МРТ-діагностика плеоморфних аденом слинних залоз.  Нові розширені критерії оцінки

І. С. Бродецький; В. О. Маланчук; С. О. Ребенков

doi:10.11603/2311-9624.2021.2.12325

Автор(и)

І. С. Бродецький Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
В. О. Маланчук Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
С. О. Ребенков Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12325

Ключові слова:

радіологічна діагностика пухлин, МРТ-критерії, пухлини слинних залоз, плеоморфна аденома

Анотація

Резюме. Одним із важливих методів діагностики пухлин слинних залоз (плеоморфних аденом) на передопераційному етапі є магнітно-резонасна томографія (МРТ). Вона дозволяє визначити не лише локалізацію пухлини та особливості її структури, а й топографію навколишніх її тканин, визначити можливі зміни в них. Застосування МРТ у діагностиці плеоморфних аденом (ПА) слинних залоз дозволить розширити критерії її оцінки та визначити її особливості.

Мета дослідження – визначити нові розширені діагностичні критерії плеоморфних аденом слинних залоз за допомогою МРТ-дослідження.

Матеріали і методи. Матеріалом дослідження було 30 хворих із пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми), які проходили лікування в КМКЛ №12 ЩЛВ № 2 в період з 2018 до 2020 року. Всі хворі пройшли загальноклінічне обстеження. Видалений матеріал підпадав патогістологічному дослідженню. Магнітно-резонасну томографію проводили на апараті MPT Toshiba Vantage Titan 1.5T.

Результати досліджень та їх обговорення. МРТ-дослідження, проведене хворим на плеоморфні аденоми слинних залоз, показало, що у всіх хворих пухлина була представлена у вигляді 1 вузла, із горбковою поверхнею та деформацією капсули у 20 (60 %) випадках, нерівномірністю капсули – (0,68±0,24) мм, та найбільшим розміром пухлини у вертикальній проекції – (25,32±11,11) мм, середнім співвідношення об’єму пухлини до об’єму залози – 0,24±0,27 (23 %), локальним розширенням проток залози біля пухлини у 15 (50 %) хворих, однорідністю пухлини без капсули – 183,7±85,47, середньою оптичною щільністю на Т2 TSE ВІ – 1428,8±881,69, коефіцієнтом дифузії, який можливо виміряти (x10-3 mm²/s) – 1,88±0,41, відстанню від поверхні пухлини до шкіри – (5,061±2,34) мм.

Висновки. Проведені МРТ-дослідження дозволи виділити 5 груп параметрів, які необхідно використовувати для опису ПА слинних залоз (загальні параметри пухлини, кількісні показники щільності пухлини; характеристика капсули пухлини; розмір залози, пухлини та їх локалізація; наявність запальних змін в тканинах, що оточують пухлину).

Посилання

Abdel Razek, A.A.K. (2018). Routine and advanced diffusion imaging modules of the salivary glands. Neuroimaging Clin. N. Am., 28 (2), 245-254. DOI: 10.1016/j.nic.2018.01.010.

Chang, Y.J., Huang, T.Y., Liu, Y.J., Chung, H.W., & Juan, C.J. (2021). Classification of parotid gland tumors by using multimodal MRI and deep learning. NMR in Biomed., 31 (1), e4408. DOI: 10.1002/nbm.4408.

Kontzialis, M., Glastonbury, C.M., & Aygun, N. (2016). Evaluation: imaging studies. Adv. Otorhinolaryngol., 78, 25-38. DOI: 10.1159/000442122.

Almeslet, A.S. (2020). Pleomorphic adenoma: a systematic review. Int. J. Clin. Pediatr. Dent., 13 (3), 284-287. DOI: 10.5005/jp-journals-10005-1776.

Brodetskyi, I., & Malanchuk, V. (2019). Analysis of archive material of patients with salivary gland neoplasms according to the department of O.O. Bogomolets National Medical University for the last five years. J. Stomatology, 72 (2), 70-76. DOI: https://doi.org/10.5114/jos.2019.86986.

Ginat, D.T. (2018). Imaging of benign neoplastic and nonneoplastic salivary gland tumors. Neuroimaging Clin. N. Am., 28 (2), 159-169. DOI: 10.1016/j.nic.2018.01.002.

Brodetskyi, I., Dyadyk, O., Myroshnychenko, M., & Zaritska, V.I. (2020). Morphological characteristics of pleomorphic adenomas of salivary glands (analysis of the surgical material). Wiad. Lek., 73 (11), 2339-2344.

Sood, S., McGurk, M., & Vaz, F. (2016). Management of salivary gland tumours: united kingdom national multidisciplinary guidelines. J. Laryngol. Otol., 130 (2), S142-S149. DOI: 10.1017/S0022215116000566.

Hellquist, H., Paiva-Correia, A., Vander Poorten, V., Quer, M., Hernandez-Prera, J.C., Andreasen, S., …, & Ferlito, A. (2019). Analysis of the clinical relevance of histological classification of benign epithelial salivary gland tumours. Adv. Ther., 36 (8), 1950-1974. DOI: 10.1007/s12325-019-01007-3.

Zbären, P., Vander Poorten, V., Witt, R.L., Woolgar, J.A., Shaha, A.R., Triantafyllou, A., …, & Ferlito, A. (2013). Pleomorphic adenoma of the parotid: formal parotidectomy or limited surgery? Am. J. Surg., 205 (1), 109-118. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2012.05.026.

Kato, H., Kawaguchi, M., Ando, T., Mizuta, K., Aoki, M., & Matsuo, M. (2018). Pleomorphic adenoma of salivary glands: common and uncommon CT and MR imaging features. Jpn. J. Radiol., 36 (8), 463-471. DOI: 10.1007/s11604-018-0747-y.

Hühns, M., Simm, G., Erbersdobler, A., & Zimpfer, A. (2015). HPV infection, but Not EBV or HHV-8 infection, is associated with salivary gland tumours. BioMed. Res. Int., 2015, 829349. DOI: 10.1155/2015/829349.