РОЛЬ МЕДСЕСТРИ ПРИ МАСОВОМУ НАДХОДЖЕННІ ПОСТРАЖДАЛИХ НА РАННЬОМУ ГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ

А. А. Гудима; О. О. Прохоренко; Я. М. Кіцак; Н. А. Джавадова; Н. В. Ковальчук

doi:10.11603/2411-1597.2024.1.14663

Автор(и)

А. А. Гудима Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
О. О. Прохоренко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Я. М. Кіцак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Н. А. Джавадова Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Н. В. Ковальчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.1.14663

Ключові слова:

сортування, масове надходження постраждалих, протокол реагування, надзвичайна ситуація, медсестра

Анотація

Вступ. Важкою є реальність сьогодення, яка пов’язана з воєнними подіями, що змушують переосмислити функціонування всієї медичної системи загалом, підготуватися до надзвичайних подій, які практично не були актуальними в мирному житті й гостро постали перед всією медичною службою сьогодні. Актуальною вважають проблему сортування постраждалих, оптимізації всіх медичних ресурсів, у тому числі персоналу. Практика сортування виникла за умов війни і залишається тісно пов’язаною з військовою медициною. Вона ніколи не була актуальною, не відпрацьовувалася і не вдосконалювалася в мирний час, тому для кожного медичного працівника це вагоме питання, на яке не завжди можна отримати чітку відповідь.

Мета роботи – проаналізувати рівень готовності та ознайомленості медичного персоналу лікувальних закладів, розподіл функціональних обов’язків медичного персоналу, в тому числі медсестри, при масовому надходженні постраждалих, спираючись на наказ МОЗ України «Про затвердження Стандарту екстреної медичної допомоги «Медичне сортування при масовому надходженні постраждалих на ранньому госпітальному етапі» від 24.02.2022 р. № 368.

Основна частина. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги є одним з перших ланцюгів у наданні медичної допомоги на госпітальному етапі. Спланована його робота в подальшому вплине на якість надання допомоги і виживання пацієнтів. Для отримання якісних результатів потрібні відпрацьований план реагування та обізнаність усіх медичних працівників, які, ймовірно, працюватимуть у лікувальному закладі за умов надзвичайної ситуації. З метою аналізу дії внутрішнього протоколу необхідним є проведення симуляційних навчань з відпрацюванням різних можливих ситуацій залежно від профілю та прогнозованості травматизму. Проведено анкетування 100 медсестер з восьми лікарень різних рівнів у різних областях та з різним досвідом роботи при масовому надходженні постраждалих. Проаналізовано налаштованість медсестер на участь у проведенні вступного та первинного медичного сортування. Результати цього дослідження показали, що (69,00±4,60) % медсестер погоджуються сортувати на етапі вступного сортування, тобто до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, де основною роллю медсестри є розподіл пацієнтів на чотири категорії згідно із сортувальною системою START та надання медичної допомоги. Проте (80,00±4,00) % опитаних категорично проти (не розглядають) своєї участі на етапі первинного сортування.

Висновки. Основним завданням відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги на госпітальному етапі є підтримка рівня якості проведення сортування та надання медичної допомоги, незважаючи на велику кількість госпіталізованих пацієнтів, які надходять у відділення в будь-який момент доби чи день. Сортування – це процес, що полягає у своєчасному і точному виявленні пацієнтів, які потребують негайного лікування, і відокремленні їх від тих, у кого також є травми, але стан постраждалих дає можливість тимчасово відстрочити надання допомоги.

Посилання

Johannessen, L.E.F. (2021). Beyond guidelines: discretionary practice in face-to-face triage nursing. Sociol. Health Illn., 39(7), 1180-1194.

Pro zatverdzhennya Standartu ekstrenoyi medychnoyi dopomohy «Medychne sortuvannya pry masovomu nadkhodzhenni postrazhdalykh na rannomu hospitalnomu etapi»[On the approval of the Standard of emergency medical care “Medical triage during the mass arrival of victims at the early hospital stage”]: Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 24.02.2022 No. 368 [in Ukrainian].

Fernandes, C.M., Tanabe, P., & Gilboy, N (2005). Five-level triage: a report from the ACEP/ENA Five-level Triage Task Force. Emergency Nursing, 31(1), 39-50.

Boateng, K. (2020). Underlying forces of organizational control on administrative behavioural theoretical insights Strategy and Behaviors in the Digital Economy», 1-19.

Standing Mooi (2020). Clinical judgement and decision making in nursing. Learning Matters, 4, 10-16.

Reblora, J.M. Violeta, L, & Yong-Shian, G. (2020). Experiences of nurses working in a triage area: An integrative review. Aust. Crit. Care, 33(6), 567-575.

Falconer, S.S., Karuppan, C.M., Kiehne, E., & Rama, S.E.D. (2018). Triage Process Improvement: Timely Vital Signs for Less Acute Patients. Emerg. Nurs., 44(6), 589-597.