Анеуплоїдія букальних епітеліальних клітин: феномен чи потенційна загроза

Анотація

Анеуплоїдію розглядають сьогодні як результат скорочення та подовження хромосомного руху великих площ (транслокацій). Більшість анеуплоїдних клітин вмирає відразу, проте ті, що вижили, мають тисячі генів, кількість яких не така як у звичайних клітинах. Скоординована група ферментів, що забезпечують синтез дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) і її цілість, розпадаються на подвійну спіраль, мають проміжки, що додатково дестабілізуються геном. Чим вищий ступінь анеуплоїдії, нестабільних клітин, тим більша вірогідність того, що під кінець будуть утворюватися пухлиннні клітини. Ймовірність виникнення пухлин при наявності генетичного дефекту є не передбачуваною.

Мета досладження – вивчити скорочення і подовження хромосомного руху великих площ.

Матеріали і методи. Сучасні матеріали, які використовують для протезування зубів, включають зшиті полімери та сомономери, що відносно неушкоджують клітини слизової оболонки порожнини рота. Проте лише акрилові знімні пластинні протези містять потенційно небезпечні речовини, метилові ефіри метакрилової кислоти, які за лабораторними даними, виявилися протоплазматичними отрутами. Однак дослідники спостерігали ефект лише при високих дозах нереалістичних при застосуванні протезів. Технологія ДНК-цитометрії фіксує хромосомні ушкодження, що можуть потенційно спричинити процес розвитку пухлини, і що, ймовірно, є предиктором росту пухлини. Вміст ДНК у ядрах клітин букального епітелію визначали за допомогою протокової цитометрії.

Результати досліджень та їх обговорення. Вивчали показники клітинного циклу букального епітелію у 70 пацієнтів. Серед них 23 хворих на тлі протезування пластинових криптових протезів, 23 – із протезуванням на основі термопластичних пластмас. Група порівняння складалася з 24 клінічно здорових людей без дефектів зубних рядів. Критеріями виключення були пацієнти з наявністю серйозних системних захворювань, тютюнокуріння, обтяженої алергічної історії, повна відсутність зубів, протезний стоматит, хронічний генералізований пародонтит у гострому стані, відмова пацієнта від участі в опитуванні. Предметом дослідження був букальний епітелій слизової оболонки порожнини рота пацієнтів, оскільки поверхневий епітелій є основним структурним та функціональним компонентом слизової оболонки. Неочікуваним ушкодженням клітинного циклу під час лікування базами акрилових протезів стало виявленням анеуплоїдного букального епітелію, що було зафіксовано у 2 хворих. Такі клітини є генетично нестабільними й ознакою готовності до росту пухлини, а наявність анеуплоїдії пов’язана з більш серйозними ускладненнями і є маркером несприятливого прогнозу. В дослідженні описано анеуплоїдні клітини, але все ще залишається питання: це феномен чи потенційна загроза? Жодного пацієнта з акриловими протезами, в яких було діагностовано розвиток новоутворення порожнини рота, ми не виявили, проте необхідно зазначити, що тривалість використання протезів була до 2 років, що не дозволяє повністю оцінити онкогенний ризик цієї категорії хворих.

Висновки. Анеуплоїдія – серйозне порушення ДНК, яке фіксують при використанні акрилових протезів. Потенційна канцерогенність цього явища потребує подальшого вивчення.