ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПРИКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» ЗА УМОВ ВІЙНИ

Автор(и)

  • Н. І. Рега Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • З. Й. Дзундза Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.2.14800

Ключові слова:

медсестринський процес, довготривалий догляд, ментальні розлади, рівень тривожності, медична сестра

Анотація

Вступ. Проблема довготривалого догляду за пацієнтами з ментальними розладами є актуальною та надважливою для нашого суспільства, особливо з урахуванням скорочення стаціонарної психіатричної служби в Україні й через украй недостатній розвиток сітки соціальних закладів з надання послуги з довготривалого догляду за пацієнтами з ментальними розладами.

Мета роботи – дослідити рівень тривожності персоналу медичних сестер стаціонарних відділень Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров’я Івано-Франківської обласної ради» за умов війни.

Основна частина. Найвищий середній рівень ситуативної тривожності спостерігають у стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні кризових станів та первинного психотичного епізоду й у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, найнижчий – у медичних сестер стаціонарного загальнопсихіатричного відділення коморбідних (залежних) станів і відділення медико-психологічної реабілітації з мультидисциплінарною командою на основі кейс-менеджменту. Тільки у трьох відділеннях, а саме: стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні паліативної допомоги, в т. ч. відділенні сестринської опіки; відділенні медико-психологічної реабілітації з мультидисциплінарною командою на основі кейс-менеджменту; стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні коморбідних (залежних) станів, є медичні сестри з низьким рівнем ситуативної тривожності, хоча питома вага таких осіб невелика. Насторожує те, що в решті відділень усі медичні сестри мають помірний і високий рівні ситуативної тривожності. Особливо напружена ситуація у відділенні медико-психологічної реабілітації з мультидисциплінарною командою на основі кейс-менеджменту, стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні паліативної допомоги, в т. ч. відділенні сестринської опіки, та відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Серед персоналу медичних сестер низький рівень ситуативної тривожності має приблизно одна медична сестра з 10. Помірний рівень притаманний третині персоналу медичних сестер. Високий рівень спостерігають у 17,0 % медичних сестер. Дуже насторожує те, що приблизно в 9 з 10 медичних сестер має місце явище ситуативної тривожності, що в основному виникає як емоційна реакція на будь-яку стресову ситуацію. Найвищий середній рівень особистої тривожності спостерігають у стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні паліативної допомоги, в т. ч. відділенні сестринської опіки, та відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, найнижчий – у медичних сестер стаціонарного загальнопсихіатричного відділення для планової допомоги з геріатричними ліжками в його складі й стаціонарного загальнопсихіатричного відділення коморбідних (залежних) станів.

Висновки. Серед персоналу медичних сестер низький рівень особистої тривожності мають тільки 10,1 %, тобто приблизно одна медсестра з 10. Помірний рівень особистої тривожності притаманний 50,9 %, тобто більше ніж половині персоналу медичних сестер. Приблизно в 9 з 10 медичних сестер має місце явище ситуативної тривожності, що в основному виникає як емоційна реакція на будь-яку стресову ситуацію, а кожна третя медична сестра лікарні може виявляти високу тривогу в звичайних пересічних життєвих ситуаціях і стоїть на межі виникнення емоційного зриву, психосоматичного розладу та невротичних явищ.

Посилання

Semyhina, T.V., & Hryha, I.M. (2004). Sotsialʹna robota: robota z konkretnymy hrupamy kliyentiv [Social work: work with specific groups of clients]. Kyiv: VD «Kyyevo-Mohylyansʹka akademiya» [in Ukrainian].

Sybirna, R.I., & Sybirnyy, A.V. (2016). Zakhyst prav osib iz psykhichnymy rozladamy v Ukrayini [Protection of the rights of persons with mental disorders in Ukraine]. Naukovyy visnyk Lʹvivsʹkoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav – Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs, (1), 57-63 [in Ukrainian].

Frankova, I. (2016). Psykhosomatychna medytsyna ta zahalʹna praktyka. Medzhurnal [Psychosomatic medicine and general practice]. Retrieved from: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/6/8 [in Ukrainian].

Gaebel, W., & Evans-Lacko, U. (2016). Promotion stigma coping and empowerment: results from the multi-center clinical trial STEMF. Florence, Italy: 25th European Congress of Psychiatry.

Stuart, H. (2008). Fighting the stigma caused by mental disorders: past perspectives, present activities, and future directions. World Psychiatry, 7(3), 185-188.

Hoopwood, M. (2016). An antipodean Multicultural View of stigma: Fear, Prejudice or Discrimination? Florence, Italy: 25th European Congress of Psychiatry.

Berger, J., Polivka, B., Smoot, E.A., & Owens, H. (2015). Compassion fatigue in pediatric nurses. Journal of Pediatric Nursing, 30(6), 11-17. DOI: 10.1016/j.pedn.2015.02.005.

Hegney, D.G., Craigie, M., & Hemsworth, D. (2014). Compassion satisfaction, compassion fatigue, anxiety, depression and stress in registered nurses in Australia: Study 1 results. Journal of Nursing Management, 22(4), 506-518. DOI: 10.1111/jonm.12160.

Hunsaker, S., Chen, H.C., Maughan, D., & Heaston, S. (2015). Factors that influence the development of compassion fatigue, burnout, and compassion satisfaction in emergency department nurses. Journal of Nursing Scholarship, 47(2), 186-194. DOI: 10.1111/jnu.12122.

Khamisa, N., Peltzer, K., Ilic, D., & Oldenburg, B. (2016). Work related stress, burnout, job satisfaction and general health of nurses: A follow-up study. International Journal of Nursing Practice, 22(6), 538-545. DOI: 10.1111/ijn.12455.

Măirean, C. (2016). Emotion regulation strategies, secondary traumatic stress, and compassion satisfaction in healthcare providers. Journal of Psychology: Interdisciplinary and Applied, 150(8), 961-975. DOI: 10.1080/00223980.2016.1225659.

Foster, C. (2019). Investigating professional quality of life in nursing staff working in Adolescent Psychiatric Intensive Care Units (PICUs). Journal of Mental Health Training, Education and Practice, 14(1), 59-71. DOI: 10.1108/JMHTEP-04-2018-0023.

Mangoulia, P., Koukia, E., Alevizopoulos, G., Fildissis, G., & Katostaras, T. (2015). Prevalence of secondary traumatic stress among psychiatric nurses in Greece. Archives of Psychiatric Nursing, 29(5), 333-338. DOI: 10.1016/j.apnu.2015.06.001.

García-Izquierdo, M., & Ríos-Rísquez, M.I. (2012). The relationship between psychosocial job stress and burnout in emergency departments: An exploratory study. Nursing Outlook, 60(5), 322-329. DOI: 10.1016/j.outlook.2012.02.002.

Duarte, J. (2017). Professional quality of life in nurses: contribution for the validation of the Portuguese version of the Professional Quality of Life Scale-5 (ProQOL-5). Análise Psicológica, 35(4), 529-542. DOI: 10.14417/ap.1260.

Adeyemo, S.O., Omoaregba, J.O., & Aroyewun, B.A. (2015). Experiences of violence, compassion fatigue and compassion satisfaction on the professional quality of life of mental health professionals at a tertiary psychiatric facility in Nigeria. Open Science Journal of Clinical Medicine, 2(3), 69-73.

Maila, S., Martin, P.D., & Chipps, J. (2020). Professional quality of life amongst nurses in psychiatric observation units. South African Journal of Psychiatry, 26, 1553. DOI: 10.4102/sajpsychiatry.v26i0.1553.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-30

Як цитувати

Рега, Н. І., & Дзундза, З. Й. (2024). ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПРИКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» ЗА УМОВ ВІЙНИ. Медсестринство, (2), 24–29. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.2.14800

Номер

Розділ

Статті