Оптимізація місцевого знеболювання м’яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик анестезій лицевих гілок поверхневого шийного нервового сплетення
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.3.8064Ключові слова:
іннервація бокової ділянки обличчя, поверхневе шийне нервове сплетення, великий вушний нерв, поперечний нерв шиї, щічний нерв, місцева анестезія, больова чутливість.Анотація
Бокова ділянка обличчя, що складається з виличної, привушно-жувальної та щічної ділянок, іннервується гілками трійчастого нерва: виличним, вушно-скроневим, щічним, підборідним нервами, а також гілками від поверхневого шийного нервового сплетення: великим вушним та поперечним шийним нервами. Знеболити великий вушний нерв та поперечний нерв шиї можна за допомогою класичної методики Брауна – блокада цих нервів здійснюється по задньому краю груднино-ключично-соскоподібного м’яза в точці Ерба. В сучасній клінічній хірургії анестезія вказаних нервів досягається під час блокади поверхневого шийного нервового сплетення. Однак під час проведення цієї методики місцевої анестезії є висока ймовірність ушкодити ін’єкційною голкою зовнішню яремну вену. Через ризики місцевих ускладнень цей спосіб місцевого знеболювання не може застосовуватись в амбулаторній хірургічній стоматологічній практиці.
Мета дослідження – оптимізувати місцеве знеболювання м’яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик провідникових анестезій лицевих гілок великого вушного нерва й поперечного нерва шиї, оцінити їх ефективність за допомогою клінічних та нейрофункціональних методів дослідження.
Матеріали і методи. У клінічні спостереження було задіяно 39 планових хворих різної статі віком від 18 до 60 років, які перебували на стаціонарному лікуванні. При локалізації патологічних процесів (доброякісних новоутворень, келоїдних рубців, нориць, мігруючих гранульом) у привушно-жувальній ділянці (21 випадок) хірургічні втручання проводили під місцевими провідниковими анестезіями вушноскроневого нерва, лицевих гілок великого вушного нерва та поперечного нерва шиї. При локалізації патологічних процесів у щічній ділянці (18 випадків) хірургічні втручання виконували під місцевими провідниковими анестезіями щічного, підборідного нервів та лицевих гілок поперечного нерва шиї (за показаннями). Блокаду лицевих гілок великого вушного нерва проводили вздовж заднього краю гілки нижньої щелепи – від кута до основи шийки суглобового відростка. Блокаду лицевих гілок поперечного нерва шиї проводили вздовж нижнього краю нижньої щелепи. Індивідуальні анатомічні особливості лицевого відділу голови у хворих визначали за лицевим індексом, за формулою Гарсона. Досліджували тактильну та больову. Для об’єктивної оцінки ефективності розпрацьованої методики блокади великого вушного нерва використовували стимуляційну ЕМГ. При оцінці стану тактильної та больової чутливості у хворих перед проведенням планових хірургічних втручань на боковій ділянці обличчя ми дослідили, що патологічні процеси не впливали на сенсорну функцію обстежуваних ділянок.
Результати досліджень та їх обговорення. Після анестезії лицевих гілок великого вушного нерва за розпрацьованою нами методикою виявлено, що у всіх випадках знеболювалися задня частина привушножувальної ділянки, яка прилегла до кута нижньої щелепи та задньої частини гілки нижньої щелепи. У 19 випадках (93,1 %) наставала цілковита анестезія цієї топографо-анатомічної ділянки. У 7 випадках (33,4 %) було застосовано провідникову анестезію лицевих гілок поперечного нерва шиї, коли він брав участь в іннервації привушно-жувальної ділянки. Клінічно підтверджено, що можуть зустрічатися три типи розгалуження на обличчі гілок великого вушного та поперечного нервів шиї за класифікацією Bruno Ella (2015 р.). Частіше траплявся перший тип іннервації бокової ділянки обличчя гілками поверхневого шийного нервового сплетення – у 11 випадках (52,4 %). Переважав у пацієнтів із мезопрозопічною формою лицевого відділу голови. Другий тип розгалуження спостерігали у 7 випадках (33,4 %). Зустрічався у пацієнтів із хамепрозопічною й мезопрозопічною формами обличчя. Третій тип розгалуження спостерігався в 14, 3 % випадків у людей із мезопрозопічною та лептопрозопічною формами лицевого відділу голови. В них значна частина бокової ділянки обличчя іннервувалась вушно-скроневим нервом. У 55, 6 % випадків зустрічався розсипний тип розгалуження на обличчі щічного нерва. Він переважав у лептопрозопів. У 3 хворих поперечний нерв шиї брав участь в іннервації щічної ділянки. У всіх випадках це були особи із хамепрозопічною формою лицевого відділу голови. Підтвердженням ефективності розпрацьованих методик місцевих провідникових анестезій були втрата тактильної й больової чутливостей шкірних покривів привушно-жувальної чи щічної ділянок, а також тимчасова втрата провідності за ходом лицевих гілок великого вушного нерва, що виявлялось під час проведення стимуляційної електроміографії. Під час хірургічних втручань ефективність застосованих методів місцевих анестезій було оцінено в (4,7±0,5) бала – відмічали у хворих стійке знеболювання, без психосоматичних особливостей, місцевих й загальних ускладнень, інколи виникали слабовиражені афективні реакції, які не впливали на хід операцій.
Висновки. Результати клінічних спостережень підтверджують значну варіабельність чутливої іннервації м’яких тканин бокової ділянки обличчя, вона різниться у хворих залежно від їх індивідуальних анатомічних особливостей. Зустрічаються три типи розгалуження у привушно-жувальній ділянці лицевих гілок поверхневого шийного нервового сплетення, які можуть поширюватись на щічну ділянку. Застосування методик, провідникових анестезій лицевих гілок великого вушного нерва та поперечного нерва шиї в поєднанні з традиційними методиками місцевого знеболювання, які ми роз працьовали, забезпечило безболісне проведення хірургічних втручань на боковій ділянці обличчя.
Посилання
Hwang, K., Suh, M.S. & Chung, I.H. (2004). Cutaneous distribution of infraorbital nerve. J. Craniofac. Surg., 15 (1), 3-5.
Gülekon, N., Anil, A., Poyraz, A., Peker, T., Turgut, H.B. & Karaköse, M. (2005). Variations in the anatomy of the
auriculotemporal nerve. Glinical Anatomy, 18, 15-22.
Hu, K.S., Kwak, J., Koh, K.S., Abe, S., Fontaine, C. & Kim, H.J. (2007). Topographic distribution area of the
infraorbital nerve. Surg. Radiol. Anat., 29 (5), 383-388.
Alves, N. (2009). Study of descendent course of buccal nerve in adults individuals. Int. J. Morphol., 27 (2),
-298.
Yang, H.M., Won, S.Y., Lee, Y.I., Kim, H.J. & Hu, K.S. (2014). The Sihler staining study of the infraorbital
nerve and its clinical complication. J. Craniofac. Surg., 25 (6), 2209-2213.
Won, S.Y., Yang, H.M., Woo, H.S., Chang, K.Y., Youn, K.H., Kim, H.J. … Hu, K.S. (2014). Neuroanastomosis and the
innervation territory of the mental nerve. Clin. Anat., 27 (4), 598-602.
Yenidunya, M.Ö., Ylmaz, S. & Demirseren, M.Е. (2000). Sensorial innervation of the depressor anguli oris fl ap:
from the buccal nerve or the mental nerve? Plastic Reconstructive Surgery, (105), 7, 2623-2625.
Zohar, Y., Siegal, A., Siegal, G., Halpern, M. & Levy, B. (2002). The great auricular nerve; does it penetrate the
parotid gland? An anatomical and microscopical study. J. Craniomaxillofac. Surg., 30 (5), 318-321.
Murphy, R., Dziegielewski, P., O’Connell, D., Seikaly, H. & Ansari, К. (2012). The great auricular nerve: an anatomic and surgical study. Journal of Otolaryngology Head & Neck Surgery, (41), 1, 75-77.
Pillay, P., Partab, P., Lazarus, L. & Satyapal, K.S. (2012). The great auricular nerve in fetuses. Int. J. Morphol., 30
(1), 40-44.
Ella, B., Langbour, N., Caix, P., Midy, D., Deliac, P. & Burbaud, P. (2015). Transverse cervical and great auricular nerve distribution in the mandibular area: A study in human cadavers. Clin. Anat., 28, 109-117.
Tohma, A. (2004). Communication between the buccal nerve (V) and facial nerve (VII) in the human face. Annals of Anatomy – Anatomischer Anzeiger, (186), 2, 173-178.
Hwang, K., Han, J.Y., Battuvshin, D., Kim, D.J. & Chung, I.H. (2004). Communication of infraorbital nerve and
facial nerve: anatomic and histologic study. J. Craniofac. Surg., 15, 88-91.
Kwak, H.H., Park, H.D., Youn, K.H., Hu, K.S., Koh, K.S., Han, S.H. & Kim, H.J. (2004). Branching patterns of the facial nerve and its communication with the auriculotemporal nerve. Surg. Radiol. Anat., 26, 494-500.
Brennan, P.A., Al Gholmy, M., Ounnas, H., Zaki, G.A., Puxeddu, R. & Standring, S. (2010). Communication of
the anterior branch of the great auricular nerve with the marginal mandibular nerve: A prospective study of 25 neck dissections. Br. J. Oral Maxillofac. Surg., 48 (6), 431-433.
Diamond, M., Wartmann, C.T., Tubbs, R.S., Shoja, M.M., Cohen-Gadol, A.A. & M. Loukas (2011). Peripheral facial nerve communications andtheir clinical implications. Clin. Anat., 24, 10-18.
Iwai, T., Shibasaki, M., Nakashima, H., Oguri, S., Hirota, M., Mitsudo, K., & Tohnai, I. (2015). Communication
between the transverse cervical nerve and the marginal mandibular branch of the facial nerve: A rare anatomical variant. Plast. Surg. Case Studies, 1 (1), 9-10.
Cobof, A., Solé-Magdalenaf Menéndez, I., De Vicente J.C. & Vega, J.A. (2017). Connections between the facial and trigeminal nerves: Anatomical basis for facial muscle proprioception. JPRAS Open, 12, 9-18.
Tubbs, R.S., Johnson, P.C., Loukas, M., Shoja, M.M. & Cohen-Gadol, А.А. (2010). Anatomical landmarks for
localizing the buccal branch of the trigeminal nerve on the face. Surg. Radiol. Anat., 32, 933.
Wongsirichat, N. Pairuchvej, V. & Arunakul, S. (2011). Area extent anaesthesia from buccal nerve block. Int. J.
Oral Maxillofac. Surg., 40 (6), 601-604.
Yang, H.M., Won, S.Y., Lee, J.G., Han, S.H., Kim, H.J., Hu, K.S. (2012). Sihler-stain study of buccal nerve distribution and its clinical implications. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol., (113), 334-339.
Sahrish, L., Afeefa, E. & Bukhari, S.G.A. (2011). Effi cacy of greater auricular nerve infi ltration anesthesia.
Pakistan Oral & Dental Journal, (31), 2, 252-254.
Lin, K., Uzbelger Feldman, D. & Barbe, M.F. (2013). Transverse cervical nerve: implications for dental anesthesia. Clinical Anatomy, 26, 688-692.
Bitner, D.P., Uzbelger Feldman, D., Axx, K. & Albandar, J.M. (2015). Description and evaluation of an intraoral cervical plexus anesthetic technique. Clinical Anatomy, 28 (5), 608-613.
Kim, S., Uzbelger Feldman, D. & Yang, J.A. (2016). A systematic review of the cervical plexus accessory innervation and its role in dental anesthesia. Journal of Anesthesia History, 2, 79-84.
Uzbelger Feldman, D. (2017). The cervical plexus: An evolution shift in the accessory innervation theory. Eur.
Endod J., 2, 17.
Niamtu, J. (2011). Cosmetic Facial Surgery (Chapter 4. Anesthesia Considerations for Cosmetic Facial Surgery).
St. Louis: “Elsevier Mosby”, 35-53.
Mulroy, M.F. (2002). Regional anesthesia: an illustrated procedural guide. Lippincott Williams & Wilkins, 349.
Goldberg, M.E., Schwartzman, R.J. & Domsky, R. (2008). Deep cervical plexus block for the treatment of cervicogenic headache. Pain Physician, 11 (6), 849-854.
Sepúlveda Troncoso, G.A., Soto Norambuena, R.A., Cortés Araya, J.E. & Suazo Galdames, I.С. (2008). Effi cacy
of anesthetic blockage of superfi cial branches of the cervical plexus. Int. J. Odontostomat., 2 (1), 77-81.
Herring, A.A., Stone, M.B., Frenkel, O., Chipman, A. & Nagdev, A.D. (2012). The ultrasound-guided superfi cial
cervical plexus block for anesthesia and analgesia in emergency care settings. American Journal of Emergency Medicine, 30, 1263-1267.
Mukhopadhyay, S., Niyogi, M., Dutta, M., Ray, R., Chandra, G., Gayen, M., … Mukherjee, B. (2012). Bilateral
superfi cial cervical plexus block with or without low-dose intravenous ketamine analgesia: effective, simple, safe,
and cheap alternative to conventional general anesthesia for selected neck surgeries. Local Reg Anesth, 5, 1-7.
Shin, H.Y., Kim, D.S. & Kim, S.S. (2014). Superfi cial cervical plexus block for management of herpes zoster
neuralgia in the C3 dermatome: a case report. Journal of Medical Case Reports, 8, 59.
Lefkowitz, T., Hazani, R., Chowdhry, S., Elston, J., Yaremchuk, M.J., & Wilhelmi, B.J. (2013). Anatomical landmarks to avoid injury to the great auricular nerve during rhytidectomy. Aesthet. Surg. J., 33 (1), 19-23.
Roy, R., Patnaik, S., Padhy, R. & Sarawgi, G. (2015). Superfi cial and intermediate cervical plexus block for
neck dissection in patients with high risk of general anaesthesia. Anesthesia & Critical Care: Open Access, (4), 3, 1-3.
Hannadige, H. & Somaweera, S. (2015). А complication of superfi cial cervical plexus block used for thyroidectomy. Sri Lankan Journal of Anaesthesiology, 23 (2), 77-79.
Raikos, A., English, T., Yousif, O.K., Sandhu, M. & Stirling, A. (2016). Topographic anatomy of the great auricular point: landmarks for its localization and classifi cation. Surg. Radiol. Anat., 39 (5), 535-540.
Ritchie, K.M., Wilson, A., Brian, W.G., Ranganathan, P., Howell, S.M. & Ellison, M.B. (2016). Ultrasound-guided
greater auricular nerve block as sole anesthetic for ear surgery. Clin Pract., (26), 6(2), 856.
Flores, S. & Herring, A.A. (2016). Ultrasound-guided greater auricular nerve block for emergency department
ear laceration and ear abscess drainage. J. Emerg. Med., 50 (4), 651-655.
Eghtesadi, M., Leroux, E. & Vargas-Schaffer, G. (2017). A case report of complex auricular neuralgia treated
with the great auricular nerve and facet blocks. J. Pain Res., 10, 435-438.
Chow, T.-L., Chan, T.T.-F., Choi, Ch.-Y. & Lam, S.-H. (2008). Submandibular sialoadenectomy with local anesthesia in the era of minimally invasive surgery. Otolaryngology–Head and Neck Surgery, 138, 752-755.
Kamal Kanthan, R. (2016). The use of superfi cial cervical plexus block in oral and maxillofacial surgical practice as an alternative to general anesthesia in selective cases. Ann. Maxillofac. Surg., 6 (1), 4-8.
Fernandes, P.R., De Vasconsellos, H.A., Okeson, J.P., Bastos, R.L., Maia, M.L. (2003). The anatomical relationship
between the position of the auriculotemporal nerve and mandibular condyle. Cranio, 21 (3), 165-171.
Mokryk, O.Ya., Hot, I.M., Kordys, B.D. & Pasternak, Yu.B. (2003). Optymizatsiya mistsevoho znebolyuvannya
shchelepno-lytsevoyi dilyanky shlyakhom blokady vushno-skronevoho ta shchelepno-pidyazykovoho nerviv Optimization of local anesthetizing of maxillofacial area by blockade of the auriculotemporal and mylohyoid nerves]. Visnyk stomatolohii – Journal of Dentistry, 1, 111-114 [in Ukrainian].
Osborn, I. & Sebeo, J. (2010). “Scalp block” during craniotomy: a classic technique revisited. J. Neurosurg.
Anesthesiol., 22 (3), 187-194.
Marques Mercês do Nascimento, M., Granja Porto, G., Medeiros Nogueira, C. & Cavalcanti do Egito Vasconcelos,
B. (2011). Anesthetic blockage of the auriculotemporal nerve and its clinical implications. Odontol. Clín.-Cient., Recife, 10 (2), 143-146.
Papangelou, A., Radzik, B.R., Smith, T. & Gottschalk, A. (2013). A review of scalp blockade for cranial surgery.
Journal of Clinical Anesthesia, 25, 150-159.
Waldman, S.D. (2017). Atlas of pain management injection techniques e-book. Missouri. “Elsevier”, 685.
Chaki, T., Sugino, S., Janicki, P.K., Ishioka, Y., Hatakeyama, Y. Hayase, T. … Kaneuchi-Yamashita, M. (2016). Effi cacy and safety of a lidocaine and ropivacaine mixture for scalp nerve block and local infi ltration anesthesia in patients undergoing awake craniotomy. Journal Neurosurg. Anesthesiol., 28, 1-5.
Gülekon, N., Anil, A., Poyraz, A., Peker, T., Turgut, H.B., & Karaköse, M. (2005). Variations in the anatomy of the
auriculotemporal nerve Glinical Anatomy, 18 (1), 15-22.
Janis, J.E., Hatef, D.A., Ducic, I., Ahmad, J., Wong, C., Hoxworth, R.E., & Osborn, T. (2010). Anatomy of the
auriculotemporal nerve: variations in its relationship to the superfi cial temporal artery and implications for the treatment of migraine headaches. Plast. Reconstr. Surg., (125), 5, 1422-1428.
Yegorov, P.M. (1985). Mestnoye obezbolivaniye v stomatologii [Local anesthesia in dentistry]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Toporov, G.N. (2005). Klinicheskaya anatomiya litsa stomatologii [Clinical anatomy of the face]. Kharkov: Fakt [in Russian].
Yakhno, N.N., Alekseyev, V.V., & Barinov, A.N. (2010). Bol. Rukovodstvo dlya studentov i vrachey [Pain. A guide
for students and doctors]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].
Komantsev, V.N. (2006). Metodicheskiye osnovy klinicheskoy elektroneyromiografi i (Rukovodstvo dlya vrachey) [Methodical bases of clinical electroneuromyography (Manual for doctors)]. St. Petersburg: Meditsina [in Russian].
Dubrovina, Ye.V. (2010). Atlas. Mestnaya anesteziya v stomatologii [Atlas. Local anesthesia in Poltava: Izdatel S.V. Govorov [in Russian].
