Біохімічні зміни цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит на етапі підтримувального пародонтологічного лікування

Автор(и)

  • І. П. Мазур Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ
  • І. М. Супрунович Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ
  • С. І. Савосько Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
  • В. Є. Новошицький Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ
  • С. В. Хлєбас Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12039

Ключові слова:

цемент кореня зуба, генералізований пародонтит, біохімічний аналіз цементу кореня, скануюча електронна мікроскопія, регенерація тканин пародонта

Анотація

Резюме. У пацієнтів із генералізованим пародонтитом у результаті втрати клінічного прикріплення ясен на оголену поверхню коренів зубів негативно впливають м’який зубний наліт, зміни рН ротової рідини, споживання кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та інші чинники. Зміни структури та біохімічного складу цементу кореня зубів мають значний вплив на процеси репаративної регенерації пародонтального комплексу. Застосування зубних паст, що мають властивості ремінералізації, може допомогти захистити цемент кореня зубів та сприяти процесам репаративної регенерації пародонтального комплексу.

Мета дослідження – вивчити біохімічний склад цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит під впливом зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші).

Матеріали і методи. В дослідження було включено 60 пацієнтів із діагнозом генералізованого пародонтиту II–III ступенів тяжкості, хронічний перебіг, яких поділили на 2 групи: перша (контрольна) та друга (основна) по 30 осіб у кожній. Пацієнтам з двох груп дослідження проведено первинне пародонтологічне лікування з використанням інструментальних методів обробки зубів  –  ультразвукового скалера і кюрет Грейсі та медикаментозного лікування пародонтальних кишень із застосуванням 0,2 % гелю/розчину хлоргексидину. Пацієнтам другої групи в комплекс індивідуальної гігієни додатково призначали зубну пасту з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) протягом 6 місяців. Пацієнти з групи контролю використовували фторвмісну зубну пасту. Через шість місяців після первинного пародонтологічного лікування пацієнтам проводили визначення глибини пародонтальних кишень, втрату клінічного прикріплення ясен та рецесію ясен. Перед проведенням складних методів реабілітації із застосуванням дентальної імплантації та ортопедичних методів відновлення зубних рядів за ортопедичними показаннями в першій групі було видалено 12 зубів, у другій групі – 9 зубів. Досліджувані зразки заливали в епоксидну смолу, одержували поперечні зрізи, шліфували і наносили сплав Au/Pd товщиною 30 нм. За допомогою скануючого електронного мікроскопа, обладнаного енергодисперсійним спектрометром, визначали вміст хімічних елементів цементу кореня.

Результати досліджень та їх обговорення. Наявна достовірна різниця вмісту Ca та P у зразках зубів між групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни застосовували фтористу пасту, та групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни користувались зубною пастою з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші). Високий вміст Ca виявлений у цервікальній, середній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Високий вміст P виявлений у цервікальній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Отримані дані вказують на здатність застосованої пасти модифікувати вміст Ca і P у цементі кореня зубів, який ушкоджується в результаті впливу інфекційно-запальних процесів, зміни рН ротової рідини, споживанні кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та абразивних матеріалів (при чищенні зубів).

Висновки. Використання зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) в комплексному догляді за порожниною рота у пацієнтів із генералізованим пародонтитом достовірно підвищує вмісту Ca і P в цементі кореня зуба. Унаслідок позитивного впливу на структуру кристалів гідроксиапатитів цементу кореня покращується їх хімічний склад та нормалізується геометрія, а саме симетрія кристалів гідроксиапатитів. Відновлення кристалів гідроксиапатитів цементу кореня зуба позитивно впливає на зв’язок із колагеновими волокнами періодонтальної зв’язки і сприяє процесам репаративної регенерації тканин пародонта. У пацієнтів з генералізованим пародонтитом застосування зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) може бути оптимальним засобом у профілактиці ушкоджень цементу кореня та розвитку цервікальних уражень зубів.

Посилання

Bosshardt, D.D., & Selvig, K.A. (1997). Dental cementum: the dynamic tissue covering of the root. Periodontol. 2000, 13, 41-75.

Nanci, A., & Bosshardt, D.D. (2006). Structure of periodontal tissues in health and disease. Periodontology 2000, 40, 11-28.

Nakata, T.M., Stepnick, R.I., & Zipkin, I. (1972). Chemistry of human dental cementum: The effect of age and fluoride exposure on the concentration of ash, fluoride, calcium, phosphorous and magnesium. J. Periodontol., 43, 115-124.

Totdal, B., & Hals, E. (1985). Electron probe study of human and red deer cementum and root dentin. J. Dent. Res., 93, 4-12.

Grzesik, W.J., & Narayanan, A.S. (2002). Cementum and periodontal wound healing and regeneration.

Crit. Rev. Oral Biol. Med.,13, 474-484.

Scannapieco, F.A., & Gershovich, E. 2020. The prevention of periodontal disease. An overview. Periodontol. 2000, 84, 9-13.

Amro, S.O., Othman, H., Zahrani, M.A., & Elias, W.Y. (2016). Microanalysis of root cementum in patients with rapidly progressive periodontitis. J. Oral Helth and Dental Management, 15, 337-342.

Porfyriadis, M.P., Domenyuk, D.A., Arutyunova, A.G., & Dmitrienko, S. V. (2019). Scanning electron microscopy and X-ray spectral microanalysis in dental tissue resistance. Archiv EuroMedica, 9 (1), 177-185.

Barton, N.S., & Van Swol, R.L. (1987). Periodontally diseased vs. normal roots as evaluated by scanning electron microscopy and electronprobe analysis. J. Periodontol., 58, 634-638.

Serre, C.M., Papillard, M., Chavassieux, P., Voegel, J.C., & Boivin, G. (1998). Influence of magnesium substitution on a collagen-apatite biomaterial on the production of a calcifying matrix by human osteoblasts. J. Biomed. Mater. Res., 42, 626-633.

Alvarez-Pérez, M.A., Alvarez-Fregoso, O., Ortiz-López, J., & Arzate, H. (2005). X-ray microanalysis of human cementum. Microsc. Microanal.,. 11(4), 313-318.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-30

Як цитувати

Мазур, І. П., Супрунович, І. М., Савосько, С. І., Новошицький, В. Є., & Хлєбас, С. В. (2021). Біохімічні зміни цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит на етапі підтримувального пародонтологічного лікування . Клінічна Стоматологія, (1), 35–43. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12039

Номер

Розділ

Терапевтична стоматологія