Церебральна оксиметрія як метод моніторингу кисневого насичення головного мозку в дітей віком 7–12 років при санації ротової порожнини під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10882Ключові слова:
церебральна оксиметрія, SpO2, rSO2, загальне знеболюванняАнотація
В статті представлено результати оцінки кисневого статусу головного мозку в період санації ротової порожнини в умовах загального знеболювання.
Мета дослідження – обґрунтувати необхідність обмеження в часі у дітей віком 7–12 років з метою запобігання виникнення когнітивних дисфункцій головного мозку на тлі гіпоксичних уражень.
Матеріали і методи. Оцінку кисневого статусу головного мозку в період санації ротової порожнини в умовах загального знеболювання (без інтубації) проведено 31 дитині віком 7–12 років на базі Стоматологічного медичного центра при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця за допомогою методу нейромоніторингу – церебральної оксиметрії (апарат для моніторингу газу крові: 4-канальний регіональний оксиметр з технікою EQUANOXTM, технікою безпровідного зв’язку Bluetooth та RS-232 (модель 7600) (свідоцтво про державну реєстрацію № 12580/2013. Виробник: Nonin Medical, Inc., USA).
Результати досліджень та їх обговорення. Зниження показника rSO2 відбувається з 40 хв. Мінімально допустиме значення rSO2=60,44 %. Тотожне мінімальному значенню rSO2 (60,44±0,46) % знаходиться між 55 та 56 хв. Під час проведення стоматологічного втручання під загальним знеболюванням відмічено ускладнення у вигляді ларингоспазму в 12,9 %. Серед дітей, які мали ускладнення у вигляді ларингоспазму в 75 % у анамнезі відмічали менш ніж 2 тижні після повного одужання з приводу гострих респіраторних захворювань (ГРЗ). Тому ми вважали, що значну роль у виникненні ларингоспазму відіграють запальні процеси слизової оболонки дихальних шляхів на тлі вікових особливостей їх анатомічної будови. При ларингоспазмі rSO2 становить (70,69±6,47) %, що ↓6,42 % відносно середнього показника rSO2 відповідної вікової групи (rSO2=(75,54±2,27) %). Зниження показника rSO2 відмічається з 11 хв до 28 хв (≤20 хв) на 8,26 % (rSO2=(64,85±3,51) %. Максимальне зниження відбулося на 17 хв (rSO2=(60,25±4,08) %, що склало 14,77 % від загального значення (р˂0,05) та 7,09 % від показника rSO2 безпосередньо при ларингоспазмі. Для доведення залежності можливості виникнення ускладнення від терміну повної реабілітації після запальних процесів дихальних шляхів ми провели аналіз показників rSO2 у 2-х групах. Отже, наявність в анамнезі гострих респіраторних захворювань у дітей віком 7–12 років обмежує надання стоматологічної допомоги в амбулаторних умовах під загальним знеболюванням.
Висновки. Метод церебральної оксиметрії є інформатиним методом нейромоніторингу при проведенні санації ротової порожнини в умовах загального знеболювання. Стоматологічну санацію ротової порожнини в амбулаторних умовах під загальним знеболюванням дітям віком 7–12 років варто проводити в межах (40±15) хв. Протипоказанням для планового проведення санації ротової порожнини під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах у дітей віком 7–12 років є гострі респіраторні захворювання в анамнезі менш ніж за 2 тижні. При наявності в анамнезі гострих респіраторних захворювань менш ніж за 2 тижні та гострою стоматологічною потребою, надання швидкої допомоги під загальним знеболюванням в амбулаторних умовах у дітей віком 7–12 років можливо в межах 10 хв.
Посилання
Bolshedvorov, R.V., Kichin, V.V., Fedorov, S.A., & Likhvantsev, V.V. (2009). Epidemiologiya posleoperatsionnykh kognityvnykh narusheniy [Epidemiology of postoperative cognitive impairment]. Anesteziologiya i reanimatsiya – Anesthesiology and Resuscitation, 3, 20-24 [in Russian].
Nikishova, I.M., Mishchenko, V.M., & Kutikov, D.O. (2019). Chutlyvist kohnityvnykh funktsii do tiaharia khvoroby malykh sudyn holovnoho mozku [Sensitivity of cognitive functions to the burden of disease of small vessels of the brain]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Journal of Psychoneurology, 27, 1 (98), 20-26 [in Ukrainian].
Yachno, N.N., & Zakharov, V.V. (2010). Kognitivnye narusheniya [Cognitive impairment. Neurology: National Leadership] [in Russian].
Bartels, M., Althoff, R.R., & Boomsma, D.I. (2009). Anesthesia and cognitive performance in children: no evidence for a causal relationship. Twin Res. Hum. Genet., 12 (03), 246-253. doi:10.1375/twin.12.3.246. DOI: https://doi.org/10.1375/twin.12.3.246
Rasmussen, L., Stygall, J., & Newman, S. (2010). Cognitive dysfunction and other long-term complications of surgery and anesthesia. Miller’s Anesthesia, 7, 2805-2819. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-443-06959-8.00089-3
Knyazev, A.V. (2006). Tserebralnye i metabolicheskye narusheniya v khirurgii pod obshchym obezbolivaniem u detey [Cerebral and metabolic disorders in surgery under general anesthesia in children]. Extended Abstract of Candidate’s thesis. Kyiv [in Russian].
Lobov, M.A., & Dreval, A.A. (2013). Vliyaniye propofola na gippokamp razvivayushchegosya mozga [The effect of propofol on the hippocampus of the developing brain]. Eksperimentalnaya nevrologiya – Experimental Neurology, 7 (3), 42-46 [in Russian].
Backman, M.E., & Kopf, A.W. (1986). Iatrogenic effects of general anesthesia in children: considerations in treating large congenital nevocytic nevi. J. Dermatol. Surg. Oncol., 12 (4), 363-367. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1524-4725.1986.tb01921.x
Burkhart, C.S. (2012). Can postoperative cognitive dysfunction be avoіded? Hosp. Pract. (Minneap), 40 (1), 214-223. DOI: https://doi.org/10.3810/hp.2012.02.962
Kalkman, C.J., Peelen, L., & Moons, K.G. (2009). Behavior and development in children and age all the time of first anesthetic exposure. Anesthesiology, 110, 805-812. DOI: https://doi.org/10.1097/ALN.0b013e31819c7124
Lobov, M., Knyazev, A., & Ovezov, A. (2010). Perioperative prevention of early cognitive dysfunction in children. Intensive Care Medicine, 36 (Suppl. 2), 276.
Davydova, N.S. (2004). Vozmozhnyye kriterii prognoza narusheniy mozgovogo krovoobrashcheniya pri anestezii [Possible criteria for predicting cerebrovascular accidents during anesthesia]. Vestnik intensivnoy terapii – Bulletin of Intensive Care, 5, 232-234 [in Russian].
Akselrod, B.A. (2012). Monitoring oksygenatsii tkaney: novaya volna v palitre anesteziologa [Monitoring tissue oxygenation: a new wave in the palette of the anesthetist]. Vestnik intensivnoy terapii – Intensive Care Unit, 1, 8-14 [in Russian].
Lubin, A.U., & Shmigelaky, A.V. (1996). Tserebralnaya oksimetriya [Cerebral oximetry]. Anesteziya i reanimatsiya – Anesthesia and Resuscitation, 2, 85-90 [in Russian].
Mchedlishvili, G.I. (1998). Arterial behavior and blood circulation in the brain. N.-Y., 56–57.
Reynolds, E.O., Wyatt, J.S., Azzopardi, D., Delpy, D.T., Cady, E.B., Cope, M., & Wray, S. (1988). New noninvasive methods for assessing brain oxygenation and haemodynamics. Brit. Med. Bull., 1052-1075. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.bmb.a072289
Verhagen, E.A., van der Veere, C.N., Groen, H., Dijk, P.H., Hulzebos, C.V., & Bos, A.F. (2015). Cerebral oxygenation is associated with neurodevelopmental outcome of preterm children at age 2-3 years. Dev. Med. Child Neurol., 57 (5), 449-455. Doi: 10.1111/dmcn.12622 DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.12622
Heixensberger, J., Dings, J.T.A., Hanelbeck, B., & Roosen, K. (1995). Monitoring of cerebral oxygenation by near infrared spectroscopy vs brain tissue PO2 and cerebral perfusion pressure following severe head injury. Procint. Cereb. Hemodyn. Symp., 9, 6.
