СПОСІБ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я МЕДИЧНИХ СЕСТЕР СТАЦІОНАРІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Н. І. Смолюк; А. Г. Шульгай

doi:10.11603/2411-1597.2025.1.15197

Автор(и)

Н. І. Смолюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0009-0004-9626-8155
А. Г. Шульгай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-2145-5851

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2025.1.15197

Ключові слова:

здоров’я, медична сестра, якість життя, вигорання, кортизол, глюкоза, артеріальний тиск

Анотація

Вступ. Фізичний, психічний та емоційний добробут медичних сестер є основою для надання високоякісної медичної допомоги, адже саме від їх самопочуття залежить якість проведення лікувальних заходів і догляду пацієнтів. Інтенсивність завдань та високий рівень відповідальності, притаманні роботі в стаціонарі, негативно впливають на загальний стан здоров’я медичних сестер. У результаті можуть розвинутися хронічна втома, розлади сну, синдром професійного вигорання, захворювання серцево-судинної системи, психосоматичні порушення та інші патологічні стани. Серед втручань, направлених на зменшення впливу різних чинників на стан здоров’я медичних сестер, особливу увагу звертають на зменшення психологічних впливів на здоров’я медичних сестер.

Мета роботи – провести порівняльну оцінку стану здоров’я медичних сестер стаціонарів, які працюють з військовими, до та після проходження тренінгу з базових навичок подолання надмірного стресу, пов’язаного з викликами війни.

Основна частина. Це когортне дослідження включало обстеження 151 медичної сестри, які постійно надавали медичну допомогу військовим. Проведено анкетування медичних сестер, дослідження у сироватці крові рівня ранкового кортизолу, глюкози, показників ліпідного обміну, вимірювання артеріального тиску. Встановлено, що втручання, пов’язані з тренінгом з базових навичок подолання надмірного стресу, пов’язаного з викликами війни, сприяють зниженню в медичних сестер проявів емоційного виснаження високого рівня на 41,3 % (р=0,031) та зменшенню ознак деперсоналізації (р=0,041). Інтегративні показники фізичного компонента якості життя збільшувалися на 10,2 %, а психологічного – на 15,4 % (р<0,05). При цьому рівень кортизолу в сироватці крові зменшувався до меж референтних значень (р=0,042), а також достовірно знижувався рівень базальної глюкози та систолічного артеріального тиску.

Висновки. Запровадження тренінгів з базових навичок подолання надмірного стресу, пов’язаного з викликами війни, для медичних сестер стаціонарів, які постійно надають медичну допомогу військовим, сприяє зменшенню професійного вигорання, нормалізації рівня кортизолу, базальної глюкози, а також зниженню артеріального тиску.

Посилання

Rafiei, S., Souri, S., Nejatifar, Z., & Amerzadeh, M. (2023). The moderating role of self-efficacy in the relationship between occupational stress and mental health issues among nurses. Sci Rep, 14(1), 15913. DOI 10.1038/s41598-024-66357-7.

Azemi, S., Dianat, I., Abdollahzade, F., Bazazan, A., & Afshari, D. (2022). Work-related stress, self-efficacy and mental health of hospital nurses. Work, 72(3), 1007-1014. DOI 10.3233/WOR-210264.

Leng, M., Wei, L., Shi, X. et al. (2021). Mental distress and influencing factors in nurses caring for patients with COVID-19. Nurs Crit Care, 26(2), 94-101. DOI 10.1111/nicc.12528.

Sousa, K.H.J.F., Zeitoune, R.C.G., Portela, L.F., Tracera, G.M.P., Moraes, K.G., & Figueiró, R.F.S. (2020). Factors related to the risk of illness of nursing staff at work in a psychiatric institution. Rev Lat Am Enfermagem., 28, e3235. DOI 10.1590/1518-8345.3454.3235.

Méndez-Maturrano, Á.N., Perales-San-Miguel, J.L., & Alarco, J.J. (2023). Occupational risk perception and its associated factors among nurses and physicians in Peruvian health facilities. Rev Bras Med Trab., 21(3), e2021928. DOI 10.47626/1679-4435-2021-928.

Taskingul, A.B., Kiran, S., & Emerce, E. (2024). Comparison of Health Complaints, Occupational Risks, and Occupational Health Practices of Healthcare Workers According to Professions and Departments in the Hospital. Cureus, 16(7), e65614. DOI 10.7759/cureus.65614.

Mo, Y., Deng, L., Zhang, L., et al. (2020). Work stress among Chinese nurses to support Wuhan in fighting against COVID-19 epidemic. J Nurs Manag., 28(5), 1002-1009. DOI 10.1111/jonm.13014.

Pappa, S., Ntella, V., Giannakas, T., Giannakoulis, V.G., Papoutsi, E., & Katsaounou, P. (2021). Prevalence of depression, anxiety, and insomnia among healthcare workers during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis [published correction appears in Brain Behav Immun.], 92, 247. DOI 10.1016/j.bbi.2020.11.023.

Chico-Barba, G., Jiménez-Limas, K., Sánchez-Jiménez, B., et al. (2019). Burnout and Metabolic Syndrome in Female Nurses: An Observational Study. Int J Environ Res Public Health., 16(11), 1993. DOI 10.3390/ijerph16111993.

Tsou, M.T., Pai, T.P., Chiang, T.M., Huang, W.H., Lin, H.M., & Lee, S.C. (2021). Burnout and metabolic syndrome among different departments of medical center nurses in Taiwan-Cross-sectional study and biomarker research. J Occup Health., 63(1), e12188. DOI 10.1002/1348-9585.12188.

Jung, H., Dan, H, Pang, Y., et al. (2020). Association between Dietary Habits, Shift Work, and the Metabolic Syndrome: The Korea Nurses’ Health Study. Int J Environ Res Public Health, 17(20), 7697. DOI 10.3390/ijerph17207697.

Kim, M.J., Son, K.H., Park, H.Y., et al. (2013). Association between shift work and obesity among female nurses: Korean Nurses’ Survey. BMC Public Health, 13, 1204. DOI 10.1186/1471-2458-13-1204 а.

Sweeney, E., Yu, Z.M., Dummer, T.J.B., et al. (2020). The relationship between anthropometric measures and cardiometabolic health in shift work: findings from the Atlantic PATH Cohort Study. Int Arch Occup Environ Health, 93(1), 67-76. DOI 10.1007/s00420-019-01459-8.

Rosa, D., Terzoni, S., Dellafiore, F., & Destrebecq, A. (2019). Systematic review of shift work and nurses’ health. Occup Med (Lond)., 69(4), 237-243. DOI 10.1093/occmed/kqz063.

Melton, H., Meader, N., Dale, H., et al. (2020). Interventions for adults with a history of complex traumatic events: the INCiTE mixed-methods systematic review. Health Technol Assess., 24(43), 1-312. DOI 10.3310/hta24430.

Sanz, S., Valiente, C., Espinosa, R., & Trucharte, A. (2024). Psychological Group Interventions for Reducing Distress Symptoms in Healthcare Workers: A Systematic Review. Clin Psychol Psychother, 31(3), e2980. DOI 10.1002/cpp.2980.

Maslach, C., & Jackson, S.E. (1981). The Measurement of Experienced Burnout. J. Organ. Behav., 2, 99–113. DOI 10.1002/job.4030020205.

Park, S.K., & Lee, K.S. (2023). Factors Associated with Quality of Life of Clinical Nurses: A Cross-Sectional Survey. International journal of environmental research and public health, 20(3), 1752. DOI 10.3390/ijerph20031752.