Результати дослідження стресових реакцій у хворих із поєднаною травмою середньої зони обличчя після застосування комплексної післяопераційної реабілітації
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11399Ключові слова:
ушкодження кісток середньої зони обличчя, стресові реакції, гіпоталамо-гіпофізарна система, транскраніальна електростимуляція, β-ендорфіни, стресовий індекс Гаркаві, адренокориткотропний гормон, кортизолАнотація
Резюме. Ушкодження кісток середньої зони обличчя за частотою займають 2-ге місце серед переломів щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД). У всіх випадках такі травми супроводжуються множинними, часто багатофрагментарними переломами вилично-орбітального комплексу. Частим ускладненням черепно-мозкової травми (ЧМТ) є порушення чи недостатність функції гіпоталамо-гіпофізарної системи, що не тільки ускладнює перебіг хвороби, але й гальмує процес одужання хворих, і в низці випадків потребує корекції. Частота порушення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи унаслідок ЧМТ коливається від 15 до 68 %. Останнім часом значну увагу науковців звернено на застосування транскраніальної електротерапії. Встановлено, що за її допомогою вдається активувати опіоїдні структури головного мозку та структури гіпоталамо-гіпофізарної ділянки.
Мета дослідження – вивчити ефективність транскраніальної електростимуляції на регуляцію функції гіпоталамо-гіпофізарної системи при реабілітації хворих із травматичними ушкодженнями кісток вилично-орбітального комплексу.
Матеріали і методи. У клінічні спостереження було задіяно 47 хворих, які перебували на лікуванні у Львівській міській комунальній клінічній лікарні швидкої медичної допомоги за період із 2014 до 2018 року. В цих пацієнтів було діагностовано легку черепно-мозковаю травма та тяжку травму щелепно-лицевої ділянки. Хворих, залежно від методів лікування на етапі післяопераційної реабілітації, поділили на контрольну (22 пацієнти) й основну групи (25 пацієнтів). Хворим контрольної групи застосовували традиційні способи консервативного лікування, а хворим основної групи комплекс лікувальних заходів доповнювали курсом транскраніальної електротерапії. Визначення типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції проводили за індексом адаптації Л. Х. Гаркаві. У периферійній венозній крові досліджували біохімічні маркери стресу – адренокортикотропний гормон (АКТГ), кортизол та антистресової системи – β-ендорфіни.
Результати досліджень та їх обговорення. Вміст β-ендорфінів був вищий за показники норми на 7-му добу в контрольній (12,73±1,6) пг/мл та основній групах (15,4±1,8) пг/мл. На 14-ту добу зростання β-ендорфінів припинялося в обох клінічних групах. Отримані дані яскраво свідчать про позитивний терапевтичний ефект динамічної електронейростимуляції на стреслімітуючу ендогенну опіатну систему. У хворих із легкою ЧМТ та тяжкою травмою вилично-орбітального комплексу вміст АКТГ (35,67±3,42) пг/мл та кортизолу (309,9±12,3) нмол/л на 14-ту добу був значно менший в основній групі, ніж у контрольній (АКТГ – (44,62±4,37) пг/мл; кортизол – (364,4±16,3) нмол/л). Такі результати можна пояснити тяжкістю отриманих травм, які викликали порушення в роботі гіпоталамо-гіпофізарної системи.
При оцінці індексу стресорності виявлено, що на 7-му добу після проведення операційного втручання показники були меншими за 0,3 ум. од. Це вказує на те, що у більшості хворих із поєднаною травмою розвивається стрес-реакція на отриману травму. Результати обстеження на 14-ту добу показали, що стресові реакції зупинялися та переходили в реакцію тренування в обох клінічних групах з дещо вищими показниками в основній групі (контрольна група – (0,41±0,05) ум. од.; основна група – (0,44±0,040) ум.од.
Висновки. Застосування транскраніальної електростимуляції сприяло нормалізації тонусу механізмів антистресового захисту, стимулювало ендодорфінні структури головного мозку, забезпечувало урегулювання викиду стресреалізуючих гормонів у кров та сприяло зниженню рівня стресу та тривожних проявів у пацієнтів у післяопераційному періоді.
Посилання
Suyunova, D.D. (2014). Kliniko-diagnosticheskiye i terapevticheskiye osobennosti sochetannoy cherepno-litsevoy travmy [Clinical diagnostic and therapeutic features of combined craniofacial injury]. Candidate’s thesis. Moscow [in Russian].
Malanchuk, V.O., Lohvynenko, I.P., Timoshchenko, N.M., & Chepurnyi, Yu.V. (2012). Kharakterystyka perelomiv vylytsevoho kompleksu za arkhivnymy danymy 2006–2010 rr. porivniano z poperednimy rokamy [Characteristics of fractures of the cheekbone complex according to archival data of 2006-2010 compared to previous years]. Novyny stomatolohii – Dentistry News, 4, 46-51 [in Ukrainian].
Klenk, G., & Kovacs, A. (2003). Etiology and patterns of facial fractures in the United Arab Emirates. The Journal of Craniofacial Surgery, 14, 1, 78-84.
Kharitonov, D.Yu. (2008). Sochetannyye kranio-fatsialnyye povrezhdeniya u detey: organizatsionnyye i metodologicheskiye podkhody k diagnostike, lecheniyu i reabilitatsii (klinicheskoye issledovaniye) [Combined craniofacial lesions in children: organizational and methodological approaches to diagnosis, treatment and rehabilitation (clinical study)]. Extended abstract of Candidate’s thesis. Voronezh [in Russian].
Golovko, K.P. (2016). Sovremennyy podkhod k kompleksnomu lecheniyu sochetannykh povrezhdeniy chelyustno-litsevoy oblasti [A modern approach to the complex treatment of combined injuries of the maxillofacial region]. Doctor’s thesis. Saint-Petersburg [in Russian].
Azarchenko, K.Ya. (2007). Diagnostika perelomov skuloorbitalnogo kompleksa [Diagnosis of fractures of the zygomatic orbital complex]. Sbornik tezisov dokladov V Mezhdunarodnoy konferentsii chelyustno-litsevykh khirurgov i stomatologov – Abstracts of the Reports of the V International Conference of Maxillofacial Surgeons and Dentists. Saint-Petersburg [in Russian].
Vlasov, A.M. (2005). Diagnostika i lecheniye sochetannoy cherepno-mozgovoy i chelyustno-litsevoy travmy [Diagnostics and treatment of combined craniocerebral and maxillofacial trauma]. Extended abstract of Candidate’s thesis. Moscow [in Russian].
Boymuradov, S.H. (2009). Sravnitelnyy analiz rezultatov lecheniya bolnykh s sochetannymi travmami kostey nosa i povrezhdeniyami golovnogo mozga [Comparative analysis of the results of treatment of patients with combined injuries of the nasal bones and brain injuries]. Rossiyskaya otorinolaringologiya – Russian Otorhinolaryngology, 3, 31-33 [in Russian].
Belevitin, A.B., Golovko, K.P., & Maday, D.Yu. (2009). Sovremennyye tekhnologii uluchsheniya rezultatov lecheniya postradavshykh s kranio-fatsialnymi povrezhdeniyami [Modern technologies for improving the results of treatment of victims with craniofacial injuries]. Vestnik Rossiyskoy voyenno-meditsinskoy akademii – Bulletin of the Russian Military Medical Academy, 1, 963-964 [in Russian].
Khristoforando, D.Yu. (2012). Osobennosti patogeneza i lecheniya sochetannoy cherepno-litsevoy travmy [Features of the pathogenesis and treatment of combined craniofacial injury]. Doctor’s thesis. Stavropol [in Russian].
Kawakami, M., Liu, M., Otsuka, T., Wada, A., Uchikawa, K., Aoki, A., & Otaka, Y. (2013). Asymmetric skull deformity in children with cerebral palsy: frequency and correlation with postural abnormalities and deformities. The Journal of Rehabilitation Medicine, 45, 2, 149-153.
Gofman, V.R., Golovko, K.P., Samokhvalov, I.M., & Kozadayev, Yu.Yu. (2010). Lechebnaya taktika pri povrezhdenii okolonosovykh pazukh u postradavshikh s tyazheloy sochetannoy travmoy [Therapeutic tactics for damage to the paranasal sinuses in patients with severe combined trauma]. Rossiyskaya otorinolaringologiya – Russian Otorhinolaryngology, 3, 52-63 [in Russian].
Afanasyev, Ye.V., Galkin, A.N., & Kostrigina, Ye.D. (2017). Fizioterapevticheskiye metody lecheniya, primenyayemyye pri travmakh chelyustno-litsevoy oblasti. Ikh znacheniye v periode reabilitatsii bolnykh s travmami litsa i chelyustey [Physiotherapeutic methods of treatment used for injuries of the maxillofacial region. Their significance in the period of rehabilitation of patients with injuries of the face and jaw]. Sbornik nauchnykh trudov po materialam Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii “Integratsionnyye protsessy mirovogo nauchno-tekhnologicheskogo razvitiya – Collection of Scientific Papers on the Materials of the International Scientific and Practical Conference “Integration Processes of World Scientific and Technological Development. (29.11. 2017), Belgorod [in Russian].
Modabber, A., Rana, M., Ghassemi, A., Gerressen, M., Gellrich, N.C., Hölzle, F., & Rana, M. (2013). Three-dimensional evaluation of postoperative swelling in treatment of zygomatic bone fractures using two different cooling therapy methods: a randomized, observer-blind, prospective study. Trials, 14 (238), 10.
Gurlenya, A.M., Bagel, G.Ye., & Smychek, V.B. (2008). Fizioterapiya v nevrologii [Physiotherapy in neurology]. Moscow: Med. lit. [in Russian].
Schneider, H.J., Kreitschmann-Andermahr, I., Ghigo, E., Stalla, G.K., & Agha, A. (2007). Hypothalamopituitary disfunction following traumatic brain injury and aneurysmal subarachnoid hemorrhage: a systematic review. The Journal of the American Medical Association, 298, 1429-1438.
Lebedev, V.P., Melikhova, M.V., & Kolbasov, S.Ye. (2000). Vliyaniye transkranialnoy elektrostimulyatsii endorfinnykh struktur mozga krys na funktsionalnuyu aktivnost gepatotsitov pri ikh toksicheskom povrezhdenii [The effect of transcranial electrostimulation of rat endorphin brain structures on the functional activity of hepatocytes during their toxic damage]. Rossiyskiy fiziologicheskiy zhurnal imeni I.M. Sechenova – I. Sechenov Russian Physiological Journal, 86, 11, 1449-1457 [in Russian].
Antipova, O.A. (2005). Transkranialnaya elektrostimulyatsiya v kompleksnom lechenii bolnykh parodontitom [Transcranial electrical stimulation in the complex treatment of patients with periodontitis]. Candidate’s thesis. Volgograd [in Russian].
Barkova, S.V. (2007). Effektivnost primeneniya transkranialnoy elektrostimulyatsii v kompleksnom lechenii bolnykh krasnym ploskim lishayem slizistoy obolochki polosti rta [The effectiveness of transcranial electrical stimulation in the complex treatment of patients with lichen planus of the oral mucosa]. Candidate’s thesis. Volgograd [in Russian].
Rogova, N.V. (2008). Transkranialnaya elektrostimulyatsiya endorfinergicheskikh struktur mozga (TES-terapiya) – novyy metod lecheniya bolnykh sakharnym diabetom [Transcranial electrical stimulation of endorphinergic brain structures (TES-therapy) – a new method of treating patients with diabetes mellitus]. Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta – Bulletin of the Volgograd State Medical University, 2 (26), 53-55 [in Russian].
