The diagnostic process features of recurrent aphthous stomatitis depending on the clinical and morphological form

Н. А. Яськів

doi:10.11603/2311-9624.2023.2-3.14190

Автор(и)

Н. А. Яськів Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2023.2-3.14190

Ключові слова:

РАС, афта, виразка, стоматит, слизова оболонка порожнини рота, рецидивний афтозний стоматит

Анотація

Резюме. У даній статті описано особливості клінічного перебігу рецидивного афтозного стоматиту (РАС) та проведено уніфікацію клінічних критеріїв діагностики рецидивного афтозного стоматиту, беручи до уваги суб'єктивні та об'єктивні складові. Клінічну характеристику різних форм рецидивного афтозного стоматиту здійснили відповідно до класифікації ВООЗ та систематизували у таблицю.

Мета дослідження – уніфікація клінічних критерії діагностики рецидивного афтозного стоматиту, виходячи з аналізу суб’єктивних та об’єктивних складових діагностичного процесу.

Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети проведено клінічне стоматологічне обстеження 60 осіб обох статей віком від 18 до 40 років за загальноприйнятими критеріями, результати заносили в амбулаторні карти стоматологічного хворого 0–43/о.

Результати досліджень та їх обговорення. У структурі РАС фібринозна форма (афта Мікуліча, мала афта) складає 65 %, некротична (афта Сеттона, велика афта) − 18,3 %, герпетиформна − 16,7 %. Фібринозна форма: 2–3 афти різко болючі, розміром від 2–3 мм до 1 см, розташовані на запальному тлі, різко болючі при пальпації. Локалізація: слизова оболонка представлена багатошаровим плоским неороговілим епітелієм (губ, щік, перехідних складок, бічних поверхонь язика). Епітелізація: 7–14 днів, без утворення рубця. Некротична форма: поодинокий внутрішній сполучнотканинний дефект розміром 1–1,5 см. Епітелізація: до 1 місяця, із подальшим рубцюванням та деформаціями слизової. Локалізація: первинно вражається слизова оболонка, яка представлена багатошаровим плоским неороговілим епітелієм із подальшим розповсюдженням на ороговілий. Герпетиформна: велика кількість дрібних поверхневих афт, які розташовані групами і мають тенденцію до злиття. Епітелізація: до 7–10 днів, у деяких випадках відмічають перманентний перебіг. Локалізація: первинно маніфестує із слизової оболонки жувального типу, подальше залучення у процес усіх типів. Згідно з результатами анамнестичних даних, необхідно брати до уваги фактори ризику, а саме: генетичну схильність, імунологічний статус, захворювання ШКТ та ЛОР-органів.

Висновки. Було розроблено диференційну таблицю клінічних ознак трьох різних форм РАС, що включають у себе такі характеристики: локалізацію уражень, тривалість процесу та зовнішній вигляд елементів. Це допомагає відрізнити дане захворювання від інших та в межах клініко-морфологічних форм.

Посилання

Sánchez-Bernal, J., Conejero, C., & Conejero, R. (2020). Aftosis oral recidivante. Actas Dermo-Sifiliográficas, 111(6), 471-480. DOI: 10.1016/j.ad.2019.09.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ad.2019.09.004

Chiang, C.-P., Yu-Fong Chang, J., Wang, Y.-P., Wu, Y.-H., Wu, Y.-C., & Sun, A. (2019). Recurrent aphthous stomatitis – Etiology, serum autoantibodies, anemia, hematinic deficiencies, and management. Journal of the Formosan Medical Association, 118(9), 1279–1289. DOI: 10.1016/j.jfma.2018.10.023. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfma.2018.10.023

Ślebioda, Z., Szponar, E., & Kowalska, A. (2013). Etiopathogenesis of Recurrent Aphthous Stomatitis and the Role of Immunologic Aspects: Literature Review. Archivum Immunologiae et Therapiae Experimentalis, 62(3), 205-215. DOI: 10.1007/s00005-013-0261-y. DOI: https://doi.org/10.1007/s00005-013-0261-y

Mimura, M.A. M., Borra, R.C., Hirata, C.H. W., & de Oliveira Penido, N. (2017). Immune response of patients with recurrent aphthous stomatitis challenged with a symbiotic. Journal of Oral Pathology & Medicine, 46(9), 821-828. DOI: 10.1111/jop.12621. DOI: https://doi.org/10.1111/jop.12621

Sánchez, J., Conejero, C., & Conejero, R. (2020). Recurrent Aphthous Stomatitis. Actas Dermo-Sifiliográficas (English Edition), 111(6), 471-480. DOI: 10.1016/j.adengl.2019.09.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adengl.2019.09.006

Yurochko, F.B., & Kopanska, Dz.B. (2020). Suchasna diahnostyka ta kompleksna terapiia retsydyvuiuchoho aftoznoho stomatytu [Modern diagnosis and complex therapy of recurrent aphthous stomatitis]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 5(56), 26-27 [in Ukranian].

Queiroz, S.I.M.L., Silva, M.V.A.d., Medeiros, A.M.C.d., Oliveira, P.T.d., Gurgel, B.C.d.V., & Silveira, É.J.D.d. (2018). Recurrent aphthous ulceration: an epidemiological study of etiological factors, treatment and differential diagnosis. Anais Brasileiros de Dermatologia, 93(3), 341-346. DOI: 10.1590/abd1806-4841.20186228. DOI: https://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20186228

Lau, C.B., & Smith, G.P. (2022). Recurrent aphthous stomatitis: A comprehensive review and recommendations on therapeutic options. Dermatologic Therapy. DOI: 10.1111/dth.15500. DOI: https://doi.org/10.1111/dth.15500

Feleshtynska, O.Ya. (2021). Osoblyvosti diahnostyky ta likuvannia khronichnoho retsydyvuiuchoho aftoznoho stomatytu pry khvorobi Krona [Features of diagnosis and treatment of chronic recurrent aphthous stomatitis in Crohn's disease]. Doctor of philosophy’s thesis in the field of medicine. Kyiv [in Ukranian].

Al-Amad, S.H., & Hasan, H. (2019). Vitamin D and hematinic deficiencies in patients with recurrent aphthous stomatitis. Clinical Oral Investigations, 24(7), 2427-2432. DOI: 10.1007/s00784-019-03102-9. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-019-03102-9