Огляд ефективності використання судово-стоматологічних методів визначення віку дітей та підлітків
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.4.8218Ключові слова:
дентальний статус, судова стоматологія, одонтологічні критерії.Анотація
Значна кількість методів визначення віку дітей та підлітків за стоматологічним статусом, наявних на сьогодні, не сприяє вирішенню ключової проблеми – забезпечити повну відповідність між даними, отриманими в ході обрахунку дентального віку, та дійсним хронологічним віком особи.
Мета дослідження – провести комперативний аналіз ефективності використання методів визначення віку дітей та підлітків за даними одонтологічного статусу з виокремленням найбільш точних підходів, що можуть бути імплементовані в ході судово-медичних та судово-стоматологічних досліджень.
Матеріали і методи. Для проведення пошуку публікацій використовували форму запиту Google Академії (http://scholar.google.com) щодо застосування функції розширеного пошуку. В ході пошуку застосовували такі специфічні види операторів, як «+» – з метою надання загальних вказаних назв теми пошуку («dental age», «children», «adolescents»), «пошук за фразою» («forensic age estimation among children », «forensic age estimation among adolescents») та «в заголовку» («dental age» та «children», «dental age» та «adolescents», «forensic age estimation» та «children», «forensic age estimation» та «adolescents»).
Результати досліджень та їх обговорення. Резюмуючи результати аналізу вивченої літератури, можна дійти до висновку, що на сучасному етапі має місце недостатній рівень систематизації існуючих методів визначення віку особи за стоматологічним статусом та методів оцінки достовірності отриманих результатів у різних вікових групах при імплементації різних методологічних підходів. Тому апробація найбільш точних, за даними ретроспективного огляду літератури, методів верифікація дентального віку, а саме Demirjian, Haavikko, Cameriere, Willems та розробка відповідного алгоритму рекомендацій щодо комбінованого їх використання чи модифікації окремих етапів обрахунку та інтерпретації даних є релевантним науково-практичним завданням, що потребує актуального вирішення.
Висновки. Проведення відповідних теоретичних та практичних досліджень із достатньою кількістю вихідного матеріалу дозволить обґрунтувати специфічні критерії оцінки результатів визначення віку за стоматологічним статусом у різних вікових групах при різних методологічних підходах, що, у свою чергу, дозволить спростити алгоритм судово-стоматологічної оцінки зубощелепного апарату в ході проведення комплексних судово-медичних експертних та слідчих заходів. На даний момент в якості найбільш точних методик для визначення віку дітей та підлітків, за даними стоматологічного статусу, можуть бути виокремлені підходи Demirjian, Haavikko, Cameriere, Willems.
Посилання
Franco, A., Thevissen, P., Coudyzer, W., Develter, W., Van de Voorde, W., Oyen, R., Willems, G. (2013). Feasibility and validation of virtual autopsy for dental identifi cation using the Interpol dental codes. Journal of
Forensic and Legal Medicine, 20 (4), 248-254. 2. Lin, P. L., Lai, Y. H., & Huang, P. W. (2012). Dental biometrics: Human identifi cation based on teeth and dental works in bitewing radiographs. Pattern Recognition, 45 (3), 934-946.
Berketa, J. W., James, H., & Lake, A. W. (2012). Forensic odontology involvement in disaster victim identifi cation. Forensic Science, Medicine, and Pathology, 8 (2), 148-156.
Pittayapat, P., Jacobs, R., De Valck, E., Vandermeulen, D., & Willems, G. (2012). Forensic odontology in the disaster victim identifi cation process. J. Forensic Odontostomatol., 30 (1), 1-12.
Stavrianos, C., Georgaka, E., Sarafi dis, G., Aroni, D., Vasiliadis, L., Tretiakov, G., & Petalotis, N. (2012). Dental
and oral features useful in identifi cation. Research Journal of Medical Sciences, 6 (2), 33-41.
Focardi, M., Pinchi, V., De Luca, F., & Norelli, G. A. (2014). Age estimation for forensic purposes in Italy: ethical issues. International Journal of Legal Medicine, 128 (3), 515-522.
AlQahtani, S.J., Hector, M.P., & Liversidge, H.M. (2014). Accuracy of dental age estimation charts: Schour and
Massler, Ubelaker and the London Atlas. American Journal of Physical Anthropology, 154 (1), 70-78.
Kostenko, Y., & Goncharuk-Khomyn, M. (2013). Possibility of improving method of age determination during pathological attrition. The Journal of Forensic Odonto-stomatology, 31, 67-68.
Tutkuviene, J., Cattaneo, C., Obertová, Z., Ratnayake, M., Poppa, P., Barkus, A., ... & Ritz-Timme, S. (2016).
Age-and sex-related growth patterns of the craniofacial complex in European children aged 3–6 years. Annals of Human Biology, 43 (6), 510-519.
Thevissen, P. W., Kaur, J., & Willems, G. (2012). Human age estimation combining third molar and skeletal development. International Journal of Legal Medicine, 126 (2), 285-292.
AlQahtani, S.J., Hector, M.P., & Liversidge, H.M. (2014). Accuracy of dental age estimation charts: Schour
and Massler, Ubelaker and the London Atlas. American Journal of Physical Anthropology, 154 (1), 70-78.
Blenkin, M., & Taylor, J. (2012). Age estimation charts for a modern Australian population. Forensic Science
International, 221 (1), 106-112.
Franklin, D., Flavel, A., Noble, J., Swift, L., & Karkhanis, S. (2015). Forensic age estimation in living individuals: methodological consideration in the context of medicolegal practice. Res. Rep. Forensic Med. Sci., 5, 53-66.
Phillips, V.M., & van Wyk Kotze, T.J. (2009). Testing standard methods of dental age estimation by Moorrees, Fanning and Hunt and Demirjian, Goldstein and Tanner on three South African children samples. J. orensic Odontostomatol., 27 (2), 20-28.
Thevissen, P., Kvaal, S. I., Dierickx, K., & Willems, G. (2012). Ethics in age estimation of unaccompanied
minors. Journal of Forensic Odonto-Stomatology, 30 (1), 85-102.
Liversidge, H.M., Smith, B.H., & Maber, M. (2010). Bias and accuracy of age estimation using developing
teeth in 946 children. American Journal of Physical Anthropology, 143 (4), 545-554.
Cameriere, R., De Luca, S., Biagi, R., Cingolani, M., Farronato, G., & Ferrante, L. (2012). Accuracy of three age estimation methods in children by measurements of developing teeth and carpals and epiphyses of the ulna and radius. Journal of Forensic Sciences, 57 (5), 1263-1270.
Flood, S. J., Franklin, D., Turlach, B. A., & McGeachie, J. (2013). A comparison of Demirjian’s four dental development methods for forensic age estimation in South Australian sub-adults. Journal of Forensic and Legal Medicine, 20 (7), 875-883.
Altunsoy, M., Nur, B.G., Akkemik, O., Ok, E., & Evcil, M.S. (2015). Applicability of the Demirjian method for dental age estimation in western Turkish children. Acta Odontologica Scandinavica, 73 (2), 121-125.
Cruz-Landeira, A., Linares-Argote, J., Martínez-Rodríguez, M., Rodríguez-Calvo, M. S., Otero, X. L., & Concheiro, L. (2010). Dental age estimation in Spanish and Venezuelan children. Comparison of Demirjian
and Chaillet’s scores. International Journal of Legal Medicine, 124 (2), 105-112.
Rai, B., & Kaur, J. (2013). Dental age estimation. In evidence-based forensic dentistry. Springer Berlin
Heidelberg, 35-63.
Blenkin, M. R., & Evans, W. (2010). Age estimation from the teeth using a modifi ed Demirjian system. Journal of Forensic Sciences, 55 (6), 1504-1508.
Kırzıoğlu, Z., & Ceyhan, D. (2012). Accuracy of different dental age estimation methods on Turkish
children. Forensic Science International, 216 (1), 61-67.