ПРОГНОЗУВАННЯ СТУПЕНІВ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ, ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ В ПОСТІНСУЛЬТНИХ ПАЦІЄНТІВ

Н. Т. Шалабай; С. І. Шкробот; Д. О. Ковальчук; Л. П. Мазур; А. С. Сверстюк

doi:10.11603/2411-1597.2024.1.14659

Автор(и)

Н. Т. Шалабай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
С. І. Шкробот Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Д. О. Ковальчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Л. П. Мазур Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
А. С. Сверстюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.1.14659

Ключові слова:

інсульт, ризик неврологічних розладів, порушення опорно-рухового апарату, показники якості життя, багатофакторна регресійна модель прогнозування

Анотація

Вступ. Проблема якості життя в постінсультних пацієнтів не втрачає актуальності й у наш час, адже інсульт є однією з найпоширеніших причин інвалідизації та смертності серед населення у розвинених країнах. В Україні понад 2 мільйони людей перенесли інсульт і живуть з його наслідками. За даними МОЗ України, 31 % осіб, які перенесли інсульт, потребують сторонньої допомоги, а 20 % не можуть самостійно пересуватися. Інсульт має значний вплив на пацієнтів, які його перенесли, зокрема на якість життя, пов’язану зі здоров’ям. Визначення якості життя є не менш значущим для пацієнтів, ніж визначення порушень або інвалідності, та важливим показником результату після перенесення інсульту, який може сприяти ширшому опису захворювання і його наслідків. У цьому дослідженні вивчали не тільки симптоми неврологічних розладів та порушень опорно-рухового апарату, а також фактори, пов’язані з якістю життя осіб, які перенесли інсульт.

Мета роботи – розробити багатофакторну регресійну модель прогнозування ризику неврологічних розладів, порушень опорно-рухового апарату та показників якості життя в постінсультних пацієнтів.

Основна частина. Обстежено 105 пацієнтів, які перенесли інсульт та перебували на стаціонарному лікуванні в інсультному відділенні Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні Тернопільської обласної ради. У дослідженні взяли участь постінсультні пацієнти віком від 35 до 83 років з різними симптомами неврологічних розладів та порушень опорно-рухового апарату, а також локалізацією вогнища ураження головного мозку. В роботі запропоновано визначення критеріїв ризику неврологічних розладів, порушень опорно-рухового апарату та показників якості життя. Як вихідні дані для дослідження було використано локалізації ураження лівої і правої півкуль, потиличної та тім’яно-потиличної ділянок, симптоми порушень опорно-рухового апарату: головокружіння, затерпання кінцівок, парези, гемігіпестезію, рухові розлади та 10 показників якості життя За результатами багатофакторного регресійного аналізу в програмі Statistica 10.0 для прогнозування ризику неврологічних розладів та порушень опорно-рухового апарату і показників якості життя, найбільш важливими факторами з рівнем значущості p<0,05 встановлено локалізацію ураження в потиличній ділянці, симптоми порушень опорно-рухового апарату, головокружіння, затерпання кінцівок, парези, гемігіпестезію та рухові розлади. Для перевірки якості прогностичної моделі використано коефіцієнт детермінації (R²), а для оцінки прийнятності моделі – аналіз ANOVA.

Висновки. Запропонована прогностична модель дасть змогу своєчасно визначати ризик неврологічних розладів та порушень опорно-рухового апарату і показників якості життя та проводити моніторинг постінсультних пацієнтів, що забезпечить своєчасне проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання ризику неврологічних розладів, порушенням опорно-рухового апарату та показників якості життя, а також можливістю, в подальших дослідженнях, розробки відповідного медичного калькулятора.

Посилання

Kim, Ch.Y., Choi, S.B., & Lee, E.S. (2024). Prevalence and predisposing factors of post-stroke complex regional pain syndrome: Retrospective case-control study. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases, 33(2), 107522. DOI: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2023.107522.

Bodur, B. E., Erdoğanoğlu, Y., & Sel, S.A. (2024). Effects of robotic-assisted gait training on physical capacity, and quality of life among chronic stroke patients: A randomized controlled study. Journal of Clinical Neuroscience, 120, 129-137. DOI: 10.1016/j.jocn.2024.01.010.

Guo, L., Zhang, M., Namassevayam, G., Meng, R., Yang, C., Wei, M., Xie, Y., Guo, Y., & Liu, Y. (2020). Identification of sleep quality clusters among stroke patients: A multi-center Latent Profile Analysis study. Sleep Medicine, 112, 203-208. DOI: 10.1016/j.sleep.2023.10.019.

Liu, J., Feng, W., Zhou, J., Huang, F., Long, L., Wang, Y., Liu, P., Huang, X., Yang, M., Wang, K., & Sun, Z. (2020). Effects of sling exercise therapy on balance, mobility, activities of daily living, quality of life and shoulder pain in stroke patients: a randomized controlled. European Journal of Integrative Medicine, 35, 101077. DOI: 10.1016/j.eujim.2020.101077.

Wang, S.J., & Chen M.Y. (2020). The effects of sunlight exposure therapy on the improvement of depression and quality of life in post-stroke patients: A RCT study. Heliyon, 30(4), 105600. DOI: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2021.105600.

Boudokhane, S., Migaou, H., Kalai, A., Jellad, A., Borgi, O., Bouden, A., Sriha, A., Belguith, A.S., & Salah Frih, Z.B. (2021). Predictors of Quality of Life in Stroke Survivors: A 1-year Follow-Up Study of a Tunisian Sample. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases, 30(4), 105600. DOI: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2021.105600.

Šupínová, M., & Sklenková, G. (2018). The quality of life of patients after an acute stroke. Kontakt. 20(2), e153-e159. DOI: 10.1016/j.kontakt.2018.02.001.

Laurent, K., De Sèze, M.-P., Delleci, C., Koleck, M., Dehail, P., Orgogozo, J.-M., & Mazaux, J.-M. (2011). Assessment of quality of life in stroke patients with hemiplegia. Annals of Physical and Rehabilitation Medicine, 54(6), 376-390. DOI: 10.1016/j.rehab.2011.06.002.

Askew, R.L., Capo-Lugo, C.E., Naidech, A., & Prabhakaran, S. (2020). Differential Effects of Time to Initiation of Therapy on Disability and Quality of Life in Patients With Mild and Moderate to Severe Ischemic Stroke. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 101(9), 1515-1522.e1. DOI: 10.1016/j.apmr.2020.05.005.

Diegoli, H., Magalhães Pedro, S.C., Makdisse Márcia, R.P., Moro Carla, H.C., França Paulo, H.C., Lange, M.C., & Longo, A.L. (2023). Real-World Populational-Based Quality of Life and Functional Status After Stroke. Value in Health Regional Issues, 36, 76-82. DOI: 10.1016/j.vhri.2023.02.005.

Yang, L., Huang, X., Wang, J., Yang, X., Ding, L., Li, Z., & Li, J. (2023). Identifying stroke-related quantified evidence from electronic health records in real-world studies. Artificial Intelligence in Medicine, 140, 102552. DOI: 10.1016/j.artmed.2023.102552.

Biswas, N., Uddin Khandaker, M.М., Rikta, S.T., & Dey, S.K. (2022). A comparative analysis of machine learning classifiers for stroke prediction: A predictive analytics approach. Healthcare Analytics, 2, 100116. DOI: 10.1016/j.health.2022.100116.

Schwartz, L., Anteby, R., Klang, E., & Soffer, S. (2023). Stroke mortality prediction using machine learning: systematic review. Journal of the Neurological Sciences, 444, 120529. DOI: 10.1016/j.jns.2022.120529.

Huijberts, I., Pinckaers Florentina, M.E., H. van Zwam, W., Boogaarts, H.D., J. van Oostenbrugge, R., & Alida, A.P. (2023). Cerebral arterial air emboli on immediate post-endovascular treatment CT are associated with poor short- and long-term clinical outcomes in acute ischaemic stroke patients. Journal of Neuroradiology, 50(5), 530-536. DOI: 10.1016/j.neurad.2023.06.001.

Basheti, I.A., Ayasrah, S.M., & Muayyad, A. (2019). Identifying treatment related problems and associated factors among hospitalized post-stroke patients through medication management review: a multi-center study. Saudi Pharmaceutical Journal, 27(2), 208-219. DOI: 10.1016/j.jsps.2018.10.005.

Chen, Y.-Ch., Chou, W., Hong, R.B., Lee, J.H., & Chang, J.H. (2023). Home-based rehabilitation versus hospital-based rehabilitation for stroke patients in post-acute care stage: Comparison on the quality of life. Journal of the Formosan Medical Association, 122(9), 862-871. DOI: 10.1016/j.jfma.2023.05.007.

Cogan, A.M., Weaver, J.A., Davidson, L.F., Khromouchkine, N., & Mallinson, T. (2021). Association of Therapy Time and Cognitive Recovery in Stroke Patients in Post-Acute Rehabilitation. Journal of the American Medical Directors Association, 22(2), 453-458. DOI: 10.1016/j.jamda.2020.06.031.

Mankoo, A., Roy S., Davies, A., Panerai, R.B., Robinson, T.G., Brassard, P., Beishon, L.C., & Minhas, J.S. (2023). The role of the autonomic nervous system in cerebral blood flow regulation in stroke: A review. Autonomic Neuroscience, 246, 103082. DOI: 10.1016/j.autneu.2023.103082.