Скринінгова оцінка адаптаційного потенціалу при стресі у хірургічних стоматологічних хворих
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.4.8213Ключові слова:
психоемоційний тип, больовий стрес, серцево-судинна система, адаптаційний потенціал.Анотація
Ступінь вираження стресу в хірургічних стоматологічних хворих залежить від адаптаційного резерву їх організму. Адаптація до стресу в кожної людини є індивідуальною. Виявлено, що найчутливішим показником (маркером) рівня реактивності організму при стресі є ноцицептивна реакція, що має функціональну стабільність нейрофізичних і нейрохімічних механізмів формування.
Мета дослідження – провести скринінгову оцінку адаптаційного потенціалу в стоматологічних хворих із різними індивідуально-психологічними особливостями при больовому стресі.
Матеріали і методи. Об’єктом клінічного спостереження стали 95 планових хірургічних стоматологічних хворих. Індивідуально-психологічні особливості у них вивчали за допомогою спеціального експрес-опитувальника, що дозволяє виявити в них перевагу стенічних чи астенічних проявів в емоційно-поведінковій сфері у стресових умовах (С. Г. Новикова, 2006). Нейрофункціональні дослідження, при згоді пацієнтів, проводили на двоканальному електроміографі М–TEST. Больовий стрес у пацієнтів викликали шляхом електростимуляції підборідного нерва. Визначали такі показники: поріг больової чутливості, поріг больового реагування, поріг больової толерантності та діапазон больової чутливості. Для оцінки функціонального стану ендогенної системи гальмування болю було застосовано методику екстероцептивної супресії довільної активності жувальних м’язів. За результатами алометрії, хворих розподіляли за чотирма типами больової перцепції. Для об’єктивної оцінки в обстежуваних пацієнтів адаптаційного потенціалу в умовах стресу вивчали функціональну активність серцево-судинної системи. Зокрема, під час дії больового чинника досліджували зміну тонусу периферійних судин за допомогою індексу перфузії (РІ), який за літературними даними, рекомендують використовувати для динамічного моніторингу впливу симпатичної нервової системи на гемодинаміку. Визначали індекс функціональних змін за Р. М. Баєвським. Для його обчислення використовували дані про частоту пульсу, систолічного та діастолічного артеріального тиску, показники росту, маси тіла і віку: індекс функціональних змін (ІФЗ)=0,011ЧП+0,014АТс+0,008АТд+0,014В+0,009МТ – 0,009Р – 0,27.
Результати досліджень та їх обговорення. У 26 осіб із астенічним психотипом спостерігали I тип больового сприйняття. В них поріг больової чутливості та больової толерантності був невисоким, виявлено недостатню функціональну активність антиноцицептивної системи. Діагностовано незадовільну адаптацію вегетативної нервової системи до стресу (ІФЗ–(3,35±0,49) бала). У пацієнтів із II типом больової перцепції показники порогу больової чутливості були близькими до таких, як із I типом. Однак діапазон больової чутливості виявився значно довшим, оскільки був високим поріг больової толерантності. У такого типу хворих спостерігали функціональні прояви стресіндукованої анальгезії. Це супроводжувалось напруженням механізмів адаптації – індекс Р. М. Баєвського становив (2,86±0,14) бала. Такий тип больової перцепції було діагностовано у 35 осіб, при оцінці їх психотипу виявлено виражену перевагу стенічних ознак над астенічними. Високий поріг больової чутливості діагностовано у хворих із III та IV типами больової перцепції, однак унаслідок недостатньої активності ендогенної антибольової системи, у пацієнтів із III типом больової чутливості діапазон виявився коротким. Такий тип больового сприйняття був у 15 пацієнтів, у них виявлялись стенічно-астенічні ознаки під час психологічного тестування. Моніторинг функції серцево-судинної системи показав у них незадовільну адаптацію (ІФЗ – (3,48±1,12) бала). Високі показники активності антиноцицептивної системи спостерігали у пацієнтів із IV типом больової перцепції. Цю групу склали особи, які належали до психотипу із вираженими стенічними ознаками. Вони проявляли задовільну адаптацію серцево-судинної системи в умовах больового стресу (ІФЗ – (2,35±0,89) бала).
Висновки. Результати клінічних спостережень дозволяють констатувати, що адаптаційні можливості хворих при стресогенному (больовому) впливі залежать від їх індивідуально-психологічних особливостей, рівня активації антистресових (антиноцицептивних) механізмів, стану вегетативної нервової системи, що є компонентами загальної неспецифічної реактивності організму. Пацієнти з підвищеною больовою чутливістю характеризуються низькою стійкістю до стресових впливів, лабільністю вегетативної нервової системи, низьким рівнем адаптаційних можливостей. Висока стійкість до стресу є характерною для суб’єктів зі стенічним психоемоційним типом, які мають високий поріг больової чутливості. Адаптаційні можливості організму хворих до стресу необхідно враховувати при їх медикаментозній підготовці до оперативних втручань.
Посилання
Grishanin, G.G. (1998). Stress v stomatologii [Stress in dentistry]. Kharkiv: “Karavella” [in Russian].
Ovechkin, A.M. (2008). Khirurgicheskiy stress-otvet, yego patofiziologicheskaya znachimost i sposoby modulyatsii [Surgical stress response, its pathophysiological significance and modulation methods]. Regionarnaya anesteziya i lecheniye ostroy boli – Regional Anesthesia and Treatment of Acute Pain, II (2), 49-62 [in Russian].
Chapman, C.R., Tuckett, R.P., & Song, C.W. (2008). Pain and stress in a systems perspective: reciprocal neural, endocrine, and immune interactions. J. Pain, 9, (2), 122-145.
Mulik, A.B. (2006). Psikhofiziologicheskiye korrelyaty urovnya obshchey nespetsificheskoy reaktivnosti [Psychophysiological correlates of the level of general non-specific reactivity]. Mediko-biologicheskiye aspekty adaptatsii i sotsializatsii – Medico-biological aspects of adaptation and socialization, 7, 4-9 [in Russian].
Medvedev, D.S., Churganov, O.A., Shchurov, A.G., & Bondarev, S.A. (2016). Bolevaya chuvstvitelnost kak indikator funktsionalnogo sostoyaniya organizma pri emotsionalno-napryazhennoy umstvennoy deyatelnosti [Pain sensitivity as an indicator of the functional state of the body in emotionally-stressed mental activity]. Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya – Modern Problems of Science and Education, 5. Retrieved from: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=25239 [in Russian].
Limanskiy, Yu.P., & Limanskaya, L.I. (2005). Sovremennyye predstavleniya o boli i analgezii [Modern concepts of pain and analgesia]. Zhurnal praktychnoho likaria – Journal of Practical Doctor, 2, 18-24 [in Russian].
Meladze, Z.A. (2010). Reaktsii srochnoy adaptatsii serdechno-sosudistoy sistemy posle operativnykh vmeshatelstv v stomatologii pri primenenii razlichnykh analgetikov [Reactions of urgent adaptation of the cardiovascular system after surgical interventions in dentistry with the use of various analgesics]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
Hamunen, K., Kontinen, V., Hakala, E., Talke, P., Paloheimo, M., & Kalso, E. (2012). Effect of pain on autonomic nervous system indices derived from photoplethysmography in healthy volunteers. British Journal of Anaesthesia, (108), 5, 838-844.
Logvinenko, V.V., Shen, N.P., Lyashenko, A.N., & Rakhmatullin, R.M. (2013). O svyazi psikhotipa lichnosti, posleoperatsionnoy boli i kachestva techeniya blizhayshego posleoperatsionnogo perioda v travmatologii i ortopedii [On the relationship of personality psychotype, postoperative pain and quality of the course of the nearest postoperative period in traumatology and orthopedics]. Regionarnaya anesteziya i lecheniye ostroy boli – Regional Anesthesia and Treatment of Acute Pain, VII (2), 23-27 [in Russian].
Stepanova, Ya.V., Shchelkova, O.Yu., Lebedinskiy, K.M., & Mazurok V.A. (2013). Prognozirovaniye posleoperatsionnoy boli na osnovanii psikhologicheskikh kharakteristik bolnykh i standartizovannykh bolevykh stimulov [Predicting postoperative pain based on psychological characteristics of patients and standardized pain stimuli]. Anesteziologiya i reanimatologiya – Anesthesiology and Reanimatology, 3, 58-63 [in Russian].
Novikova, S.G., Lobanova, Ye.G., Rabinovich, S.A., Novikov, D.V. & Yemelyanova, T.V. (2006). Kriterii vybora sredstv dlya premedikatsii v ambulatornoy stomatologicheskoy praktike [Criteria for the choice of means for premedication in outpatient dental practice]. Stomatologiya – Stomatology, 5, 24-28 [in Russian].
Danilov, A.B., Danilov, Al.B., & Veyn A.M. (1995). Eksterotseptivnaya supressiya proizvolnoy myshechnoy aktivnosti: novyy metod izucheniya tsentralnykh notsitseptivnykh mekhanizmov [Exteroceptive suppression of voluntary muscle activity: a new method for studying central nociceptive mechanisms]. Zhurn. nevropat. i psikhiatr. im. S.S. Korsakova (obzor) – Journal of Neuropathy and Psychiatry by S. S. Korsakov (review), 3, 90-95 [in Russian].
Hicks, CL., von Baeyer, CL., Spafford, PA., van Korlaar, I. & Goodenough, B. (2001). The faces pain scale-revised: toward a common metric in pediatric pain measurement. Pain, 3, (2), 173-183.
Sangaylo, A.K. (1966). O vzaimootnosheniyakh oshchushcheniya boli i emotsiy strakha u cheloveka i putyakh regulirovaniya ikh. (V kn.: "Bol i borba s ney") [On the relationship between the feeling of pain and emotions of fear in a person and ways of regulating them. (In the book: "Pain and the struggle with it")]. Sverdlovsk [in Russian].
Hager, H., Church, S., Mandadi, G., Pully, D., & Kurz, A. (2004). The perfusion index as measured by a pulse oximeter indicates pain stimuli in anesthetized volunteers. Anesthesiology, 101, A 514.
Nishimura, T., Nakae, A., Shibata, M., Mashimo, T., & Fujino, Y. (2014). Age-related and sex-related changes in perfusion index in response to noxious electrical stimulation in healthy subjects. J. Pain Res., 7, 91-97.
Raouf Mohameda, S.A., Mohameda, N.N., & Rashwanb, D. (2015). Pulse co-oximetry perfusion index as a tool for acute postoperative pain assessment and its correlation to visual analogue pain score. Research and Opinion in Anesthesia & Intensive Care, 2, 62-67.
Bayevskiy, R.M. & Bersenova, A.P. (1997). Otsenka adaptatsionnykh vozmozhnostey organizma i riska razvitiya zabolevaniy [Assessment of the adaptive capabilities of the body and the risk of disease development]. Moscow: Meditsina [in Russian].
