Мікробіологічна характеристика та динаміка змін біоценозу тканин ясен у хворих на генералізований катаральний гінгівіт із хронічним та загостреним перебігом під впливом проведеної комплексної терапії
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.1.7762Ключові слова:
генералізований катаральний гінгівіт, мікробіоценоз, пробіотики, зубоясенна борозна, антибактеріальна терапія.Анотація
Генералізований катаральний гінгівіт (ГКГ) займає одне з перших місць серед захворювань тканин пародонта у людей молодого віку, що підтверджено у багаточисельних дослідженнях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених.
Мета дослідження – вивчити стан мікробіоценозу тканин ясен у хворих на генералізований катаральний гінгівіт із різним клінічним перебігом, оцінка впливу запропонованої етапної комплексної терапії на клініко-лабораторні показники захворювання.
Матеріали і методи. У статті наведено дані порівняльного аналізу особливостей мікробіоценозу тканин ясен та результати корекції змін показників у 82 хворих на генералізований катаральний гінгівіт із різним клінічним перебігом. Об’єктивний стан порожнини рота та ясен встановлювали на основі динаміки наступних тестів: спрощеного індексу гігієни (OHI-S), індексу кровоточивості Мюллемана, Коуела, папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА). Для визначення біоценозу тканин ясен класичний метод бактеріального культивування з визначенням кількісного та видового складу мікрофлори.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що провідне місце у розвитку хронічного катарального гінгівіту належить умовно-патогенній стрептококовій мікрофлорі порожнини рота, а у виникненні загострень – стафілококам та грибам роду Candida. Розроблено та впроваджено комплексну терапію, що передбачає використання професійних гігієнічних заходів, протизапальних, антибактеріальних, імуномоделюючих препаратів та пробіотиків на різних етапах лікування.
Висновки. Застосування традиційної антибактеріальної терапії у хворих на хронічний ГКГ із додатковим включенням біфідобактерину та циклоферону оптимізувало ефективність лікування: одужання тканин ясен досягалося у 93,5 % пацієнтів та супроводжувалося повною елімінацією можливих збудників захворювання в тканинах ясен.
Посилання
Vaniunina, V.V. (2000). Osobennosti patogeneza i lechenia khronicheskogo kataralnogo gingivita u bolnykh s displaziei soedinitelnoi tkani [Features of pathogenesis and treatment of chronic catarrhal gingivitis in patients with connective tissue dysplasia]. Extended abstract of candidate’s thesis. Novosibirsk [in Russian].
Pindus, T.A. (2004). Autoflora desnevoy borozdy i ee rol v formirovanii razlichnykh klinicheskikh proyavleniy generalizovanogo kataralnogo gingivita [Autoflora of the gingival groove and its role in the formation of various clinical manifestations of generalized catarrhal gingivitis]. Sovremennaya stomatologiya – Modern Stomatology, 4, 13-15 [in Russian].
Lamonta, R. Dzh., Lantts, M.S., & Berne, R.A. (2010). Mikrobiologiia i immunologiia dlia stomatologov. [Microbiology and immunology for dentists]. Moscow: Prakticheskaia meditsina [in Russian].
Kulakov A.A., Zorina O.A., Boriskina O.A. (2010). Rol zashchitnykh faktorov v patogenezi vospalitelnykh zabolevanii parodonta [The role of protective factors in the pathogenesis of inflammatory periodontal diseases]. Stomatologiia. – Stomatology, 4, 72-77 [in Russian].
Cochran, D.L. (2008). Inflammation and bone loss in periodontal disease. J. Periodontol., 79, 1569-1576.
Michael, P.M. (2013). Immunological and Inflammatory aspects of periodontal disease. Continuing Education Course, 2, 1-18.
Feng, Z., & Weinberg, A. (2006). Role of bacteria in health and disease of periodontal tissues. Periodontol., 40 (1), 50-76.
Beloklitskaia, G.F., Peti, A.A., & Sandygа, L.G. (1999). Znachenie obektivnykh klinicheskikh indeksov v parodontalnoi diagnostike [The importance of objective clinical indices in periodontal diagnostics]. Zb. nauk. prats spivrobitnykiv KMAPO im. P.L. Shupika – Collection of Scientific works of workers of NAPGE by P.L. Shupyk, 8 (1), 218-228 [in Russian].
Manchini, G., Garbonara, A.O., & Heremans, S.F. (1965). Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion. Immunochemistry, 6 (2), 234-235.
Antomov, M.Yu. (2006). Matematicheskaia obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dannykh [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kiev: Firma maloho druku [in Russian].
