ІСТОРИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. ОГЛЯД ЕВОЛЮЦІЇ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ: НА ПРИКЛАДІ РЕФОРМУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСТВА У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

Автор(и)

  • О. І. Пилипишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • С. В. Бондаренко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • К. М. Мельникова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • М. О. Сопіга Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.3.15002

Ключові слова:

медсестри, навчання, популяризатор, наставник, професійні обов’язки

Анотація

Вступ. Навчання в галузі охорони здоров’я сьогодні – як навчання пацієнтів, так і навчання медсестер/студентів – є темою, яка надзвичайно цікавить медсестер у будь-якому місці, де вони працюють. Навчання – важливий аспект професійної діяльності медсестер, це стосується навчання пацієнтів та членів їх сімей, колег або студентів-медсестер. Сучасні тенденції в охороні здоров’я вимагають, щоб пацієнти були готові взяти на себе відповідальність за самообслуговування, а медсестри на робочому місці відповідали за надання безпечної та високоякісної медичної допомоги.

Мета роботи – пролити світло на історичну еволюцію навчання пацієнтів у сфері охорони здоров’я та роль медсестри як наставника, запропонувати погляд на сучасні тенденції в охороні здоров’я, які роблять навчання пацієнтів дуже помітною і необхідною функцією з надання медсестринського догляду, показати значущість безперервної освіти, необхідної для забезпечення безперервної практичної компетентності медсестринського персоналу, окреслити широкі цілі та переваги процесу викладання – навчання, сфокусувати увагу на філософії партнерства медсестра – пацієнт у викладанні й навчанні.

Основна частина. Медсестер можна вважати інформаційними посередниками – наставниками, які можуть суттєво змінити те, як пацієнти і члени їх сімей справляються зі своїми хворобами й інвалідністю, яку користь отримує громадськість від освіти, спрямованої на профілактику захворювань та зміцнення здоров’я, як медсестри і студенти набувають компетентності й упевненості на практиці через освітню діяльність, спрямовану на безперервне навчання впродовж життя. Оскільки Сполучені Штати Америки є лідерами ХХІ ст. у цій галузі, перед педагогами-медсестрами постає багато викликів і можливостей у наданні медичної допомоги. Викладацька роль стає ще важливішою і помітнішою, оскільки медсестри реагують на соціальні, економічні та політичні тенденції, що впливають на охорону здоров’я сьогодні. Головне завдання для медсестер полягає в тому, щоб продемонструвати шляхом досліджень і дій, що існують певні зв’язки між освітою та позитивними поведінковими результатами учня. У ситуації економії державних коштів, державних постанов і реформи системи охорони здоров’я переваги навчання клієнтів, персоналу та студентів мають бути зрозумілі громадськості, роботодавцям у сфері охорони здоров’я, постачальникам медичних послуг і платникам медичних послуг. Щоб бути ефективними і результативними, медсестри повинні мати бажання та здатність співпрацювати з метою надання незмінно високоякісної освіти аудиторії, яку вони обслуговують. Медсестри можуть продемонструвати відповідальність за надання медичної допомоги споживачеві, зокрема, через освіту, основану на твердих принципах викладання та навчання. Ключем до ефективного навчання громадян є розуміння медсестрою ролі популяризатора здорового способу життя та постійна відданість професії.

Висновки. Отже, результат дослідження порівнює процес навчання з процесом догляду; визначає бар’єри для навчання та перешкоди для нього; висвітлює статус досліджень у галузі навчання пацієнтів, а також у навчанні медперсоналу і студентів; зосереджує увагу на загальній ролі медсестри у викладанні та навчанні, незалежно від того, хто може бути аудиторією. Медсестри повинні мати базові передумови розуміння принципів і процесів викладання та навчання, щоб ефективно і результативно виконувати свої професійні обов’язки.

Посилання

Andersson, S., Svanström, R., Ek, K., Rosén, H., & Berglund, M. (2015). The challenge to take charge of life with long-term illness: Nurses’ experiences of supporting patients’ learning with the didactic model. Journal of Clinical Nursing, 24(23-24), 3409-3416.

Lockhart, J.S. (2016). Healthcare trends and changes in nursing professional development. In J.S. Lockhart (ed.), Nursing professional development for clinical educators (pp. 1-16). Pittsburgh, PA: Oncology Nursing Society. Retrieved from https://onf.ons.org/book /nursing-professional-development-clinical-educators /chapter-1-healthcare-trends-and-changes.

Friberg, F., Granum, V., & Bergh, A. L. (2012). Nurses’ patient-education work: Conditional factors: An integrative review. Journal of Nursing Management, 20(2), 170-186.

Bartlett, E.E. (1986). Historical glimpses of patient education in the United States. Patient Education and Counseling, 8, 135-149.

Dreeben, O. (2010). Historical outlook of patient education in American health care. In O. Dreeben (ed.), Patient education in rehabilitation (pp. 9-16). Sudbury, MA: Jones and Bartlett Publishers.

Monterio, L.A. (1985). Florence Nightingale on public health nursing. American Journal of Public Health, 75, 181-186.

Falvo, D.F. (2004). Effective patient education: A guide to increased compliance (3rd ed.). Sudbury, MA: Jones and Bartlett Publishers.

Nyswander, D.V. (1980). Public health education: Sources, growth and educational philosophy. International Quarterly of Community Health Education, 1, 5-18.

Weingarten, V. (1974). Report of the findings and recommendations of the President’s Committee on Health Education. Health Education Monographs, 1, 11-19.

Roter, D.L., Stashefsky-Margalit, R., & Rudd, R. (2001). Current perspectives on patient education in the U.S. Patient Education and Counseling, 44, 79-86.

Joint Commission on Accreditation of Healthcare Organizations. (2001). Patient and family education: The compliance guide to the JCAHO standards (2nd ed.). Retrieved from https://www.jointcommission.org /assets/1/6/2001_Pain_Standards.pdf.

Pew Health Professions Commission. (1995). Critical challenges: Revitalizing the health professions for the twenty-first century: The third report of the Pew Health Professions Commission. San Francisco, CA: University of California.

Pew Health Professions Commission. (1998). Recreating health professional practice for a new century: The fourth report of the Pew Health Professions Commission, Center for the Health Professions. San Francisco, CA: University of California.

Berwick, D.M. (2006, December 12). IHI launches national campaign to reduce medical harm in U.S. hospitals: Building on its landmark 100,000 lives campaign. Retrieved from http://www.ihi.org/about/news/Pages/IHILaunches National CampaigntoReduceMedicalHarminUS Hospitals.aspx.

Sullivan, L.W., & Bristow, L.R. (2007, March 13). Summary proceedings of the national leadership symposium on increasing diversity in the health professions. Washington, DC: Sullivan Alliance.

U.S. Department of Health and Human Services, Office of Disease Prevention and Health Promotion. (2000). Healthy People 2010. Retrieved from http://www.cdc.gov/nchs/healthy_people/hp2010.htm.

U.S. Department of Health and Human Services, Office of the Assistant Secretary for Health. (2017, April 25). Secretary’s Advisory Committee on National Health Promotion and Disease Prevention Objectives for 2030. Retrieved from https://www.healthypeople.gov/2020 /about/history-development/healthy-people-2030 -advisory-committee.

Kelliher, F. (2013, December). Nurses and patient education. AFDET (Association Française pour le Développement de l’Éducation thérapeutique). Retrieved from http:// www.connecting-nurses.com/cp/en/download.jsp?file=41D00116-7553-4EBF-9A1E-B6B4C5A8B7AA.pdf.

McCafferty, L.A.E. (2002, January 7). Year of the nurse: More than four out of five Americans trust nurses. Advance for Nurses, 5.

Olshansky, E. (2011). Nursing as the most trusted profession: Why this is important. Journal of Professional Nursing, 27(4), 193-194.

Riffkin, R. (2014, December 18). Americans rate nurses highest on honesty, ethical standards. Retrieved from http://www.gallup.com/poll/180260/americans-rate-nurses-highest-honesty-ethical-standards.aspx.

Saad, L. (2008, November 24). Nurses shine, bankers slump in ethics ratings. Retrieved from http://www.gallup.com/poll/112264/nurses-shine-while-bankers -slump-ethics-ratings.aspx.

Williamson, E. (2016, December 21). Nurses rank №1 once again in Gallup poll for ethics and honesty. Retrieved from https://www.nurse.com/blog/2016/12/21/nurses -rank-1-once-again-in-gallup-poll-for-ethics-and-honesty/

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-11

Як цитувати

Пилипишин, О. І., Бондаренко, С. В., Мельникова, К. М., & Сопіга, М. О. (2024). ІСТОРИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. ОГЛЯД ЕВОЛЮЦІЇ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ: НА ПРИКЛАДІ РЕФОРМУВАННЯ МЕДСЕСТРИНСТВА У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ. Медсестринство, (3), 48–55. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.3.15002

Номер

Розділ

Статті