ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СЕРЕД МЕДСЕСТЕР ОНКОЛОГІЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.3.14998Ключові слова:
медсестри, емоційний інтелект, вік, стаж роботи, позмінна робота, хронічні захворювання, маса тіла, ожиріння, здоров’яАнотація
Вступ. Незважаючи на різницю в інструментах оцінки, результати досліджень засвідчують, що емоційний інтелект (ЕІ) медсестер потребує більшої уваги, та підтверджують актуальність обраної теми дослідження.
Мета роботи – проаналізувати показники емоційного інтелекту медсестер онкологічних відділень різного профілю і встановити фактори, що на них впливають.
Основна частина. У дослідженні брали участь 60 медсестер, яких поділили на групи залежно від профілю відділення, в якому вони працюють, стажу роботи, віку, індексу маси тіла, а також залежно від наявності чи відсутності нічних змін та хронічних захворювань. Рівень емоційного інтелекту визначали за допомогою опитувальника «Емоційний інтелект» М. О. Манойлової. Встановлено вірогідно більші значення інтегрального показника ЕІ у працівників хірургічних відділень стосовно досліджуваної величини у працівників поліклінічних (на 71,58 %) і терапевтичних (на 7,89 %) відділень. За умови різного стажу роботи за спеціальністю відзначено вірогідно вищі значення інтегрального показника ЕІ та його міжособистісного аспекту в медсестер онкологічних відділень з досвідом професійної роботи понад 10 років стосовно респондентів зі стажем роботи до 10 років – в 1,43 і 2,63 раза відповідно. Відмічено вірогідно більші значення інтегрального показника ЕІ та його внутрішньоособистісного аспекту в медсестер онкологічних відділень віком до 40 років стосовно респондентів віком понад 40 років – в 1,43 і 2,63 раза відповідно. Наявність хронічних захворювань, а також позмінна робота не впливали на інтегральні індекси ЕІ медсестер онкологічних відділень. Водночас надмірна маса тіла та ожиріння респондентів, які брали участь у дослідженні, впливали на показники ЕІ медсестер онкологічних відділень.
Висновки. У медсестер онкологічних відділень хірургічного профілю інтегральний показник ЕІ вірогідно вищий від даних у працівників поліклінічних і терапевтичних відділень. На зниження інтегрального показника ЕІ та його окремих аспектів у медсестер онкологічних відділень впливають вік респондентів понад 40 років, стаж роботи до 10 років, а також ожиріння.
Посилання
Nair, M., Lee, P. (2016). Emotional intelligence in nursing. IOSR J Nurs Health Sci, 5, 38-42.
Cherniss, C. (2010). Emotional intelligence; towards a clarification of a concept. Ind Organ Psychol, 3, 110-126.
Codier, E., & Codier, D. D. (2017). Could Emotional Intelligence Make Patients Safer? The American journal of nursing, 117(7), 58-62. DOI: 10.1097/01.NAJ.0000520946.39224.db.
Al-Oweidat, I., Shosha, G.A., Baker, T.A., & Nashwan, A.J. (2023). The relationship between emotional intelligence and organizational commitment among nurses working in governmental hospitals in Jordan. BMC nursing, 22(1), 195. DOI: 10.1186/s12912-023-01361-2.
Gerits, L., Derksen, J., Verbruggen, A., Katzko, M. (2015). Emotional intelligence profiles of nurses caring for people with severe behavior problems. Pers Individ Dif, 38, 33-43.
Reemts, G.S. (2015). Emotional intelligence levels in baccalaureate-prepared early career registered nurses. Asia-Pacific journal of oncology nursing, 2(2), 72-81. DOI: 10.4103/2347-5625.157573.
Raeissi, P., Zandian, H., Mirzarahimy, T., Delavari, S., Zahirian Moghadam, T., & Rahimi, G. (2019). Relationship between communication skills and emotional intelligence among nurses. Nursing management (Harrow, London, England : 1994), 26(2), 31-35. DOI: 10.7748/nm.2019.e1820.
Kahraman, N., & Hiçdurmaz, D. (2016). Identifying emotional intelligence skills of Turkish clinical nurses according to sociodemographic and professional variables. Journal of clinical nursing, 25(7-8), 1006-1015. DOI: 10.1111/jocn.13122.
Zamanzadeh, V., Ghahramanian, A., Valizadeh, L., Bagheriyeh, F., & Lynagh, M. (2020). A scoping review of admission criteria and selection methods in nursing education. BMC nursing, 19(1), 121. DOI: 10.1186/s12912-020-00510-1.
Jones-Schenk, J., Harper, M.G. (2014). Emotional intelligence: An admission criterion alternative to cumulative grade point averages for prelicensure students. Nurse Educ Today, 34, 413-420. DOI: 10.1016/j.nedt.2013.03.018.
Harper, M., Jones-Schen, J. (2012). The emotional intelligence profile of successful staff nurses. J Cont Educ Nurs, 43, 354-362. DOI: 10.3928/00220124-20120615-44.
Adams, K.L., & Iseler, J.I. (2014). The relationship of bedside nurses’ emotional intelligence with quality of care. Journal of nursing care quality, 29(2), 174-181. DOI: 10.1097/NCQ.0000000000000039.
Foji, S., Vejdani, M., Salehiniya, H., & Khosrorad, R. (2020). The effect of emotional intelligence training on general health promotion among nurse. Journal of education and health promotion, 9, 4. DOI: 10.4103/jehp.jehp_134_19.
Barkhordari, M., Rostambeygi, P., Ghasemnejad, M. (2016). Measuring emotional intelligence of nursing student. Iranian Journal of Nursing Research, 10(4), 12-19.
Konstantinou, M.S., Efstathiou, A., Charalambous, G., Kaitelidou, D., Jelastopulu, E. (2017). Emotional intelligence and its impact on the emotional factors among nurses. Journal of Education, Society and Behavioural Science, 1-13.
Codier, E., Kooker, B.M., & Shoultz, J. (2008). Measuring the emotional intelligence of clinical staff nurses: an approach for improving the clinical care environment. Nursing administration quarterly, 32(1), 8-14. DOI: 10.1097/01.NAQ.0000305942.38816.3b.
Yatsiuk, M. (2019). Emotsiinyi intelekt osobystosti (na khvyli Novoi ukrainskoi shkoly): Navchalno-metodychnyi posibnyk [Emotional intelligence of the individual (on the wave of the New Ukrainian School): Educational and methodological guide]. Vinnytsia.
Moroń, M., & Biolik-Moroń, M. (2021). Trait emotional intelligence and emotional experiences during the COVID-19 pandemic outbreak in Poland: A daily diary study. Personality and individual differences, 168, 110348. DOI: 10.1016/j.paid.2020.110348.
Karimi, L., Leggat, S.G., Bartram, T., Afshari, L., Sarkeshik, S., & Verulava, T. (2021). Emotional intelligence: predictor of employees’ wellbeing, quality of patient care, and psychological empowerment. BMC psychology, 9(1), 93. DOI: 10.1186/s40359-021-00593-8.
Mderis, W., Abu Shosha, G., Oweidat, I., Al-Mugheed, K., Farghaly Abdelaliem, S.M., Alabdullah, A.A.S., & Alzoubi, M.M. (2024). The relationship between emotional intelligence and readiness for organizational change among nurses. Medicine, 103(32), e38280. DOI: 10.1097/MD.0000000000038280.
Louwen, C., Reidlinger, D., & Milne, N. (2023). Profiling health professionals’ personality traits, behaviour styles and emotional intelligence: a systematic review. BMC medical education, 23(1), 120. DOI: 10.1186/s12909-023-04003-y.
Navarro-Bravo, B., Latorre, J. M., Jiménez, A., Cabello, R., & Fernández-Berrocal, P. (2019). Ability emotional intelligence in young people and older adults with and without depressive symptoms, considering gender and educational level. PeerJ, 7, e6595. DOI: 10.7717/peerj.6595.
Alzoubi, M.M., Al-Momani, S., Al-Mugheed, K., Owiedat, I., Shosha, G.M.A., Alabdullah, A.A.S., et al. (2024). Assessment of the quality of nursing work life and its related factors among critical care nurses. Front. Public Health, 12, 1305686. DOI: 10.3389/fpubh.2024.1305686.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Н. Д. Дейнека, М. І. Марущак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
