Особливості конусно-променеОсобливості конусно-пвої комп’ютерної томографії (КПКТ) дистальних відділів нижньої щелепи та можливості встановлення дентальних імплантатів «в обхід» нижнього альвеолярного нерва: огляд літератури та результати власного досвіду

Ya. E. Vares; V. O. Student; Ya. S. Gudzan; Ya. Ya. Vares

doi:10.11603/2311-9624.2020.4.11715

Автор(и)

Ya. E. Vares Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
V. O. Student Центр медичної 3D діагностики, м. Львів
Ya. S. Gudzan Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ya. Ya. Vares Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11715

Ключові слова:

конусно-променева комп’ютерна томографія, дистальні відділи нижньої щелепи, імплантація, нижній альвеолярний нерв

Анотація

Резюме. У випадках атрофії дистальних відділів нижньої щелепи можливість дентальної імплантації часто обмежується недостатністю необхідної висоти альвеолярного гребеня, зумовленої близькістю нижньощелепного каналу, що вимагає застосування коротких чи ультракоротких імплантатів або проведення вертикальної аугментації з використанням автологічних, аллогенних, ксеногенних матеріалів тощо. Поява у арсеналі лікарів-імплантологів одноетапних конусоподібних імплантатів різної довжини та діаметра дозволила реалізувати ідею їх встановлення «в обхід» нижнього альвеолярного нерва, мінімізувавши або уникаючи потребу в проведенні додаткових операційних втручань, спрямованих на збільшення об’єму кісткової тканини.

Мета дослідження – з’ясувавши особливості морфології беззубих дистальних відділів нижньої щелепи на підставі аналізу фахової літератури та комп’ютерних томографій пацієнтів, запропонувати техніку встановлення дентальних імплантатів «в обхід» нижнього альвеолярного нерва.

Матеріали і методи. З інформаційної бази Центру медичної 3D діагностики відібрано та проаналізовано 30 комп’ютерних томографій нижньої щелепи пацієнтів (жінок – 12, чоловіків – 18) віком 36–68 років, які звертались для проведення дослідження упродовж 2018–2020 рр. У клініці кафедри хірургічної стоматолоґії та щелепно-лицевої хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького було обстежено та проведено лікування 16 пацієнтів (чоловіків – 7, жінок – 9) віком 45–66 років з наявністю одно-, двобічних кінцевих дефектів або повною відсутністю зубів нижньої щелепи. Усім пацієнтам у дистальних відділах нижньої щелепи проведено встановлення одноетапних дентальних імплантатів («Ihde Dental AG», Швейцарія) «в обхід» нижнього альвеолярного нерва з їх негайним навантаженням протезною конструкцією упродовж 3–4 днів після імплантації.

Результати досліджень та їх обговорення. На підставі вивчення 30 комп’ютерних томографій нижньої щелепи пацієнтів з одно- та двобічними кінцевими дефектами нижньої щелепи ми встановили, що середня відстань від нижньощелепного каналу до вестибулярної кортикальної пластинки становить (5,12±1,04) мм, до язикової кортикальної пластинки – (2,95±0,89) мм, до верівки альвеолярного відростка – (6,18±1,9) мм (р<0,001), що узгоджується з повідомленнями інших дослідників. Проведено лікування 16 пацієнтів з наявністю одно-, двобічних кінцевих дефектів або повною відсутністю зубів нижньої щелепи з використанням одноетапних конусоподібних дентальних імплантатів KOS^® та TPG^® Uno («Ihde Dental AG», Швейцарія) «в обхід» нижнього альвеолярного нерва з язикового або вестибулярного боку (залежності від локалізації нижньощелепного каналу). Загалом, у дистальних відділах нижньої щелепи (на рівні премолярів та молярів) встановлено 42 імплантати, з них «в обхід» нижнього альвеолярного нерва з язикового боку 34 імплантати, з вестибулярного – 8. Упродовж 4–5 днів усі імплантати навантажувались тимчасовою металопластмасовою ортопедичною конструкцією. При проведенні контрольної комп’ютерної томографії пацієнтів, проведеної у найближчі терміни (1–4 дні) після імплантації, в жодному з випадків не було констатовано ускладнень у вигляді прямого механічного ушкодження стінок нижньощелепного каналу чи кортикальних пластинок інструментами для препарування імплантаційного ложа або безпосередньо тілом імплантату.

Висновки. Результати нашого власного досвіду, які повністю узгоджуються з повідомленнями інших дослідників, дають підстави стверджувати, що встановлення дентальних імплантатів у дистальних відділах нижньої щелепи «в обхід» нижнього альвеолярного нерва створює серйозну альтернативу традиційним методикам вертикальної аугментації, дозволяє в найстисліші терміни відновити функціональний статус зубощелепної системи завдяки реалізації протоколу негайного навантаження імплантатів. Водночас, процедура інсталяції імплантатів «в обхід» нижнього альвеолярного нерва з язикового чи вестибулярного боку вимагає глибоких знань анатомії щелепно-лицевої ділянки та ретельного планування із залученням КПКТ.

Посилання

Bayrak, S., Demirturk-Kocasarac, H., Yaprak, E., Ustaoglu, G., & Noujeim, M (2018). Correlation between the visibility of submandibular fossa and mandibular canal cortication on panoramic radiographs and submandibular fossa depth on CBCT. Med. Oral Patol. Oral Cir. Bucal., 23 (1), 105-111.

Daroz, S.R., Cardoso, E.S., Manso, M.C., & Vidigal, G.M. (2013). Evaluation of bone width lateral to the mandibular canal as an alternative approach for implant installation. Implant. Dent., 22 (1), 97-101.

Harris, D., Horner, K., Gröndahl, K., Jacobs, R., Helmrot, E., Benic, G.I., …, & Quirynen, M. (2012). E.A.O. guidelines for the use of diagnostic imaging in implant dentistry 2011. A consensus workshop organized by the European Association for Osseointegration at the Medical University of Warsaw. Clin. Oral Implants Res., 23 (11), 1243-1253.

Herranz-Aparicio, J., Marques, J., & Almendros-Marqués, N. (2016). Retrospective study of the bone morphology in the posterior mandibular region. Evaluation of the prevalence and the degree of lingual concavity and their possible complications. Med. Oral Patol. Oral Cir. Bucal., 21 (6), 731-736.

Juodzbalys, G., Wang, H.-L., Sabalys, G., Sidlauskas, A., & Galindo-Moreno, P. (2013). Inferior alveolar nerve injury associated with implant surgery. Clin. Oral. Implants Res., 24 (2), 183-190.

Isaacson, T.J. (2004). Sublingual hematoma formation during immediate placement of mandibular endosseous implants. J. Amer. Dent. Assoc., 135 (2), 168-172.

Kawashima, Y., Sakai, O., Shosho, D., Kaneda, T., & Gohel, A. (2016). Proximity of the mandibular canal to teeth and cortical bone. J. Endod., 42 (2), 221-224.

Keestra, J.A., Barry, O., Jong, L., & Wahl, G. (2016). Long-term effects of vertical bone augmentation: a systematic review. J. Appl. Oral Sci., 24, 3-17.

Magat, G. (2019). Radiomorphometric analysis of edentulous posterior mandibular ridges in the first molar region: a cone-beam computed tomography study. J. Periodontal Implant Sci., 50 (1), 28-37.

Niamtu, J. (2001). Near-fatal airway obstruction after routine implant placement. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod., 92 (6), 597-600.

Nickenig, H.-J., Wichmann, M., Eitner, S., Zöller, J.E., & Kreppel, M. (2015). Lingual concavities in the mandible: a morphological study using cross-sectional analysis determined by CBCT. J. Craniomaxillofac. Surg., 43 (2), 254-259.

Nkenke, E., & Neukam, F.W. (2014). Autogenous bone harvesting and grafting in advanced jaw resorption: morbidity, resorption and implant survival. Eur. J. Oral Implantol., 7 (2), 203-217.

de Oliveira Júnior, M.R., Santos Saud, A.L., Fonseca, D.R., De-Ary-Pires, B., Pires-Neto, M.A., & de Ary-Pires, R. (2011). Morphometrical analysis of the human mandibular canal: a CT investigation. Surg. Radiol. Anat., 33 (4), 345-352.

de Oliveira-Santos, C., Couto Souza, P.H., de Azambuja Berti-Couto, S., Stinkens, L., Moyaert, K., Fischer Rubira-Bullen, I.R., & Jacobs, R. (2012). Assessment of variations of the mandibular canal through cone beam computed tomography. Clin. Oral Investig., 16 (2), 387-393.

Parnia, F., Fard, E.M., Mahboub, F., Hafezeqoran, A., & Gavgani, F.E. (2010). Tomographic volume evaluation of submandibular fossa in patients requiring dental implants. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod., 109 (1), 32-36.

Rahpeyma, A., & Khajehahmadi S. (2017). Submandibular fossa augmentation in implant dentistry. J. Indian Soc. Periodontol., 21 (3), 207-209.

Rajput, B.S., Merita, S., Parihar, A.S., Vyas, T., Kaur, P., & Chansoria, S. (2018). Assessment of lingual concavities in submandibular fossa region in patients requiring dental implants-a cone beam computed tomography study. J. Contemp. Dent. Pract., 19 (11), 13290-1333.

Restoy-Lozano, A., Dominguez-Mompell, J.L., Infante-Cossio, P., Lara-Chao, J., Espin-Galvez, F., & Lopez-Pizarro, V. (2015). Reconstruction of mandibular vertical defects for dental implants with autogenous bone block grafts using a tunnel approach: clinical study of 50 cases. Int. J. Oral Maxillofac. Surg., 44, 1416-1422.

Scortecci, G. (2019). Basal Implantology. Cham: Springer Nature.

Sghaireen, M.G., Srivastava, K.C., Shrivastava, D., Ganji, K.K., Patil, S.R., & Abuonq, A. (2020). A CBCT Based three-dimensional assessment of mandibular posterior region for evaluating the possibility of bypassing the inferior alveolar nerve while placing dental implants. Diagnostics, 10 (6), 406.

Shavit, I., & Juodzybalis, G. (2014). Inferior alveolar nerve injuries following implant placement – importance of early diagnosis and treatment: a systematic review. J. Oral Maxillofac. Res., 5 (4), e.2

de Souza, L.A., Souza Picorelli Assis, N.M., Ribeiro, R.A., Pires Carvalho, A.C., & Lopes Devito, K. (2016). Assessment of mandibular posterior regional landmarks using cone-beam computed tomography in dental implant surgery. Ann. Anat., 205, 53-59.

Thoma, D.S., Cha, J.-K., & Jung, U.-W. (2017). Treatment concepts for the posterior maxilla and mandible: short implants versus long implants in augmented bone. J. Periodont. Implant Sci., 47 (1), 2.

Waasdorp, J., & Reynolds, M.A. (2010). Allogeneic bone onlay grafts for alveolar ridge augmentation: a systematic review. Int. J. Oral Maxillofac. Implants., 25, 525-531.

Watanabe, H., Mohammad Abdul, M., Kurabayashi, T., & Aoki H. (2010). Mandible size and morphology determined with CT on a premise of dental implant operation. Surg. Radiol. Anat., 32 (4), 343-349.

Yildiz, S., Bayar, G.R., Guvenc, I., Kocabiyik, N., Cömert, A., & Yazar, F. (2015). Tomographic evaluation on bone morphology in posterior mandibular region for safe placement of dental implant. Surg. Radiol. Anat., 37 (2), 167-173.