ХАРАКТЕРИСТИКА КАРДІОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ЗАЛЕЖНО ВІД ХРОНОТИПУ

В. Б. Бойчук; Н. В. Ліснянська; І. В. Антонишин; Г. Г. Габор; М. І. Марущак

doi:10.11603/2411-1597.2024.1.14662

Автор(и)

В. Б. Бойчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Н. В. Ліснянська Буковинський державний медичний університет, Чернівці
І. В. Антонишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Г. Г. Габор Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.1.14662

Ключові слова:

хронотип, артеріальна гіпертензія, індекс маси тіла, глюкоза, вік, стать

Анотація

Вступ. Нові епідеміологічні дані пов’язали вечірній хронотип із серцево-судинними захворюваннями і кардіометаболічними факторами ризику, включаючи вищий ризик щодо надмірної маси тіла, ожиріння та цукрового діабету 2 типу. Крім того, особи з вечірнім хронотипом більше схильні до поганої поведінки для здоров’я, зокрема, для них характерні вищі показники куріння, нераціональне харчування та пізній нічний сон.

Мета роботи – проаналізувати поширеність хронотипів у пацієнтів з кардіоваскулярною патологією і встановити їх асоціацію з клінічними даними.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із серцево-судинними захворюваннями. З метою визначення хронотипу застосовували валідизований опитувальник зведеної шкали ранговості «Composite Scale of Morningnes», який перекладено українською мовою. Серед пацієнтів з кардіоваскулярною патологією в 37,90 % виявлено вечірній хронотип, у 8,90 % – ранковий, у 53,23 % – проміжний. Згідно з опитувальником, встановлено, що більшість пацієнтів прокидалася б між 7:45 і 9:45 та лягала б спати між 22:15 і 00:30, якби могла абсолютно вільно планувати свій день; досить втомлена зранку; була б у доволі хорошій формі для ранкових фізичних тренувань; вважає найкращим для розумової праці час 8:00–10:00; було б складно і некомфортно прокидатися о 6:00. Вік пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями не залежав від типу хронотипу. Індекс маси тіла був найвищим у пацієнтів з кардіоваскулярною патологією та вечірнім хронотипом, що вірогідно більше на 43,09 % щодо значення індексу маси тіла у хворих з ранковим хронотипом. Концентрація глюкози натще була найвищою у пацієнтів з кардіоваскулярною патологією та вечірнім хронотипом, що вірогідно більше на 17,97 % стосовно рівня глюкози у хворих з ранковим хронотипом.

Висновки. У пацієнтів з кардіоваскулярною патологією та вечірнім хронотипом індекс маси тіла та концентрація глюкози натще вірогідно вищі порівняно з досліджуваними показниками у хворих з ранковим хронотипом.

Посилання

Levandovski, R., Sasso, E., & Hidalgo, M.P. (2013). Chronotype: a review of the advances, limits and applicability of the main instruments used in the literature to assess human phenotype. Trends in psychiatry and psychotherapy, 35(1), 3-11. DOI: 10.1590/s2237-60892013000100002.

Culnan, E., Kloss, J.D., & Grandner, M. (2013). A prospective study of weight gain associated with chronotype among college freshmen. Chronobiology international, 30(5), 682-690. DOI: 10.3109/07420528.2013.782311.

Yu, J.H., Yun, C.H., Ahn, J.H., Suh, S., Cho, H.J., Lee, S.K., … & Kim, N. H. (2015). Evening chronotype is associated with metabolic disorders and body composition in middle-aged adults. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 100(4), 1494-1502. DOI: 10.1210/jc.2014-3754.

Anothaisintawee, T., Lertrattananon, D., Thamakaison, S., Knutson, K.L., Thakkinstian, A., & Reutrakul, S. (2017). Later chronotype is associated with higher hemoglobin A1c in prediabetes patients. Chronobiology international, 34(3), 393-402. DOI: 10.1080/07420528.2017.1279624.

Knutson, K.L., & von Schantz, M. (2018). Associations between chronotype, morbidity and mortality in the UK Biobank cohort. Chronobiology international, 35(8), 1045-1053. DOI: 10.1080/07420528.2018.1454458.

Nimitphong, H., Mahattanapreut, A., Chailurkit, L.O., Saetung, S., Siwasaranond, N., Sumritsopak, R., … & Reutrakul, S. (2018). More evening preference is positively associated with systemic inflammation in prediabetes and type 2 diabetes patients. Scientific reports, 8(1), 15882. DOI: 10.1038/s41598-018-34045-y.

Merikanto, I., Lahti, T., Puolijoki, H., Vanhala, M., Peltonen, M., Laatikainen, T., … & Partonen, T. (2013). Associations of chronotype and sleep with cardiovascular diseases and type 2 diabetes. Chronobiology international, 30(4), 470-477. DOI: 10.3109/07420528.2012.741171.

Patterson, F., Malone, S.K., Grandner, M.A., Lozano, A., Perkett, M., & Hanlon, A. (2018). Interactive effects of sleep duration and morning/evening preference on cardiovascular risk factors. European journal of public health, 28(1), 155-161. DOI: 10.1093/eurpub/ckx029.

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Rosei, E.A., Azizi, M., Burnier, M., … & Desormais, I. (2019). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension [2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension]. Kardiologia polska, 77(2), 71-159. DOI: 10.5603/KP.2019.0018.

Bhar, D., Bagepally, B.S., & Rakesh, B. (2022). Association between chronotype and cardio-vascular disease risk factors: A systematic review and meta-analysis. Clinical Epidemiology and Global Health, 16, 101-108.

Baron, K.G., Reid, K.J., Kern, A.S., & Zee, P.C. (2011). Role of sleep timing in caloric intake and BMI. Obesity (Silver Spring, Md.), 19(7), 1374-1381. DOI: 10.1038/oby.2011.100.

Huang, W., Ramsey, K.M., Marcheva, B., & Bass, J. (2011). Circadian rhythms, sleep, and metabolism. The Journal of clinical investigation, 121(6), 2133-2141. DOI: 10.1172/JCI46043.

Chaput, J.P., Després, J.P., Bouchard, C., & Tremblay, A. (2007). Association of sleep duration with type 2 diabetes and impaired glucose tolerance. Diabetologia, 50(11), 2298-2304. DOI: 10.1007/s00125-007-0786-x.

Toomey, R., Panizzon, M.S., Kremen, W.S., Franz, C.E., & Lyons, M.J. (2015). A twin-study of genetic contributions to morningness-eveningness and depression. Chronobiology international, 32(3), 303-309. DOI: 10.3109/07420528.2014.971366.

Shawa, N., Rae, D.E., & Roden, L.C. (2018). Impact of seasons on an individual’s chronotype: current perspectives. Nature and science of sleep, 10, 345-354. DOI: 10.2147/NSS.S158596.

Buxton, O.M., Cain, S.W., O’Connor, S.P., Porter, J.H., Duffy, J.F., Wang, W., Czeisler, C.A., & Shea, S.A. (2012). Adverse metabolic consequences in humans of prolonged sleep restriction combined with circadian disruption. Science translational medicine, 4(129), 129ra43. DOI: 10.1126/scitranslmed.3003200.

Leproult, R., Holmbäck, U., & Van Cauter, E. (2014). Circadian misalignment augments markers of insulin resistance and inflammation, independently of sleep loss. Diabetes, 63(6), 1860-1869. DOI: 10.2337/db13-1546.

Henson, J., Rowlands, A.V., Baldry, E., Brady, E.M., Davies, M.J., Edwardson, C.L., Yates, T., Hall, A.P., & CODEC Investigators (2020). Physical behaviors and chronotype in people with type 2 diabetes. BMJ open diabetes research & care, 8(1), e001375. DOI: 10.1136/bmjdrc-2020-001375.