ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ КАРІЄСУ В ДІТЕЙ У ДИНАМІЦІ ОРТОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ НЕЗНІМНОЮ АПАРАТУРОЮ

Т. А. Шуминська; Т. А. Мельничук

doi:10.11603/2311-9624.2024.4.15201

Автор(и)

Т. А. Шуминська Національний медичний університет імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0000-0002-3566-3838
Т. А. Мельничук Національний медичний університет імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0000-0002-1588-1619

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2024.4.15201

Ключові слова:

діти, ортодонтичне лікування, лікування карієсу, незнімна ортодонтична апаратура, віддалені результати лікування.

Анотація

Зубощелепні аномалії є чинником ризику розвитку уражень твердих тканин зубів, тому своєчасне ортодонтичне лікування має велике значення для запобігання виникненню карієсу в ділянках аномально розміщених зубів. Однак слід враховувати, що ортодонтичні апарати самі сприяють погіршенню гігієни порожнини рота, накопиченню зубних бляшок і тим самим можуть обумовити розвиток карієсу зубів. Незнімна ортодонтична апаратура справляє більш виражений негативний вплив на тверді тканини зубів. Для запобігання виникненню та розвитку карієсу слід використовувати різноманітні протикаріозні заходи. Їх ефективність була простежена через 6, 12 місяців та після зняття незнімної ортодонтичної апаратури. Мета дослідження – визначити ефективність віддалених результатів застосування лікувально-профілактичних заходів щодо карієсу зубів у дітей у динаміці ортодонтичного лікування незнімною апаратурою. Матеріали та методи. Це дослідження було проведене за участю двох груп дітей: основної та контрольної. Вони були розділені на три підгрупи відповідно до значень поширеності та інтенсивності карієсу. Для визначення ефективності лікувально-профілактичних комплексів здійснювали моніторинг стану твердих тканин зубів у динаміці ортодонтичного лікування та після його закінчення шляхом порівняння показників у підгрупах: А-о та А-к, В-о та В-к, С-о та С-к. Віддалені результати лікування були простежені через 6, 12 місяців та після зняття незнімної ортодонтичної апаратури Результати. Проведене дослідження показало, що у пацієнтів всіх досліджених підгруп у віддалені терміни спостерігалася позитивна динаміка в гігієнічному стані порожнини рота, підтверджена показниками поширеності, приросту інтенсивності та редукції приросту карієсу зубів. Цьому сприяли застосування лікувально-профілактичних заходів, регулярний диспансерний нагляд і санація порожнини рота у дітей основної групи. Висновки. Застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу у віддалені терміни спостереження зменшує поширеність та інтенсивність карієсу у дітей, у яких використовували незнімну ортодонтичну апаратуру.

Посилання

GBD 2017. Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 354 diseases and injuries for 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet. 2018. № 392 (10159). P. 1789–1858. DOI: 10.1016/S0140-6736(18)32279-7/2.

Resolution WHA 60.17. Oral hygiene: an action plan for advocacy and comprehensive prevention diseases. Sixtieth session World health assembly. Geneva, 14–23 May 2007. URL: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHASSA_WHA60-Rec1/E/WHASS1_WHA60REC1-en.

Menghini G. Kleinkinderkaries-Fakten und Vorbeugung [Early childhood caries-facts and prevention]. G. Menghini, M. Steiner, T. Imfeld Ther. Umsch. German. 2008. № 65 (2). Р. 75–82. DOI: 10.1024/0040-5930.65.2.75. PMID: 18517061.

Окушко В. Р. Спадковий фактор карієсу як епігентичний феномен. Інновації в стоматології. 2013. № 1. C. 43–46.

Alazmah A. Early Childhood Caries: A Review. J. Contemp. Dent. Pract. 2017. Vol. 18 (8), № 1. P. 732–737. DOI: 10.5005/jp-journals-10024-2116. PMID: 28816199.

Левицький А. П. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез карієсу зубів. Вісник стоматології. 2002. № 4. С. 119–124.

Контроль над карієсом зуба: еволюція концепції. Л. О. Хоменко, Н. В. Біденко, О. І. Остапко та ін. Стоматологія: від науки до практики. 2013. № 1. С. 53–65.

Risk Factors for Early Childhood Caries: A Systematic Review and Meta-Analysis of Case Control and Cohort Studies. M. Kirthiga, M. Murugan, A. Saikia, R. Kirubakaran. Pediatr. Dent. 2019. № 41 (2). P. 95–112.

Борутта А. Н., Смоляр Н. І. Тенденції у профілактиці карієсу зубів з урахуванням загальних факторів ризику. Профілактична та дитяча стоматологія. 2015. Том 2. P. 5–8.

Воєвода Е. А., Голубева И. Н., Остапко Е. И. Особливості мінералізуючої функції слини у дітей з різним ступенем активності карієсу зубів. Современная стоматология. 2014. Vol. 1. P. 79–80.

Іванчишин В. В. Морфологічна картина ротової рідини при початковому карієсі постійних зубів у дітей. Український стоматологічний альманах. 2010. Том 2. P. 34–37.

Деньга А. Э., Макаренко О. А. Біохімічні параметри ротової рідини у дітей з початковим карієсом зубів у процесі комплексного ортодонтичного лікування. Вісник стоматології. 2013. Том 3. P. 58–62.

Смоляр Н. И., Чухрай Н. Л. Особливості мінералізуючої функції ротової рідини у дітей різного віку. Стоматологічний журнал. 2015. № 2. С. 105–108.

Власова Г. И., Онопрієнко Н. В., Стародубцева Д. А. Ремінералізація емалі на ранніх стадіях декальцифікації способом альтернативним електрофорезу. Український медичний альманах. 2010. Том 13 (2). P. 32–33.

Задорожна І. В., Поворознюк В. В. Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей України: результати клініко-епідеміологічного обстеження. Біль. Суглоби. Хребет. 2014. № 1–2. С. 26–29.

Ramalingam L., Messer L.B. Early childhood caries: an update. Singapore Dent. J. 2004. № 26 (1). P. 21–29. PMID: 15736838.

Understanding dental caries as a non-communicable disease. N.B. Pitts, S. Twetman, J. Fisher, P.D. Marsh. Br. Dent. J. 2021. No. 231 (12). P. 749–753. DOI: 10.1038/s41415-021-3775-4. Epub 2021 Dec 17. PMID: 34921271; PMCID: PMC8683371.

Профілактика карієсу зубів в умовах забруднення екології. І. В. Ковач, Г. В. Штомпель, Є. Н. Дичко, А. В. Вербицька. Український стоматологічний альманах. 2018. № 1. С. 55–59.

Denga O.V., Denga E.M., Levitskyi A.P. Modified pH-test of mixed saliva for rapid assessment of the caries situation: [inform. sheet]. 1996. P. 110–196.

Окушко В. Р. Карієс: превентивна терапія. Донецьк, 1993. 110 с.