вимагаючи від медичних сестер високої кваліфікації. Симуляційне навчання, імітуючи реальні клінічні ситуації, допомагає медичним працівникам ліпше підготуватися до таких випадків, покращуючи їх знання, навички та впевненість. Незважаючи на очевидні переваги, цей метод потребує подальших досліджень для розробки стандартних протоколів оцінки.

Мета роботи – оцінити вплив симуляційного навчання на рівень знань, оволодіння та покращення практичних навичок і компетентностей медичних сестер, які працюють за умов надання невідкладної допомоги.

Основна частина. Протягом осені 2024 р. 94 медичні сестри пройшли серію тренувань, які розробили за спеціальною програмою працівники кафедри симуляційних медичних технологій Одеського національного медичного університету МОЗ України. В основу вони включили стандарт огляду і надання допомоги постраждалим за алгоритмом ABCDE з міжнародного курсу Advanced Trauma Life Support. Кінцева кількість учасників, які пройшли всі етапи дослідження, становила 89. Для оцінки ефективності симуляційного навчання використовували такі параметри, як: час виконання практичних навичок; якість виконання навичок; динаміка змін за результатами пре- і пост-тестів. За результатами: практичні навички: середній час виконання завдань зменшився на 20 % (з 9,0 до 7,2 хв; p<0,05). Якість виконання: бали за чек-листами підвищилися з 71,8±8,1 до 87,2±6,5 (p<0,01). Результати тестів: середній бал пост-тесту збільшився на 32 % порівняно з пре-тестом (58,7±9,1 проти 77,5±7,8; p<0,001).

Висновки. Отримані результати підтверджують ефективність симуляційного навчання у підвищенні професійних компетенцій медичних сестер. Покращення технічних навичок і теоретичних знань вказує на доцільність упровадження таких програм на ширшому рівні.

Посилання

Shi, X., Bao, J., Zhang, H., Wang, H., Wang, Y., Li, L., & Hou, P. (2020). Emergency medicine in China: A review of the history of progress and current and future challenges after 40 years of reform. The American journal of emergency medicine, 38(3), 662-669. DOI 10.1016/j.ajem.2019.11.008.

Hori, S. (2010). Emergency medicine in Japan. The Keio journal of medicine, 59(4), 131-139. DOI 10.2302/kjm.59.131.

Smith, J.E. (2020). Academic emergency medicine in the UK. Emergency medicine journal: EMJ, 37(6), 322. DOI 10.1136/emermed-2020-209429.

Görücü, S., Türk, G., & Karaçam, Z. (2024). The effect of simulation-based learning on nursing students’ clinical decision-making skills: systematic review and meta-analysis. Nurse education today, 140, 106270. DOI 10.1016/j.nedt.2024.106270.

Lucke, J.A., Mooijaart, S.P., Heeren, P., Singler, K., McNamara, R., Gilbert, T., Nickel, C.H., Castejon, S., Mitchell, A., Mezera, V., Van der Linden, L., Lim, S.E., Thaur, A., Karamercan, M.A., Blomaard, L.C., Dundar, Z.D., Chueng, K.Y., Islam, F., de Groot, B., & Conroy, S. (2022). Providing care for older adults in the Emergency Department: expert clinical recommendations from the European Task Force on Geriatric Emergency Medicine. European geriatric medicine, 13(2), 309-317. DOI 10.1007/s41999-021-00578-1.

Marichereda, V.H., Orabina, Т.M., Rohachevskyi, О.P., Borshch, V.I., Pervak, M.P., Аnnienkova, І.P., & Petrovskyi, Yu.Yu. (2024). Stsenarii-oriientovane symuliatsiine navchannia yak instrument problemno-oriientovanoho pidkhodu do pidvyshchennia yakosti nevidkladnoi dopomohy v Ukraini [Scenario-based simulation learning as a tool of a problem-based approach to improving the quality of emergency care in ukraine]. Odeskyi medychnyi zhurnal – The Odesa Medical Journal, 1, 75-82 [in Ukrainian]. DOI 10.32782/2226-2008-2024-1-12.

Mohamed, S.A., Fashafsheh, I.H. (2019). The Effect of Simulation-Based Training on Nursing Students’ Communication Skill, Self-Efficacy and Clinical Competence for Nursing Practice. Open Journal of Nursing, 9, 855-869. DOI 10.4236/ojn.2019.98064.

Rohachevskyi, O.P., Pervak, M.P., Karakonstantyn, D.F., Onyshchenko, V.I., Yehorenko, O.S. (2023). Analiz efektyvnosti stsenarii-oriientovnoho navchannia pry provedenni medychnykh treninhiv viiskovym Ukrainy [Analysis of the effectiveness of scenario-orientational training in conducting medical training for military personnel of Ukraine]. Suchasna medytsyna, farmatsiia ta psykholohichne zdorovia – Modern medicine, pharmacy and psychological health, 2(11), 60-65 [in Ukrainian]. DOI 10.32689/2663-0672-2023-2-10.

Gaba, D.M. (2004). The future vision of simulation in health care. Quality & safety in health care, 13(Suppl 1), i2-i10. DOI 10.1136/qhc.13.suppl_1.i2.

McGaghie, W.C., Issenberg, S.B., Petrusa, E.R., & Scalese, R.J. (2010). A critical review of simulation-based medical education research: 2003-2009. Medical education, 44(1), 50-63. DOI 10.1111/j.1365-2923.2009.03547.x.

Plotzky, C., Lindwedel, U., Sorber, M., Loessl, B., König, P., Kunze, C., Kugler, C., & Meng, M. (2021). Virtual reality simulations in nurse education: A systematic mapping review. Nurse education today, 101, 104868. DOI 10.1016/j.nedt.2021.104868.

(2018). 10th Edition of the Advanced Trauma Life Support® (ATLS®) Student Course Manual. Chicago (IL): American College of Surgeons.

Galvagno, S.M., Jr, Nahmias, J.T., & Young, D.A. (2019). Advanced Trauma Life Support® Update 2019: Management and Applications for Adults and Special Populations. Anesthesiology clinics, 37(1), 13-32. DOI 10.1016/j.anclin.2018.09.009.

Bouillon, B., Probst, C., Maegele, M., Wafaisade, A., Helm, P., Mutschler, M., Brockamp, T., Shafizadeh, S., & Paffrath, T. (2013). Schockraummanagement Polytrauma : ATLS® und S3-Leitlinie [Emergency room management of multiple trauma : ATLS® and S3 guidelines]. Der Chirurg; Zeitschrift fur alle Gebiete der operativen Medizen - The Surgeon; Journal for all areas of surgical medicine, 84(9), 745-752 [in German]. DOI 10.1007/s00104-013-2476-1.

Yazla, M., Akyon, S.H., Aybayar, E.A., Gedikaslan, S., Szarpak, L., Turan, O.F., Smereka, J., Ekici, M., Kocak, A.O., & Katipoglu, B. (2024). YouTube as a Source of Information in Trauma Management for ATLS (10th Edition) Guidelines: Evaluation of Trauma Management Videos on YouTube. Emergency medicine international, 2024, 7077469. DOI 10.1155/2024/7077469.

Korzeniewska-Eksterowicz, A., Przysło, Ł., Kędzierska, B., Stolarska, M., & Młynarski, W. (2013). The impact of pediatric palliative care education on medical students’ knowledge and attitudes. The Scientific World Journal, 2013, 498082. DOI 10.1155/2013/498082.