Клінічна характеристика результатів лікування пацієнтів  із рецесією ясен

Р. О. Древніцька; А. Б. Бойків; О. В. Авдєєв

doi:10.11603/2311-9624.2023.4.14499

Автор(и)

Р. О. Древніцька Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
А. Б. Бойків Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
О. В. Авдєєв Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2023.4.14499

Ключові слова:

рецесія ясен, гігієнічні індекси, пародонтальні індекси

Анотація

Резюме. Ретельний аналіз літературних джерел щодо лікування рецесії ясен, який провели, дозволив виокремити препарати природного походження пластикостимулювальної дії, що містять гіалуронову кислоту, колаген, еластин тощо та їх синтетичні аналоги. Такі препарати, завдяки особливим протизапальним властивостям, пришвидшують процеси загоєння ран, зменшують набряк і болючість, покращують регенерацію та позитивно впливають на остеоіндукцію; в аугментаційній хірургії виконують роль біологічних мембран, що зумовлено повільним всмоктуванням даних препаратів.

Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність препарату гіалуронової кислоти при лікуванні пацієнтів із рецесією ясен.

Матеріали і методи. У дослідження було включено 48 пацієнтів віком 28–54 роки з рецесією ясен, яких шляхом випадкового відбору поділили на основну групу – 28 осіб (на етапі підтримувальної терапії застосовували препарат «Hyadent BG» шляхом мікропапулярних ін’єкцій в ясна тонкою голкою, згідно з інструкцією) та контрольну групу – 20 пацієнтів із рецесією ясен без використання пластикостимулювальних препаратів на етапі підтримувальної терапії. Для вивчення інтенсивності та поширеності запального процесу в яснах ми використали модифіковану методику визначення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА), індекс кровоточивості ясен визначали зондуванням за H. R. Mühlemann (Ікр), втрату зубоясенного епітеліального прикріплення (ВЕП) – за методикою Г. Ф. Білоклицької (2010). Гігієнічний стан порожнини рота визначали за індексими гігієни (OHI-S), індексом подразнення ясен О’Лірі (ІП) та індексом ефективності гігієни (ІЕГ), а також індекси розповсюдження гіперестезії зубів (ІРГЗ) та інтенсивності гіперестезії зубів (ІІГЗ).

Результати досліджень та їх обговорення. Через 6 місяців після проведеного лікування хворих із рецесією ясен відбулось покращення стану гігієни порожнини рота за індексом OHI-S: в осіб контрольної групи у 1,3 раза, в пацієнтів основної групи – у 1,8 раза від показника до лікування. Індекс ефективності гігієни порожнини рота зменшився у 1,6 раза від початкових даних (р<0,05) при лікуванні рецесії ясен за допомогою засобу «Hyadent BG». Обстеження показало значне зменшення гіперестезії зубів через 6 місяців клінічних спостережень. Значення індексу РМА було достовірно меншим відносно значень до лікування: при застосуванні препарату гіалуронової кислоти – у 4 рази, в пацієнтів контрольної групи – в 1,6 раза. Індекс кровоточивості ясен при застосуванні препарату «Hyadent BG» був достовірно меншим відносно даних до лікування (р<0,05). Індекс рецесії (ІР) ясен зменшився у 2,1 раза (р<0,05), зменшувалась втрата епітеліального прикріплення (ВЕП) на 16,8 % (р<0,05).

Висновки. Проведені дослідження показали, що у віддалені терміни спостереження у пацієнтів із рецесією ясен, яким виконували пластикостимулювальну терапію препаратом «Hyadent BG», нормалізовувався та покращувався клінічний стан тканин пародонта. Таким чином, для лікування рецесії ясен у комплексне лікування необхідно включати препарати пластикостимулювальної дії для отримання кращих результатів.

Посилання

Kassab, M.M., & Cohen, R.E. (2016). The etiology and prevalence of gingival recession. Journal of the American Dental Association. 134(2), 220-225. PMID: 12636127. DOI: 10.14219/jada.archive.2003.0137. DOI: https://doi.org/10.14219/jada.archive.2003.0137

Albandar, J.M., & Kingman, A. (1999). Gingival recession, gingival bleeding, and dental calculus in adults 30 years of age and older in the United States, 1988–1994. J. Periodontol., 70, 30-43. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.1999.70.1.30

Armitage, G.C. (1999). Development of a classification system for periodontal diseases and conditions. Ann. Periodontol., 4, 1-6. DOI: https://doi.org/10.1902/annals.1999.4.1.1

Chan, H.L., Chun, Y.H., MacEachern, M., & Oates, T.W. (2015). Does gingival recession require surgical treatment? Dent. Clin. North Am., 59, 981-996. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cden.2015.06.010

Lang, N.P., & Löe, H. (1972). The relationship between the width of keratinized gingiva and gingival health. J. Periodontol., 43, 623-627. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.1972.43.10.623

Kennedy, J.E., Bird, W.C., Palcanis, K.G., & Dorfman, H.S. (1985). A longitudinal evaluation of varying widths of attached gingiva. J. Clin. Periodontol., 12, 667-675. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-051X.1985.tb00938.x

Chambrone, L., & Tatakis, D.N. (2015). Periodontal soft tissue root coverage procedures: a systematic review from the AAP Regeneration Workshop. J. Periodontol., 86(2), S8-S51. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.2015.130674

Heasman, P.A., Holliday, R., Bryant, A., & Preshaw, P.M. (2015). Evidence for the occurence of gingival recession and non-carious cervical lesions as a consequence of toothbrushing. J. Clin. Periodotontol., 42(16), S237-S255. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.12330

Joss-Vassalli, I., Grebenstein, C., Topouzelis, N., Sculean, A., & Kastros, C. (2010). Orthodontics therapy and gingival recession: a systematic review. Orthod. Craniofac. Res., 13, 127-141. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1601-6343.2010.01491.x

Cairo, F., Pagliaro, U., & Buti, J. (2016). Root coverage procedures improve patient aesthetics. A systematic review and Bayesian meta-analysis. J. Clin. Periodontol., 43, 965-975. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.12603

Miller, P.D. Jr. (1985). Root coverage using the free soft tissue autograft following citric acid application. III. A successful and predictable procedure in areas of deep-wide recession. Int. J. Periodontics Restorative Dent., 5, 14-37.

Douglas de Oliveira, D.W., Oliveira-Ferreira, F., Flecha, O.D., & Gonçalves, P.F. (2013). Is surgical root coverage effective for the treatment of cervical dentin hypersensitivity? A systematic review. J. Periodontol., 84, 295-306. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.2012.120143

Kim, D.M., & Neiva, R. (2015). Periodontal soft tissue non-root coverage procedures: a systematic review from the AAP Regeneration Workshop. J. Periodontol., 86(2), S56-S72. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.2015.130684

American Academy of Periodontology (2000). Parameters on mucogingival conditions. J. Periodontol.,71(5), 861-862. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.2000.71.5-S.861

American Dental Association (2015). For the dental patient. Gingival Recession: Causes and Treatment. JADA, 138 (10), 1404. PMID: 17908856.

DOI: 10.14219/jada.archive.2007.0058. DOI: https://doi.org/10.14219/jada.archive.2007.0058

Avdyeyev, O.V., & Iskiv, M.O. (2018) Otsinka hihiyenichnoho stanu porozhnyny rota ta hiperesteziyi zubiv u patsiyentiv z retsesiyeyu yasen [Evaluation of the hygienic condition of the oral cavity and dental hyperesthesia in patients with gingival recession]. Novyny stomatolohiyi – Dentistry News, 3(96), 14-17 [in Ukrainian].

Danylevskyy, M.F., Borysenko, A.V, & Antonen- ko, M.Yu. (2018). Terapevtychna stomatolohiya: pidruchnyk: U 4 t. T. 3. Zakhvoryuvannya parodonta [Therapeutic stomatology: textbook: In 4 vols. Vol. 3. Periodontal disease]. Kyiv : Medytsyna [in Ukrainian].