Діагностичне значення предикторів тканинної деструкції скронево-нижньощелепного суглоба при травматичних переломах суглобового відростка нижньої щелепи

Х. Р. Погранична

doi:10.11603/2311-9624.2021.1.12035

Автор(и)

Х. Р. Погранична Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.1.12035

Ключові слова:

перелом, суглобовий відросток, нижня щелепа, скронево-нижньощелепні розлади

Анотація

Резюме. Травматичні ушкодження нижньої щелепи, зокрема переломи, контузії безпосередньо впливають на стан його суглобових поверхонь, структурних елементів і можуть викликати стійкі функціональні порушення. Своєчасна діагностика ушкодження скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), а особливо їх хрящової тканини, є необхідною умовою для успішного лікування та сприяє покращенню прогнозу в пацієнтів із захворюваннями суглобів різної етіології.

Мета дослідження – проаналізувати ранню діагностику ушкоджень хрящових та кісткових компонентів СНЩС при травматичних переломах суглобового відростка нижньої щелепи та вивчити кореляцію результатів МРТ та біохімічних показників у динаміці.

Матеріали і методи. При госпіталізації усім пацієнтам проведено магнітно-резонансну томографію з метою оцінки стану кісткових та м᾽якотканинних елементів СНЩС. Для вивчення ступеня ушкодження кісткової та хрящової тканин СНЩС проводили визначення рівня піридиноліну (ПІД) та дезоксипіридоліну (ДПІД) методом імуноферментного аналізу (метод ELISA) у зразках сечі пацієнтів до лікування та на 21; 30 та 180 доби після проведення іммобілізації.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати МРТ при переломах СВНЩ надійно свідчать про органічні зміни в структурних елементах СНЩС як кісткових, так і м᾽якотканинних, проте можуть візуалізували лише їх фактичні ушкодження. Результати біохімічних показників показали підвищення ПІД та ДПІД, підтверджують руйнування як кісткової тканини, так і деградацію суглобового хряща при травматичних переломах суглобового відростка нижньої щелепи ще на стадії допроменевої діагностики, тобто на стадії розвитку захворювання, що передує вогнищевим змінам.

Висновки. Відсутність повної та вчасної нормалізації показників ПІД та ДПІД свідчить про необхідність розпрацювання нових схем лікування травм СНЩС з метою своєчасної профілактики виникнення посттравматичних артрозів та анкілозів СНЩС.

Посилання

Volovar, O.C. (2015). Likuvannia zakhvoriuvan skronevo-nyzhnoshchelepnoho suhloba [Treatment of diseases of the temporomandibular joint]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny – Actual Probl. Modern Med., 15, 3 (2), 97-100.

Pohranychna, Kh.R. (2013). Poshkodzhennia skronevo-nyzhnoshchelepnoho suhloba pry travmatychnykh perelomakh nyzhnoi shchelepy [Damage of the temporomandibular joint in traumatic fractures of the lower jaw]. Medytsyna transportu Ukrainy – Medicine of Transport of Ukraine, 4, 54-57 [in Ukrainian].

Pohranychna, Kh.R., Nazarevych, M.R., Komnatska, I.M., & Dutka, I.Yu. (2014). MRT diahnostyka poshkodzhen skronevo-nyzhnoshchelepovoho suhloba pry travmatychnykh perelomakh suhlobovoho vidrostka nyzhnoi shchelepy [MRI diagnosis of injuries of the temporomandibular joint in traumatic fractures of the articular process of the mandible]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bull. Probl. Biol. Med., 2, 2 (108), 84-88 [in Ukrainian].

Pohranychna, Kh.R., Stasyshyn, A.R., & Matolych, U.D. (2017). Early diagnostics of temporomandibular joint structural elements injuries caused by traumatic mandibular bone fractures. Polish J. Surg., 89 (3), 31-35.

Buckwalter, J.A., Mankin, H.J., & Grodzinsky, A.J. (2005). Articular cartilage and osteoarthritis. Instr. Course Lect., 54, 465-480.

Brandt, K.D., Doherty, M., & Lohmander, L.S. (2003). Osteoarthritis. 2nd ed New York: Oxford University Press.

Rekalov, D.H. (2011). Erozyvno-destruktyvni urazhennia suhlobovoho aparata pry rannomu revmatoidnomu artryti: pidkhody do prohnozuvannia perebihu khvoroby [Erosive-destructive lesions of the joint apparatus in early rheumatoid arthritis: approaches to predicting the course of the disease]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Journal of Rheumatology, 2 (44), 81-88 [in Ukrainian].

Imada, M., Tanimoto, K., Ohno, S., Ohno, S., & Sasaki, A. (2003). Сhanges in urinary bone resorption markers (pyridinoline, deoxypyridinoline) resulting from experimentally-induced osteoartritis in the temporomandibular joint of rats. Cranio, 21 (1), 38-45.

Tanimoto, K., Ohno, S., Imada, M., Honda, K., Ohno-Nakahara, M., Kapila, S., & Tanne, K. (2004). Utility of urinary pyridinoline and deoxypyridinoline ratio for diagnosis of osteoartritis at temporomandibular joint. J. Oral Pathol. Med., 33 (4), 218-223.

Cibere, J., Zhang, H., Garnero, P., Poole, A.R., Lobanok, T., Saxne, T., & Esdaile, J.M. (2009). Association of biomarkers with pre-radiographically defined and radiographically defined knee osteoarthritis in a population-based study. Arthritis Rheum., 60 (5), 1372-1380.